Хоча Різдвяний період ще не настав, проте нині всі про нього говорять через ухвалений Верховною Радою законопроект про вихідний 25 грудня.
Як і більшість християнських свят, Різдво має як свої традиції, так і стереотипи.
1.25 грудня — «католицьке» Різдво, а 7 січня — «православне».
Найбільше у дискусії, хто за вихідний 25 грудня, а хто проти, обурює незнання історії та літургійних практик вірними, а навіть частиною духовенства деяких Церков. Отож, немає такого поняття, як «католицьке Різдво» і «православне». Є святкування за григоріанським стилем і юліанським. Навіть у самих православних календарях написано, що святкування Різдва Христового припадає на 25 грудня, ось тільки у них воно (а Україна офіційно живе за григоріанським стилем) припадає на 7 січня.
Насправді ж ця дата постійно пересувається, адже за кожні 128 років різниця між календарями зростає на 1 день, і вже у наступному столітті наші брати-православні святкуватимуть Народження Христове восьмого січня. Проте вже нині 9 з 14 автокефальних православних Церков святкують Різдво і пов’язані з ним свята за «новоюліанським» (тобто григоріанським, за ім’ям папи римського Григорія) стилем 25 грудня. І лише Російська (УПЦ як її частина), Єрусалимська, Сербська, Грузинська та з 2014 року — Польська православні Церкви святкують за юліанським календарем.
Крім того, вішати конфесійні ярлики на це свято — і взагалі на всі інші свята — недоречно, адже 7 січня святкують не лише православні християни, а й греко-католики, які з самої назви належать до Католицької Церкви, як і їхні латинські брати, а 25 грудня — це також «червона дата» для більшості протестантів (хіба що за винятком українських лютеран та деяких інших конфесій).
2. Христос народився 2017 років тому.
Більшість людей вважають, ніби народження Ісуса відбулося у 1‑му році нашої ери, звідки пішло сучасне літочислення. Недарма ще у Середньовіччі писали, і на теперішніх церковних документах пишуть «рік такий-то від Різдва Христового», Рік Господній (Anno Domini або AD). Проте сучасні науковці дійшли висновку, що Спаситель з’явився на світ десь у період між 7 і 4 роком до нашої ери. Адже цар Ірод, який хотів вбити Немовля, правив Іудеєю з 40 року і помер у 4‑му році до нашої ери. А як відомо зі сторінок Біблії, минув уже певний час відтоді, як Святе Сімейство втекло до Єгипту.
Крім того, Мудреці зі Сходу, а скоріше це були маги і астрологи, знайшли Месію, бо «зоря, що її бачили на сході, йшла перед ними, аж поки не підійшла й не стала зверху, де було дитятко» (Мт 2, 9). Донині невідомо, що це було за небесне явище, але сучасні астрономи мають декілька припущень. Перше з них — це унікальне поєднання Юпітера (символ Царя) і Сатурна (символ єврейського народу) у сузір’ї Риб — це символ Ізраїлю і, до речі, майбутній знак християн. Крім того, в V столітті до н. е. китайські хроністи описали появу нової Суперзірки. І все це відбулося до нашої ери, тому можна з упевненістю сказати, що Христос «старший» на декілька років, ніж ми Його вітаємо. Ця помилка сталася через римського монаха Діонісія Малого, який неправильно вирахував початок християнського літочислення. Очевидно, що вже ніхто не буде переписувати календар і змінювати всі дати — адже, на жаль, сучасний світ лічить роки не з огляду на появу Бога, а через посталу раніше традицію. Проте гадаю, що християнам варто детальніше знати про дату, коли на Землі народилася Любов.
Звісно, насправді не так важливо знати, коли на світ прийшов Христос: головне, щоб Він народився у нашому серці. І це є справжнє Народження Христа тут і сьогодні…