10 найважливіших подій 5 років понтифікату Папи Франциска

Сьогодні минає п’ять років від часу обрання Папою аргентинського кардинала Хорхе Маріо Берґольйо.

Ось 10 найважливіших подій 5-ти  років його понтифікату.

 1. Всесвітній день молоді в Ріо-де-Жанейро

Папа Франциск перебував 22-28 липня 2013 року в Бразилії на святкуванні XVIII Всесвітнього дня молоді. Згідно зі словами Ісуса: «Ідіть і навчіть всі народи», які були гаслом зустрічі, він заохочував молодь відважно йти за голосом віри і нести її в усі кінці світу. Близько трьох мільйонів молодих людей зі всього світу взяли участь у великому святкуванні віри. У рамках ВДМ 24 липня Святіший Отець також відвідав бразильський санктуарій Божої Матері в Апаресіді. 25 липня він уперше зустрівся з молодими людьми на пляжі Копакабана в Ріо-де-Жанейро, де пояснив, що таке віра і що з неї випливає. Франциск переконував молодь, що присутність Христа в нашому житті надає йому сенсу, робить плідним, таким, що дозволяє розвивати віру, надію і любов. Він зазначив, що любов Христа дає нам безпеку, силу і надію. Заохотив молодь бути Його учнями і місіонерами, свідками Євангелія, несучи у світ промінь світла, якого дедалі більше бракує. У п’ятницю, 26 липня, учасники ВМД провели Хресну Дорогу. Вона була незвичайно оформлена як грандіозний, художній, сучасний містеріум, втілений на 14-ти подіумах, встановлених на пляжі, що символізувало почергові стояння. Були задіяні кілька сотень артистів, оркестр, хор і численні солісти. У суботу, 27 липня, ввечері відбулося молитовне чування з молодими прочанами на пляжі Копакабана. Папа закликав: «Дорога молоде, будьте справжніми “атлетами Христа”!» і додав, що Ісус дає більше, ніж Кубок світу. У неділю, 28 липня, під час Меси на завершення ВДМ Франциск заохотив молодь з усього світу відважно свідчити про Ісуса та Його Євангеліє. Постійним і багаторазовим посланням Папи, яке супроводжувало Всесвітній день молоді, був неустанний заклик про відкриту, динамічну Церкву, що виходить «на периферії» до всіх загублених і нужденних. Крім того, Папа зустрічався з мешканцями фавели Варгінха, з ув’язненими, хворими та єпископами Латинської Америки. Він також благословив олімпійські прапори (в Ріо-де-Жанейро в 2016 році відбулися літні Олімпійські ігри).

2. Адгортація «Evangelii gaudium»

26 листопада 2013 року відбулася презентація Апостольського повчання (адгортації) «Evangelii gaudium». Воно становить підсумок чергового засідання Синоду єпископів про нову євангелізацію, який відбувся у Ватикані 7-28 жовтня 2012 року. Водночас — це програмний документ понтифікату Франциска, про що пише в ньому сам Папа. «Я мрію про місійний вибір, здатний перемінити все, щоби звичаї, стиль, розклад занять, мова і всі церковні структури стали відповідним каналом для євангелізації сучасного світу, а не для збереження стану речей», — визнав Франциск. Церква повинна перебувати в «постійному стані місії». Це вимагає відмови від комфортного переконання, що «завжди так робили». Щоразу, «коли ми намагаємося повернутися до джерел і відновити оригінальну свіжість Євангелія, з’являються нові шляхи, творчі методи, інші форми вираження, більш промовисті знаки, слова, які містять новий сенс для сучасного світу». Франциск закликав, щоби з вівтаря більше говорили про благодать, ніж про закон, більше про Ісуса, ніж про Церкву, більше про Слово Боже, ніж про Папу… Йому йшлося про вираження незмінних істини таким чином, щоби пригорнутися до них серцем. Усі церковні структури повинні стати більш місійними. Саме тому Папа закликав їх «увійти у вирішальний процес розпізнавання, очищення та реформи». Папська і центральні структури Вселенської Церкви також покликані до такого навернення. Франциск відновив прохання св. Йоана Павла ІІ про допомогу в пошуку нового способу здійснення папського примату.

3. Папа Франциск у Європейському парламенті в Страсбурзі

25 листопада 2014 року Франциск відвідав два найважливіших політичних інститути Європи: Європейський парламент і Раду Європи у Страсбурзі. Він проголосив дві важливих промови про сучасний стан і майбутнє нашого континенту. Ці виступи викликали великий ентузіазм і широкий резонанс. «Настав час спільно будувати Європу, яка обертається не навколо економіки, а навколо святості людської особистості», — сказав Папа в Європейському парламенті. Своєю чергою, в штаб-квартирі Ради Європи він побажав, аби Європа заново відкрила свою історичну спадщину і глибину свого коріння, віднайшла молодість духу, яка зробила її плідною та великою.

4. Енцикліка «Laudato si’»

18 червня 2015 р. з’явилася перша в історії Церкви енцикліка, повністю присвячена захисту природного середовища людини — «Laudato si’». Франциск нагадав у ній, що кожен з нас є частиною природи і залежить від неї, а нинішні загрози вимагають рішучого «екологічного навернення». Головним винуватцем екологічної кризи Папа визнав споживацтво. Він додав, що в питанні про зміну клімату ми маємо справу з диференційованою відповідальністю, і в цій галузі потрібна позиція глобальної солідарності. Він запропонував «людську екологію», тобто «доконечні відносини між життям людини і моральним законом, вписаним у його природу». Франциск наголосив, що не можна говорити про сталий розвиток без солідарності між поколіннями, не дбаючи про те, яку землю ми передамо нашим спадкоємцям. Папа підкреслив при цьому, що «не можна примирити захист природи з виправданням аборту». Також він критикував екологічні рухи, які борються за охорону природи, застосовуючи не однакові принципи до людського життя.

5. Франциск у США

22-27 вересня 2015 року під гаслом «Любов — наша місія» відбувся Апостольський візит до США Його основними подіями були: привітання в Білому домі у Вашингтоні за участю 15 тис. американців, канонізація бл.Хуніперо Серри (1713-1784) в Національному санктуарії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії за участю 25 тис. вірних, участь у спільному засіданні Конгресу Сполучених Штатів на вашингтонському Капітолії, Свята Меса за участю близько 20 тис. вірян на Мадісон Сквер Ґарден у Нью-Йорку. Крім того, Папа відвідав штаб-квартиру ООН, де виступив із промовою на форумі Генеральної асамблеї (25 вересня), а також взяв участь у VIII Всесвітній зустрічі сімей (26-27 вересня) у Філадельфії. Це був його перший візит до США. До учасників конгресу Франциск сказав, що народ може вважатися великим, коли він захищає свободу, сприяє культурі, яка дозволяє людям «мріяти» про повні права для всіх, коли прагне справедливості й дбає про права пригноблених, коли виступає на користь діалогу та несе мир. Говорячи про культурну і духовну спадщину, Папа вказав на чотирьох великих представників американського народу: Авраама Лінкольна, Мартіна Лютера Кінга, Дороті Дей і Томаса Мертона. У своєму виступі на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку Франциск нагадав, що від усіх правителів світ рішуче вимагає ефективного, вираженого в конкретних кроках, захисту навколишнього середовища і якнайшвидшого подолання явища соціальної та економічної ізоляції. У проповіді під час Святї Меси в Філадельфії, яка завершила зустріч сімей, понтифік закликав до підтримки шлюбу та сім’ї «за межами усіх кордонів» та закликав кожного до щоденних жестів любові, які допомагають почуватись, як удома.

6. Історична зустріч із Московським патріархом

12 лютого 2015 р. в аеропорту Гавани відбулася перша в історії зустріч глави Католицької Церкви з главою Російської Православної Церкви, Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом. Вона закінчилася підписанням спільної католицько-православної декларації, в якій обидва церковні лідери заявили, що в сучасному світі католики і православні покликані до братерської співпраці в проголошенні доброї новини про спасіння і спільного свідчення гідності та справжньої свободи людської особистості, щоби світ увірував. Як Кирило, так і Франциск висловили радість з приводу проведених «відвертих і відкритих» переговорів і підкреслили, що обидві Церкви можуть співпрацювати разом на благо християн і всього світу.

7. Апостольська адгортація «Amoris laetitia»

8 квітня 2016 року у Ватикані було представлено посинодальну адгортація Папи Франциска «Amoris laetitia». Це підсумок чотирнадцятої чергової сесії Генеральної асамблеї Синоду єпископів про сім’ю, яка тривала у жовтні 2015 року «Не слід очікувати ані від Синоду, ані від адгортації нових загальних норм рівня канонічних, які можна було би застосовувати для всіх випадків. Можливе тільки нове заохочення до відповідального особистого і пасторального розпізнання індивідуальних випадків, у якому слід враховувати, що оскільки ступінь відповідальності не однаковий у кожному випадку, то наслідки цієї норми стандарту не обов’язково повинні бути однаковими», — говорить у своїй другій апостольській адгортації Папа Франциск. Найбільша полеміка виникла навколо її VIII-го розділу, що має назву «Супроводжувати, розпізнавати й інтегрувати слабкість», щодо ситуації розлучених, які живуть у нових зв’язках. Широкий відгук отримав лист під назвою «Dubia» [Сумніви]. У пошуках пояснень: заклик до розв’язання вузлів у “Amoris laetitia”». Кардинали: американець Реймонд Лео Берк, німці — Вальтер Брандмюллер і Йоахим Майснер та італієць Карло Каффарра висловили сумніви щодо деяких пунктів папського повчання, серед іншого: чи можна в деяких випадках надати відпущення гріхів і, як наслідок, допустити до Святого Причастя людей, які, маючи дійсний шлюб, живуть з іншою людиною та мають статеві зносини з нею. Ієрархи підкреслили, що мета їхньої ініціативи — «продовження рефлексії та обговорення» за участю «всього Божого люду». Лист був скерований не тільки до Папи, а й до кардинала Мюллера. В інтерв’ю італійській католицькій газеті «Avvenire», відповідаючи на запитання щодо певної критики адгортації, Франциск висловив упевненість у тому, що головна мета місії Церкви — це передання людям милосердного плану Бога. Він зазначив, що під час ІІ Ватиканського Собору Церква відчула свою відповідальність бути в світі живим знаком любові Отця, а в конституції «Lumen gentium» повернулася до своїх витоків — Євангелія. Таким чином, в основі його проповіді лежить не так легалізм, як особа Бога, який у втіленні Сина став Милосердям.

8. Візит на грецький острів Лесбос

16 квітня 2016 року Папа Франциск перебував на грецькому острові Лесбос. У ході п’ятигодинного візиту разом із Патріархом Константинопольським Варфоломієм і православним архиєпископом Афін і всієї Греції Єронімом II понтифік відвідав розташований там табір біженців, де проживають 2,5 тис. осіб. Ієрархи пообідали з ними, підписали спільну декларацію і молилися за тих, хто потонув в Егейському морі при переправі до Греції. Це була 13-та іноземна подорож Папи Берґольйо. Під час цього хвилюючого, а часом і приголомшливого візиту троє релігійних лідерів запросили біженців не втрачати надії. У спільній декларації вони закликали світ до сміливої реакції, щоби протистояти величезній гуманітарній кризі, пов’язаній із цією групою людей, та її причинам. На думку ієрархів, світова громадська думка не може ігнорувати проблему поширення насильства та збройних конфліктів, переслідування і вигнання релігійних та етнічних меншин. Папа вказав на необхідність вести далекосяжну політику, а не однобічні тимчасові дії. Він визнав, що стурбованість установ, людей у Греції та в інших європейських країнах, пов’язана з кризою біженців, зрозуміла та обґрунтована. Франциск закликав попри ці страхи не забувати, що мігранти — це не «цифри, а люди, обличчя, імена, історії».

9. Всесвітній день молоді у Кракові

Франциск перебував із п’ятиденним візитом у Польщі. Його апостольські відвідини були пов’язані головно із Всесвітнім днем молоді, який пройшов під гаслом: «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя». Під час свого візиту Франциск також взяв участь у 1050-й річниці Хрещення Польщі на Ясній Гурі, молився у пронизливій тиші в колишньому нацистському концтаборі Аушвіц-Біркенау і відвідав хворих дітей у краківській лікарні. У суботу під час чування в Campus Misericordiae Франциск говорив про параліч нашого часу — «плутання щастя з диваном», що позбавляє нас свободи. Папа застерігав від життя у сплячці, наркотичному дурмані та отупінні. У неділю, під час Меси на завершення ВМД за участю понад 1,5 млн вірян, він закликав молодь з усіх континентів, щоби Євангеліє стало їхнім «GPS-навігатором» на шляхах життя. Його слова і жести гаряче вітали молоді люди. Франциск промовляв до них не тільки під час Святої Меси і Хресної Дороги, а й — тричі — зі знаменитого папського вікна по вул.Францисканській, звертаючись до слухачів із дуже конкретними порадами та рекомендаціями щодо життя, шлюбу, хвороб, швидкоплинності й страждання. Всесвітній день молоді супроводжували катехизи, проголошені єпископами з різних куточків земної кулі 33-ма мовами, як у самому Кракові, так і в сусідніх місцевостях: у церквах, на стадіонах, ринках і в парках. Єпископи підкреслили, що час Божого милосердя триває. Не бракувало також посилання на останні терористичні акти в Європі. Своєю чергою, концерти, танцювальні шоу, вистави, спортивні ігри, кіносеанси, конференції та євангелізаційні зустрічі склали Фестиваль Молоді.

10. Ювілей Милосердя

8 грудня 2015 р Папа Франциск відкрив ювілейний Рік Милосердя, який тривав до 20 листопада 2016 р. Замало вірити, що «що Ісус — Цар всесвіту і центр історії, якщо не зробити Його Господом нашого життя: все марно, якщо не приймете Його особисто і якщо не приймемо Його способу панування», — сказав про це Франциск під час Святої Меси на площі св. Петра на закінчення святкування Ювілею Милосердя. Разом із Папою Євхаристію співслужили, зокрема, 16 кардиналів, призначених днем раніше. Символічним актом завершення Ювілейного року було закриття Святих дверей базиліки св. Петра у Ватикані. Під час ювілею Святіший Отець послав у світ 1071 священика-місіонера, яким дав владу відпущення гріхів, що належать до компетенції Апостольської Столиці, і довірив завдання проголошувати «радість прощення». Він також дав усім священикам право на розрішення з гріха аборту. Спеціальною ініціативою було також проведення суботніх ювілейних аудієнцій, організованих 11 разів незалежно від загальних аудієнцій по середах. Від січня до листопада Папа один раз на місяць проводив «п’ятниці милосердя», щоби привернути увагу до необхідності чинити справи милосердя щодо душі і щодо тіла. В межах цієї ініціативи Святіший Отець зустрічався з хворими, залежними, відкинутими суспільством, відвідуючи їх зазвичай в установах, які надають їм допомогу. Сім таких зустрічей відбулися в Римі й по одній — у Чампіно, Кастель Гандольфо в Італії, а також у Греції та Польщі. Хоча ювілей був відзначений у всіх дієцезіях світу, проте багато католиків прибуло у цей час із паломництвом до Рима. Вони проходили через Святі двері (названі Брамою Милосердя) у чотирьох папських базиліках Вічного міста: св. Петра у Ватикані, св. Йоана на Латерані, Матері Божої Великої та св. Павла за мурами. Через перші з них пройшло щонайменше 21212926 осіб.