Папа Франциск скерував послання до молодих людей усього світу з нагоди Всесвітнього дня молоді, що відзначатиметься в дієцезіях на Вербну Неділю, 25 березня.
Ось кілька думок Святішого Отця, що допоможуть молодим людям зрозуміти велич свого покликання і побачити великі надії, які покладає на них світ і Церква.
1.
Сьогодні багато молодих людей відчувають потребу бути кимось відмінним від того, ким вони є насправді, і намагаються пристосуватися до часто штучних і недосяжних стандартів. Вони «фотошоплять» свої світлини, ховаються за масками та фальшивими тотожностями, стаючи тим самим «фейками».
2.
Коли сумніви та страхи сповнюють наші серця, ключове значення має розпізнання. Воно дозволяє запровадити лад у сум’ятті наших думок та почуттів, діяти справедливо і розсудливо.
3.
Перший крок на шляху подолання страхів — це чітко назвати їх, аби не гайнувати час і енергію у боротьбі з пустими і безликими привидами.
4.
У докорі, скерованому до учнів, Ісус допомагає нам зрозуміти, що повірити заважає не так скептицизм, як страх. Отож, зусилля розпізнання ідентифікує наші страхи і може допомогти нам подолати їх, відкриває нас на життя і допомагає спокійно зустрічати виклики на нашому шляху.
5.
Особливо у житті християн страх не повинен мати останнього слова; він має стати нагодою до акту віри у Бога… і в життя! Це означає вірити у фундаментальне благо існування, яким Господь обдарував нас, і довіряти, що Він сам доведе нас до доброго закінчення навіть крізь обставини і мінливості, що часто бентежать нас.
6.
Якщо ми закоренимося у наших страхах, то зосередимося на собі, замкнемося, аби захиститися від усього й усіх; це нас паралізує. Треба діяти! Ніколи не замикайтеся! У Святому Письмі заклик «не бійся!» у різних формах зустрічається 365 разів. Це свідчить про те, що Господь прагне, аби були вільними від страху кожного дня протягом року.
7.
Молитовна тиша — необхідна, аби почути голос Бога, який відлунює у нашому сумлінні. Бог стукає у двері наших сердець і сумлінь, як стукав до серця Марії; Він прагне встановити приязнь із нами завдяки молитві; через те, що говоритиме до нас у своєму Слові; Він дає милосердя у Таїнстві Сповіді і стає одним із нами, коли ми приймаємо Його в Євхаристії.
8.
Важливо створити простір у наших містах і спільнотах, де можна зростати, мріяти й шукати нових горизонтів! Ніколи не втрачайте запалу й насолоджуйтеся товариством і дружбою, задоволенням мріяти і крокувати разом. Справжні християни не бояться відкриватися на інших, ділитися з ним власним важливим простором і робити його місцем братерства.
9.
Дорога молоде, не дозволяйте згасити іскру молодості; хай вона не зникне у темряві замкненої кімнати, у якій єдиним вікном у зовнішній світ буде комп’ютер або смартфон.
10.
Широко прочиніть двері свого серця! Нехай ваш час і простір буде сповнений значущими відносинами, справжніми людьми, з якими ви ділитимете автентичний і конкретний досвід щоденного життя.
11.
Божественний поклик — унікальний і особистий, тому слід уникати тиску слідувати усталеним схемам; лише тоді наше життя воістину може стати справжнім і незамінним даром Богові, Церкві і собі.
12.
Бог кличе кожного на ім’я. Всі ви належите до Бога. Твоє «я» належить Йому; ти — гідний поваги і любові (пор. Іс 43,4). Вітайте з радістю діалог, який Бог вам пропонує; цей заклик, який Він керує, коли кличе тебе на ім’я.
13.
Бог заохочує нас пам’ятати: ми не повинні заробляти на Його близькість і допомогу своїм блискучим CV, повним успіхів і заслуг!
14.
Наше життя — не чиста випадковість або постійна боротьба за виживання; кожен з нас — дорогоцінна історія, яку дуже любить Господь. Ми знайшли Благодать у Його очах, і це означає, що Творець бачить унікальну красу нашого буття і має величний план на наше життя.
15.
Невідоме, яке криє для нас майбутнє, — не темна загроза, що її нам треба подолати, а сприятливий час, даний нам, аби жити унікальним покликанням і ділитися ним із нашими братами й сестрами у Церкві та світі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
