Інтерв’ю

Католицький священик, колишній мусульманин: джихадисти нічого не вигадали

28 Березня 2018, 12:44 2967

«На ісламській землі я стараюся не впадати в око. Не ношу сутану ані хреста, ніколи. Колоратку надягаю, коли йду до храму чи зустрічаюся з християнами. Серед мусульман треба забути про себе, іслам нас не зносить».

Отець Павло-Ілля Шекнум узяв 19 березня 2018 року участь у «Ночі свідків», яку провела в Римі організація «Допомога Церкві в потребі». Він походить з мусульманської алжирської сім’ї, навернувся на християнство і став священиком. Каже, що чимало мусульман навертаються на християнство, попри невпинні перешкоди.

— Ви зробили великий крок, навертаючись на християнство. Це відбулося не без труднощів. Чи ви — окремий випадок?

— Ні, в мусульманському Алжирі багато мусульман стають християнами, подібно як у Франції. В Алжирі в середньому від 1990‑х років їх уже налічуються десятки тисяч, головно у моєму рідному регіоні, який називається Кабілія. Це зокрема лютерани, дуже активні в євангелізації, але деякі з навернених стали католиками. Я сам пізнав Христа завдяки ним  у 1999 році й став католиком у 2005‑му.

— Чи пов’язане навернення з великим ризиком для тих, хто хоче покинути іслам?

— Конвертитів і надалі сприймають зле, навіть переслідують. Їх марґіналізують навіть власні сім’ї та близькі. Іслам прирікає до кари смерті за відступництво, але інколи мусульмани замість смерті застосовують до апостатів «карантин» — виганяючи їх із місць проживання.

Чимало тих, хто навернувся, опиняються на вулиці. Якщо йдеться про мене, то я мав щастя — у мене дуже відкритий батько, який прийняв мій вибір. Але я насправді виняток. Чимало навернених приховують від своїх сімей факт переходу на християнство.

— Як живеться в Алжирі?

— На ісламській землі я стараюся не впадати в очі. Не ношу сутани ані хреста, ніколи. Не виділяюся жодним знаком. Колоратку надягаю, як іду до храму або коли зустрічаюся з християнами. Стараюся залишитись непоміченим, подібно як інші навернені. Серед мусульман мусиш забути про себе, іслам нас не терпить. Ми переживаємо нашу віру потай.

— Ви зустрічаєтеся з наверненими в Алжирі?

— 2006 року алжирський парламент ухвалив закон, який регулює справи немусульманських вірувань. Він насправді служить тому, щоби стримувати євангелізацію і навернення. Цей закон передбачає 5 років в’язниці й дуже високі штрафи для людини, яка має християнську літературу, намагається навернути мусульманина, критикує іслам або Магомета. Це ускладнює нам спокійне життя і євангелізацію на вулицях.

У підсумку, ми задоволені, коли люди самі приходять до церкви і ми можемо їм допомагати. Довго тривають приготування когось до хрещення, бо чимало часу забирає розпізнання, чи йдеться про істинне навернення, та оцінка ступеню залученості.

— Якою є фундаментальна відмінність поміж Церквою та ісламом, що схилила Вас до зміни релігії?

— Підстава існування ісламу — антитринітарна, а отже, у цьому розумінні антихристинська. Мусульмани не визнають Втілення і вважають, що виправляють помилки християнства. Моляться п’ять разів на день і зокрема мають молитву про засудження юдеїв та християн.

Послідовників Христа вони вважають «заблукалими», а юдеїв — засудженими. Деякі сури закликають воювати з ними — за те, що вони фальшують свої писання, убили пророків або не визнають Магомета. Джихадисти нічого не вигадують, цей тероризм записаний у Корані.

— Як вас надихають і ким для вас є недавно беатифіковані мученики?

— Як для колишнього мусульманина, вони для мене становлять приклад. У моєму маленькому місті в Кабілії вбили чотирьох білих священиків. Коли я прочитав про це у пресі, то подумав, що вони більше є жертвами тероризму. Я не був на їхньому похороні, але в ньому взяла участь величезна кількість людей, що були занепокоєні їхньою смертю.

Але то не була несподіванка. Терористи веліли всім християнам покинути Алжир, а ті, хто не послухався, були приречені.

Артур Ерлен, Aleteia
AFP PHOTO / MOHAMED EL-SHAHED

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Алжир
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: