Тижні в тиші й холодна дистанція. Сильні емоції. Взаємні звинувачення і нагадування про минуле. Як нам добре слухати і відверто говорити про почуття? Що робити, коли сварка «висить у повітрі»?
Подружжя різні, але всі вони переживають конфлікти. Це пов’язане з самою природою стосунків, у яких з’єднані двоє різних людей. Неможливо, щоб вони в усьому були згідні. Може, їм здається, що це так, бо вони просто не розмовляють про це або уважно не слухають.
Навіть якщо ми переконані, що жодних проблем немає, то варто створити простір для обговорення своїх почуттів і потреб. Це як зі сповіддю, яка відбувається принаймні раз на рік, аби чесно запитати себе, як я живу, і назвати зло на ім’я. Так само і в стосунках. Варто сісти разом щонайменше раз на рік — це може бути під час доброї вечері — і запитати одне одного:
«Чи є у твоєму житті щось важливе, про що ти хотів би мені розповісти, але не говориш, або говориш, але я тебе не слухаю?» Варто приготуватися до такої розмови і знати, що хочеш сказати. Ви також можете вирішити, що такі розмови відбуватимуться частіше. Можна включити їх до подружніх «ритуалів». Наприклад, ми пропонуємо нареченим робити такі зустрічі щороку на річницю дошлюбного курсу (на якому вони визначають багато важливих для них питань).
Я знаю подружжя, які проводять між собою такі бесіди раз на місяць у визначений ними день. Гарний інструмент для цього — «Шлюбна гра». Ми використовуємо її на майстер-класах. Вона дозволяє провадити розмову на будь-яку обрану вами тему, відповідно до певних правил, які сприяють успішному спілкуванню і навчають порозуміння. Це дуже корисний інструмент, який допомагає розпочати розмову і провадити її конструктивно. Ми наполегливо вам це рекомендуємо.
А тепер уявіть, що існує конфлікт, який навис над вами. Що з ним робити?
Крок 1. Підготуйтеся до розмови
Для початку варто визнати, про що йдеться, що відчуваєш, чого потребуєш. Якщо ти ще не знаєш або твій розум затуманений, бо сильні емоції зменшують видимість, — дай чітко зрозуміти це своєму чоловікові/дружині: «Я зараз дуже знервована, дай мені трохи часу…», «Я розізлився. Мушу це обдумати. Ми повернемося до цієї бесіди», «Я не знаю, що мене дратує, але не можу конструктивно мислити, не кажучи вже про розмову».
Якщо ми не зробимо такої підготовки і розпочнемо розмову під впливом сильних емоцій, без спокійного переосмислення ситуації, — існує небезпека, що побачимо у подругові ворога, а не союзника. Це може змусити нас мститися, що посилить конфлікт.
Іноді, коли хтось робить щось дурне, інший хоче відплатити йому тим самим. У крайніх випадках буває, що він її зрадив, тож і вона — теж. Це вже навіть не битва, а регулярна війна з використанням важкого озброєння. Напевно, варто помітити механізм наростання конфлікту і не помножувати його. Просто те, що хтось сказав щось неприємне, не означає, що ми повинні робити те ж саме у відповідь. Однак потрібен час, щоби заспокоїти складні емоції і тверезо подивитися на ситуацію.
Крок 2. Відповідне місце і час
Це насправді повторення зазначеної вище умови, але цього разу вона стосується конкретних заходів: коли поговоримо і де, щоби мати хороші умови? Варто чекати. Чітко повідомте своїй половинці: «Потребую розмови; для мене важливо, щоби ми знайшли час для цього». Якщо почуємо у відповідь, що інша людина ще неспроможна розмовляти, то треба це поважати. Обидві сторони мають бути готові.
Іноді трапляється, що ми не чекаємо на іншого. Наприклад:
Чоловік зайнятий дорогою, в яку вони вирушають, а його дружина розгнівана, оскільки «машина брудна, як завжди», і їй вже набридло їздити таким авто. У гніві вона наводить чергові доводи того, який її чоловік нехлюй.
Звісно, вона може сердитися на нього за це, і безумовно, варто ситуацію обговорити; але момент не найкращий. Іноді треба відкласти суперечку. Проте дуже важливо помічати поточні проблеми і заощадити час на спокійну розмову. Краще в таких обставинах назавжди викинути зі словника фразу: «У мене немає часу». Якщо хтось для когось важливий, то знайдеться час, і добре дати це зрозуміти своєму партнерові — скажіть: «Я зараз не можу говорити…» і визначте конкретний час, коли це стане можливим, а потім виконайте обіцянку. Також добре у визначений час самому почати розмову, кажучи: «Я знаю, що це важлива справа. Хочеш зараз про це поговорити?»
Крок 3. Спільний аналіз конфлікту
Тут буде корисним «Я-повідомлення». Ми називаємо емоції та потреби. Створюємо для цього простір також і подругові. Намагаємося зрозуміти, про що йдеться. Намагаємося використовувати відповідні слова, уникаючи повідомлення зі значенням «шантаж» або «терор». Наприклад, замість того, щоб сказати: «Ти взагалі можеш гальмувати?!», ми кажемо: «Я боюся, коли ти їдеш із такою швидкістю; на мою думку, ти їздиш занадто швидко». Важливі не тільки слова, а й тон голосу, який виражає позитивне ставлення до іншої людини. Способу мовлення можна також навчитися; слід пам’ятати, що він теж створює конфлікт і блокує конструктивну розмову.
Ми намагаємося назвати проблему (тільки одну за раз!) І шукати рішення, яке нас обох задовольнить. Звісно, іноді розмова займе більше часу, тому що одна проблема супроводжуватиметься багатьма різними нюансами. Варто обговорити не тільки саму проблему, але й наш спосіб реагування на неї. Тоді ми можемо стикнутися з додатковими ускладненнями, наприклад, із тим, що у вирішенні проблеми нам заважає втручання одного з наших батьків, або напруження, пов’язане з ситуацією на роботі чи поганим самопочуттям.
Іноді рішенням буде просто сказати: «вибач». Буває, що конфлікт викликаний якимось непродуманим жартом. Його автор зрозуміє це і шкодує, побачивши, що він образив іншу людину.
Шукаючи рішення, треба намагатися знайти компроміс. При цьому варто пам’ятати те, що вже згадувалося: компроміс не означає поразки. Це не щось негативне. Ми не втрачаємо, а отримуємо, якщо можемо щось в собі змінити задля іншої людини. Це можливість для розвитку. Навпаки, щось інше — «гнилий компроміс», коли хтось жертвує собою і тим, що для нього важливо, але не задоволений цим рішенням. Він відчуває, що змушений це зробити. Іноді така ситуація складається, коли хтось відмовляється від своїх мрій та сподівань.
При вирішенні конфлікту варто також пам’ятати: якщо спільно ухвалене рішення стосується великих змін у житті, таких як переїзд, покупка квартири або зміна роботи, то варто дати собі ще деякий час. Перш ніж втілити його в життя, переконайтеся ще раз, спокійно, що це рішення для вас обох добре. Іноді ваші очі можуть бути затуманені також і позитивними емоціями. Ми так запалюємося якоюсь ідеєю, аж стаємо нерозсудливими, і що ще гірше — забуваємо про свою половинку.
Коли ми вже знаємо, чого стосується конфлікт, тоді варто шукати всі можливі рішення і вибрати те, яке вважаємо найкращим. Бажаний ефект спільного аналізу конфліктів — це досягнення повідомлення «ми», аналогічного повідомленню «Я». Ми знайшли рішення нашої проблеми, ми обидва погоджуємося з цією ідеєю, і ми хочемо її реалізувати. Варто також додати, що прийняте нами рішення не завжди буде остаточним. Іноді ми змушені відкласти його на деякий час і вжити тимчасових запобіжних заходів, як при поломці автомобіля, яку не вийде ігнорувати. Ми знаємо, що спроможні з нею подорожувати; але маємо на увазі, що як тільки буде можливо, треба відвезти машину в майстерню.
Крок 4. Примирення
Окрім уже згаданого звичайного «вибач», варто в кінці розмови взаємно висловити приємні почуття, які в нас викликало те, що нам вдалося поговорити. Примирення полягає у відновленні близькості, яка завдяки розмові стає ще більшою. Добре це виказати. Варто використати повідомлення зі значенням похвали: «Дякую, що ти мене так спокійно вислухала», «Дякую, мені дуже допомогло, що я змогла пояснити тобі мотиви своїх рішень», «Завдяки цій розмові я зрозумів, що я хотів, дякую».
Викажімо радість не тільки словами, але й ніжними жестами, обіймами та усмішкою. Можна також створити власні ритуали, що супроводжують примирення, наприклад: вечеря в ресторані, відвідування кінотеатру, відпочинок за келихом вина, приємні смс, листи.
Не завжди необхідно робити всі чотири кроки, описані вище. Якщо пара зуміє чесно і конкретно розмовляти одне з одним, а конфлікт стосується невеликих відмінностей і не супроводжується сильними, складними емоціями, то можна спокійно пропустити перші два кроки і перейти до аналізу.
Може також трапитися, що конфлікт здається вирішеним, а виявляється, що ухвалене рішення — неправильне. Ви завжди можете повернутися до теми ще раз, дати собі час і пройти всі кроки з самого початку. Прикладом може бути конфлікт щодо прибирання:
Їй зручніше прибирати в суботу вранці, а він, натомість, хоче довше поспати і залишити прибиранням на пообідній час. Вони діляться кімнатами, при цьому їй дістається прибирання кухні та ванної кімнати. Увечері він збирається прибирати, внаслідок чого у ванній кімнаті з’являється купа брудного одягу, а в мийці — гора посуду, тобто вона знову має щось робити. Про вільний вечір, який вона собі запланувала, можна забути. Вона розчарована і розгнівана.
Висновок простий. Вибране рішення не спрацювало, як повинно було. Найкраще сісти і поговорити ще раз. Не все можна передбачити. Деякі рішення потрібно перевірити і за потреби виправити. Варто бути відкритим на ці повторні бесіди.
Переклад CREDO за матеріалами: Марта і Марек Бабік, Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
