На перший погляд, «молитовний ланцюжок» — це лише молитва. Але іноді глибше приховується шантаж або якась форма «торгівлі з Богом», а часом ця форма межує з магією.
Коли такі прохання-заклики до молитви пересилати далі, а коли — ігнорувати, щоби не втягнутися в магічні практики?
«Молитовні ланцюжки» в Церкві
Кілька місяців тому на лавці в церкві, куди щодня приходжу на Святу Месу, я знайшов маленький аркуш. На ньому була молитва до св. Юди, доповнена такою інформацією: для того, щоби молитва була ефективною, її потрібно переписати 25 разів і віднести до різних церков. Інакше молитва за заступництвом святого залишиться без уваги.
Нещодавно деякі мої друзі отримали електронний лист щодо річниці об’явлень у Фатімі. «Коли ви отримаєте це повідомлення, промовте один раз “Радуйся, Маріє” і попросіть про особливу послугу. Надішліть іншим дванадцяти католицьким друзям, які хочуть отримати благословення миру, справедливості і процвітання. Не переривайте цю новенну, дякую».
Інтернет рясніє також іншими, десятиліттями відомими «молитовними ланцюжками», в яких використані імена святих, наприклад, Антонія, Рити. Там «гуляє» навіть нібито копія листа, знайденого в Гробі Господньому в Єрусалимі. Це зовсім не означає, що їх перестали поширювати традиційним шляхом, хоча — як хтось звернув увагу — в зв’язку зі зростанням технічних можливостей збільшилася кількість копій, необхідних для ефективності: колись треба було переписати і розповсюдити10 разів, а сьогодні — вже 25 разів.
Усе це дуже схоже на відомі світські «ланцюги щастя», в яких після поширення в потрібній кількості копій має відбутися гарантована радісна подія (найчастіше — отримання грошей). В разі «переривання ланцюжка» на винуватця має впасти чимало нещасть: від поламаної ноги та зради близької людини аж до болісної раптової смерті.
Явні подібності
Часто в соціальних мережах можна натрапити також на запрошення до молитви з проханням поширити. Однак це зовсім інше явище, ніж наведені приклади. Це молитви в конкретних намірах або за конкретних людей, наприклад, про здоров’я, які поширюються через СМС або соціальні мережі. Часто у них є примітка: «перешліть далі».
Але ці слова мають зовсім інший, діаметрально протилежний світському ланцюжку сенс. Хоча на перший погляд механізм і мета здаються подібними: йдеться про те, щоби повідомлення досягло якнайбільшої кількості одержувачів. Насправді ж подібність дуже поверхнева, а наміри ініціаторів і тих, хто розсилає ці прохання, надзвичайно різні.
У випадках конкретного наміру ми маємо справу зі звичайними проханнями про молитву, мета яких — прагнення створити свого роду «ланцюг людей доброї волі», які просто хочуть долучитися до грона тих, хто вже молиться, пам’ятаючи слова Ісуса: «Коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі! Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, там Я серед них» (Мт 18, 19-20).
Я сам часто реагую на такі прохання, не тільки долучаючись до молитви в заявлених намірах, а й даю якимось чином знати, що відповів позитивно на прохання (навіть просто «+» на FB), і поширюю їх далі.
Торгівля і погрози
Приклади «ланцюжків», згаданих на початку, належать до зовсім іншої сфери: до магічного мислення. Вони також застосовують принцип батога і пряника. З одного боку, вони спокушають винагородою, а з іншого — лякають людей, які не сприймуть їх всерйоз і не виконають їхніх інструкцій. Легко помітити, що крім комерційної пропозиції вони також містять елемент прихованого шантажу. Часто до подібних «молитовних груп» люди знайомі і зовсім не знайомі додають учасників, не питаючи їхньої згоди.
У книжці «Люди, демони, екзорцизм. Правда про світ окультизму» Джованні Баттіста Проя приділив багато уваги забобонним молитвам. Він стверджує, що їхній список величезний і вказує, зокрема, на такі «ланцюжки», як описано вище.
Він зазначив, що вони містять описи «нещасть, з якими зіткнулися люди, що не дотрималися рекомендацій», і коротко підсумував: «Повний абсурд!» Монсеньйор Проя пояснив, що, загалом беручи, проявом забобону є молитва, в якій домінує тема кількості й тривалості повторень.
Магічне трактування релігії — велика проблема
Відомий теолог о. Ґжеґож Стшельчик в недавньому інтерв’ю для Католицького інформаційного агентства зазначив, що в Церкві існує гігантська проблема з магічним трактуванням різних релігійних практик, зокрема, молитви:
«Насправді, будь-яку річ, в якій Бог закликає до навернення, лукава людина може перетворити на магічну практику», — сказав він, наводячи приклад перших дев’яти п’ятниць місяця. «Таким чином, ми нейтралізуємо заклик до навернення і створюємо ритуал, який гарантує нам спасіння».
До магічного мислення він також зарахував віру в те, що Бог діє (або ні) залежно від «техніки», яку ми застосовуємо під час молитви.
Читайте також: Диявол як богословське джерело? Ніколи!
Катехизм Католицької Церкви не залишає жодних сумнівів. У статті, присвяченій першій заповіді Декалогу, він пояснює, що забобони — це відхилення від релігійного почуття і практик, які воно передбачає. Виявляється, що забобони також можуть стосуватися культу, який ми віддаємо істинному Богу, коли, наприклад, якесь магічне значення приписується певним практикам, навіть законним і необхідним.
«Впасти в забобони — означає пов’язувати ефективність молитви або сакраментальних знаків лише з їхнім матеріальним порядком, без внутрішніх настроїв, яких вони вимагають» (ККК 2111). Саме так функціонують давно відомі (створені ще задовго до інтернету) «молитовні ланцюжки», які не мають нічого спільного з проханнями про молитву в певному намірі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
