5 капканів у стосунках: як мислять наївні жінки?

Сумно стає щоразу, коли розлучаються чоловік і жінка, адже створюючи пару, люди очікують знайти у стосунках душевний комфорт і стабільність.

Стосунки підпорядковуються особливим закономірностям, які відображають відмінності в мисленні та світосприйнятті чоловіків і жінок. При вивченні причин, через які стосунки не складаються, виявилося, що жінки часто роблять однакові помилки, вважаючи, ніби чоловіки відчувають і дивляться на світ так само, як і вони. Ці поширені помилки, що формуються і підтримуються у піснях, фільмах та інших плодах художньої творчості, стають своєрідними пастками, породжують помилкові або нереалістичні очікування. А крах очікувань, як відомо, приносить розчарування та біль, пише сайт Тутка.

Помилкові очікування жінки в стосунках:

Капкан 1. Якщо чоловік виявляє до мене увагу, шукає мого товариства, якщо у нього при зустрічі зі мною палають очі — отже, це любов. Ми одружимося й будемо жити довго і щасливо.

Парадокс:

Якщо чоловік закоханий, то зазвичай це вкрай мало пов’язане з тим, яка ця жінка насправді. Закоханість — це стан, коли чоловік бачить у коханій відблиск свого ідеалу, і значна частина того, у що він закоханий, — це його фантазія, а зовсім не сама жінка з її почуттями, поглядами, внутрішнім світом.

Якщо чоловік вважає жінку привабливою, то зовсім не обов’язково він розглядає ці стосунки як можливість перетворити їх на серйозні. Коли чоловік не перебуває в стані усвідомленого пошуку кандидатури для побудови сім’ї, то зазвичай він шукає жіночого товариства задля того, щоб насолодитися ним і добре провести час, бажано без зайвих витрат. І дуже часто жінка, яка викликає пристрасні почуття і пориви, абсолютно не збігається з образом тієї жінки, яку чоловік бачить як потенційну дружину.

На початку стосунків, коли почуття інтенсивні, дуже важливо пам’ятати про відмінність понять «закоханість» і «любов» та вміти розрізняти їх прояви. Любов передбачає повагу до особистості іншої людини, врахування її почуттів та потреб і залишає їй право на певну недосконалість.

Капкан 2. Якщо чоловік пообіцяв мені щось, мріяв зі мною про майбутнє, висловлював намір і плани щодо мене, отже, це обов’язково станеться.

Парадокс:

Кажуть, що чоловік любить очима, а жінка — вухами. Для жінки дуже важливі слова, які дозволяють їй переживати екзистенційну глибину і сенс свого існування, реалізації чого жінка шукає і в стосунках. Але річ не тільки в цьому.

Щоб прив’язати до себе жінку, чоловік повинен її в певному сенсі «завоювати», демонструючи своїми вчинками, що вона для нього цінна. Часто змальовані словами образи виявляються достатньою підставою, щоб утримати жінку поруч із собою, адже очікування мають потужний потенціал, який прив’язує людей одне до одного. І відбувається підміна реальних дій і «подвигів» на уявні або заплановані, а результат той самий: жінка, яка готова віддавати чоловікові свою енергію, час і почуття.

А говорити ж набагато легше, ніж реально щось робити. При цьому слова, промовлені чоловіком у стані емоційного підйому, можуть дуже легко забутися, коли цей підйом спаде. Звісно, не потрібно перетворюватися на скептиків, які бачать у чоловіках суцільних брехунів; але при цьому так само важливо не ставати жертвою власного оптимізму, приймаючи кожного малознайомого чоловіка за людину слова, поки це не було доведено реальними фактами.

Капкан 3. Якщо я буду піклуватися про чоловіка, багато робити для нього, віддавати йому час і сили, вирішувати його проблеми і при цьому нічого не просити взамін — він оцінить мене і відповідатиме мені любов’ю та відданістю.

Парадокс:

Чоловік цінує не ту жінку, яка багато вкладає в нього, а ту, в яку він сам багато вкладає.

Психологи стверджують, що чоловік має несвідому пам’ять про жінку, яка піклується про нього, безумовно — про його матір. Тому, отримуючи турботу й увагу з жіночого боку, він сприймає це цілком природно і не відчуває докорів сумління чи потреби відповісти тим самим.

Щоб жінці в такій ситуації задовольнити свої потреби в стосунках, їй потрібно спочатку навчитися ці свої потреби розуміти й відкрито про них заявляти (при цьому не перетворюючи прохання в претензію). Вибудовувати баланс обміну — це кропітка праця.

Часто вміння заявляти про свої потреби і просити про бажане відсутнє як у чоловіків, так і у жінок, оскільки воно не було вироблене вихованням. Замість цього може існувати фантазія про те, що «як хтось мене по-справжньому любить, він (або вона) і так має розуміти, що мені потрібно, адже це очевидно». Таке переконання радше відображає незрілість особистості, яка переносить відповідальність за задоволення власних потреб на іншу людину.

Капкан 4. Якщо чоловік обманює мене, зраджує або проявляє іншу неповагу, я повинна це терпіти, тому що я сама такого вибрала і це хрест, який мені потрібно нести. Справжня любов оцінюється жертвою, яку ми приносимо заради коханої людини.

Парадокс:

Що більше чоловік відчуває безкарність, то менше він цінує свою жінку. Реакція жінки на приниження гідності її особистості — це показник того, наскільки жінка цінує сама себе. Тобто спершу вона повинна навчитися цінувати і поважати себе сама, й тільки тоді вона зможе транслювати це ставлення чоловікові та решті світу.

Якщо таке відчуття внутрішньої цінності слабке, у жінки є сильний страх залишитися самотньою, без стосунків, і є висока мотивація підлаштовуватися. Через такий страх жінка часто може відмовитися від власної психологічної території — інтересів, захоплень, турботи про себе, спілкування, оволодіння новими навичками.

Хоча чоловік несвідомо прагне повністю оволодіти жінкою, щоб та віддавала всю свою енергію йому і тільки йому, —  та коли це насправді відбувається, настає не гармонія і щастя, а нудьга і порожнеча. Коли жінка перестає розвиватись як особистість, вона перестає бути непередбачуваною, в чомусь недосяжною, й зі стосунків зникають новизна і свіжість, потреба в яких завжди є в парі.

Капкан 5. Я почуваюся самотньою. Краще я матиму близькі стосунки з чоловіком, який просто дружить зі мною, хоч і не ставиться до мене серйозно, ніж узагалі не спілкуватимуся з чоловіками.

Парадокс:

Це не вихід. Чоловіки й жінки по-різному переживають прихильність на емоційному рівні. Часто стосунки, емоційно безпечні для чоловіка, не є такими для жінки. Якщо прихильність виникає у стосунках, де немає повноцінної жіночої реалізації, це неминуче провадить до страждання жінки, подолати яке може бути дуже непросто. Тому краще не потрапляти в такі ситуації.

У нашій звичній свідомості стосунки — найпростіший і природний спосіб заповнити життєву самотність, коли вона виникає. Однак уміння жити повноцінним і наповненим життям без чоловіків могло би зберегти «цілими» безліч жіночих сердець.