Під час сьогоднішньої загальної аудієнції Папа Франциск продовжив роздуми над третьою заповіддю. Святіший Отець поділився думками про свободу та рабство.
Справжнім невільником, людиною, яка не знає відпочинку, є той, хто не спроможний любити. На цьому наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 12 вересня 2018 року. Під час 8-ї катехези на тему Божих заповідей він повернувся до третьої з них, присвяченої дню відпочинку.
Про це пише Vatican News.
Відпочинок – визволення з неволі
Папа Франциск звернув увагу на те, що Декалог, проголошений у Книзі Виходу, майже ідентично повторюється в Книзі Второзаконня, за винятком третьої заповіді: якщо під час виходу з неволі причиною відпочинку названо «благословення створення», то у Второзаконні він є спомином «завершення рабства». Закон зобов’язував, аби того дня невільник відпочивав, як і пан, на спомин про визволення з Єгипетської неволі.
Чи невільник може відпочивати?
«Раби, по суті, за визначенням не можуть відпочивати. Однак є різні форми рабства, як зовнішнього, так і внутрішнього. Є зовнішні примуси, такі як гніт або життя, полонені насильством та іншими формами несправедливості. Крім того, існують внутрішні в’язниці, наприклад, психологічні блокади, комплекси, обмеження характеру тощо. Чи можливий відпочинок у таких умовах? Чи ув’язнена або гноблена людина може залишитися вільною? Чи людина, яку турбують внутрішні труднощі, може бути вільною?» – запитав Папа, відповідаючи:
«Насправді, існують люди, які навіть у в’язниці переживають велику свободу душі. Згадаймо, наприклад, святого Максиміліана Кольбе чи кардинала Ван-Туана, які перетворили похмурі утиски в простір світла. Існують також люди, позначені великими внутрішніми слабкостями, яким, однак, відомий відпочинок милосердя і вони вміють передавати його іншим. Боже милосердя визволяє нас. І коли зустрічаємося з Божим милосердям, маємо велику внутрішню свободу».
Свобода і найбільша неволя
Отож виникає запитання про те, що таке справжня свобода. Чи це можливість вільного вибору? За словами Святішого Отця, так, це є частиною свободи, «й ми трудимося над тим, щоб це було забезпечене для кожної людини». Але знаємо також, що «могти чинити все, чого прагнемо», ще замало для того, щоб бути «по-справжньому вільними та щасливими».
«Насправді, – сказав він, – є неволя, яка заковує в кайдани більше, ніж в’язниця, більше, ніж приступ паніки, більше, ніж примус будь-якого характеру: це рабство власного еґо. Мова про людей, які, здається, цілий день вдивляються в дзеркало, аби побачити еґо. Й власне еґо є вищим від власного тіла. Вони є рабами еґо».
Рабство еґо та поневолення гріхом
Як зауважив Папа, еґо може стати «наглядачем», який катує людину повсюди та викликає «найглибший гніт», який називається «гріхом», що є не «банальним порушенням кодексу, а крахом життя та становищем рабства». Таким чином, ненажера, розпусник, скупар, гнівливий, заздрісник, лінюх чи гордій це «раби своїх вад», що їх «тиранізують і терзають».
Для опанованих вадами, пояснив Франциск, «не існує перемир’я», адже «ненажера та розпусник мусять отримувати приємність», а «тяга володіти нищить скупаря», «полум’я гніву та хробак заздрості» нищать стосунки, лінивство, що уникає труднощів, «робить неспроможними жити», а егоцентризм «викопує глибоку яму між собою та іншими».
Справжня свобода – любов
«Дорогі брати й сестри, хто є насправді рабом? Хто є тим, кому невідомий відпочинок? Справжнім невільником, тим, хто не знає відпочинку, є той, хто неспроможний любити! А всі ці вади, гріхи, егоїзм віддаляють нас від любові та роблять неспроможними любити. Тоді стаємо невільниками самих себе й не можемо любити, бо любов завжди звернена до інших», — підсумував Папа, зазначивши:
«Третя заповідь, яка заохочує нас святкувати у відпочинкові визволення, є для нас, християн, пророцтвом Ісуса Христа, який розбиває внутрішні кайдани гріха, щоб зробити людину спроможною любити. Справжня любов – це справжня свобода: вона віддаляє від володіння, відбудовує стосунки, вміє приймати та цінувати ближнього, перетворює в радісний дар кожну трудність і робить здатними до спільності. Любов дає свободу також і у в’язниці, також і тоді, коли ми слабкі та обмежені».
фінансово.
Щиро дякуємо!
