Викладач Інституту комунікації Талліннського університету Пріїт Хибемягі вважає, що ведмідь у мультсеріалі «Маша і Ведмідь» символізує собою Росію і його основне завдання — прищепити дітям позитивний образ цієї країни.
Про це естонський дослідник ще торік сказав фінській газеті «Helsingin Sanomat», але днями також британська «The Times» знову звернула увагу на російській мультфільм.
Журналіст Марк Брідж назвав його прикладом «м’якої сили», яка застосовується Кремлем для просування позитивного образу Росії за кордоном. Він цитує спеціаліста з питань безпеки Букінгемського університету Ентоні Гліса, який зазначив, що «Маша буває зухвалою, навіть нестерпною, але також і рішучою. Вона намагається стрибнути вище голови. Не було би перебільшенням побачити в ній щось таке путінське».
Ці заяви викликали дискусію в медіа та соцмережах. Адже «Маші й Ведмедю» вже не вперше висуваються підозри в пропагандистських меседжах. Раніше на нього звертали увагу в Литві. Увагу дослідників та глядачів привертав випуск «Кордон на замку», де Маша в міліцейському кашкеті патрулювала сад Ведмедя й переслідувала зайця, який намагався вкрасти моркву.
Як відомо, мультсеріал «Маша і Ведмідь» став дуже популярним не лише в Росії та СНД, а й за межами регіону. Англомовний канал проекту на YouTube має понад 4 млн підписників, а сумарно в усіх серій — понад 40 млрд переглядів. «Машу і Ведмедя» також можна подивитися в онлайн-кінотеатрі Netflix. Мультсеріал створюється з 2009 року.
Дмитро Ловейко — керівник російської студії «Анімаккорд», яка випускає мультсеріал, в інтерв’ю ТАСС сказав, що компанія не отримала на виробництво проекту «ані копійки державних грошей». «І ми нікого не просили, бо ми суто комерційний проект», — додав він. Дмитро Ловейко також додав, що ніяких політичних паралелей при створенні мультсеріалу не проводилося, а про те, що це пропаганда, заявляють люди з яскравою фантазією.
«”Маша і Ведмідь” не захоплюватимуть вашу країну. Сьогоднішня безглузда стаття про те, що “все стосується гібридної війні Росії”, мене розлютила», — відзначив англомовний експерт по Росії Марк Галеотті.
Український журналіст, керівник Могилянської школи журналістики і співзасновник сайту спростування фейків російської пропаганди StopFake Євген Федченко відповів на це так: «Звісно ж, Марку, ми всі знаємо, що російської дезінформації не існує, а НКВС насправді були чудовими людьми».
Російський опозиційний журналіст Аркадій Бабченко, який живе в Україні, також висловився критично щодо змісту мультсеріалу в Facebook. Він вважає підозри дослідників із Естонії та Литви обґрунтованими й називає мультфільм «пропагандою ідіотії, істерики і агресивної поведінки». «А те, що “Анімаккорд” робить це не на гроші Кремля, а за своїм власним бажанням, лише показує, наскільки вони там всі *** і не розуміють цього», — додав пан Бабченко.
«Але суть навіть не в кашкеті і не в мілітаризації дитячої свідомості, — пише він. — Суть у тому, яку модель поведінки цей мультик надає. Увімкніть “Машу і Ведмідь”. Будь-яку серію. А потім ввімкніть будь-яке ток-шоу Скабеєвої (Ольга Скабеєва — телеведуча російського державного телеканалу “Россия-1”, — ДМ). Ви не знайдете жодної відмінності в моделі поведінки. Істерика і крики, крики та істерика. Бризкання слиною на підвищених тонах і галас, галас, галас. Абсолютна нездатність слухати співрозмовника, повна неповага до нього, крик як єдина модель спілкування, абсолютно дубова впевненість у власній правоті, абсолютна нездатність слухати і чути аргументи. Я цей мультик не можу дивитися суто фізично. Тому що не бачу абсолютно ніякої відмінності між недоумкуватим бабками на пропутінських мітингах і Машею. Навіть не так. Дивлюся цей мультик, і розумію, що Маша саме такою бабкою і виросте».
На думку Аркадія Бабченка, глузування над заявами Пріїта Хибемягі — це також пропаганда, «те ж саме замилювання сенсу сказаного істерикою». Журналіст вважає, що російськомовний культурний продукт треба було заборонити «хоча б тільки заради того, щоб позбавити українських дітей вливання їм у голови цієї шизофренічної маячні».
Натомість російський журналіст, засновник проекту «Лапшеснималочная», присвяченого викриттю фейків, Олексій Ковальов назвав статтю The Times дурною і заявив, що вона лиш дала привід справжній російській пропаганді позловтішатися.
Російські державні ЗМІ після заяви написали, що в західних медіа панує «патологічна русофобія». А посольство Росії в Британії іронізувало в Twitter з цього приводу: «Сьогодні газета Times порушила важливе питання: як може Британія врятуватися від “Маші й Ведмедя”? Відкрити навчальний центр із малювання мурах у країнах Прибалтики? Включити до списку санкцій ЄС усіх мультиплікаторів? Явно потрібно рішуче і дуже дороге вирішення проблеми!»
«Радіо Свобода» вже після виходу статті «The Times» взяла інтерв’ю в Пріїта Хибемягі, чия заява знову привернула увагу.
Естонський дослідник переконаний, що в «Маші та Ведмедя» як в інструмента «м’якої сили» є завдання показати естонським дітям, що Росія — це щось хороше й дружнє. «Це означатиме, що в майбутньому вони добре прийматимуть і гібридну пропаганду, яка дійде до них з Росії. Діти подумають: “Так, хороша країна, значить, вони не можуть зробити нічого поганого”. І якщо Росія говорить, що естонський уряд — поганий, що він робить погані речі, ці діти в майбутньому будуть набагато більше вірити такій пропаганді. Саме таким чином “м’яка сила” відбиває в дітях один образ Росії, яка ставиться до Естонії дуже вороже, новим, гарним образом. Це небезпечно», — вважає викладач Талліннського університету, який також є журналістом та експертом з інтернету й соціальних мереж.
Пан Хибемягі звернув увагу: в мультфільмі чітко говориться, що він російський, і дуже активно використовується символіка Радянського Союзу. «Скільки там червоних зірок, мундирів … кашкет Маші точно походить від НКВС», — каже викладач.
Пріїт Хибемягі також зазначив, що гібридна пропаганда не обов’язково робиться на чиєсь замовлення. «Такий авторитарний режим, як у Росії, породжує людей, які будуть думати: “Краще б зробити такий мультик, де головний герой схожий на Путіна”. Ми вже бачили таке в СРСР. Система сама даватиме людей, які будуть думати так, як ця система хоче. Їм навіть не треба наказувати. Це особливість усіх авторитарних режимів. Це називається самоцензурою, з одного боку, а з іншого — це бажання робити те, що, як вони розуміють, режим схвалить», — додав естонський дослідник.
Нагадаємо, торік одеська організація «Совет общественной безопасности» надіслала скарги до Верховної Ради, Державного агентства з питань кіно та Державного комітету телебачення та радіомовлення України з вимогою заборони в Україні російського анімаційного серіалу «Маша і Ведмідь» через начебто пропаганду ідей руського міра. Голова відомства Пилип Іллєнко розповів, що не вмикає власним дітям «Машу і ведмедя» саме з ідеологічних міркувань.
В Україні заборонені законом для демонстрації на телебаченні будь-які серіали російського виробництва, також анімаційні, створені після 1 січня 2014 року.
фінансово.
Щиро дякуємо!
