10 міфів про депресію

На консультаціях люди часто зізнаються, що довгий час не могли звернутися по допомогу. Дехто зважувався декілька місяців чи навіть рік.

«Всі навколо казали, що вигадую відмовки, щоб не займатися дітьми, не працювати, не навчатися – і я вірила, що це справді моя провина.

Намагалася щось зробити з собою, але ставало лиш гірше», – кажуть вони.

Часто їм дуже соромно за свій емоційний стан, бо «я не маю права на депресію, адже мушу постійно бути успішною людиною».

Розповідають, що виконувати звичну роботу стало втомливо та складно, але друзі стверджують, що праця врятує від усього.

Ось 10 міфів про депресію,  найбільше поширені в українському суспільстві. Частину з них ви напевно читали в соціальних мережах або чули від знайомих.

Як усе виглядає насправді та як відповідати на міфи про депресію, пише Українська Правда. Життя.

1. У всіх людей іноді буває депресія

Всім нам іноді буває сумно. Ми можемо прокручувати неприємні думки в голові, ніби бігти по колу. Але це не депресія.

Депресію діагностують тоді, коли пригнічений настрій не припиняється мінімум два тижні.

Більшу частину цього часу людина має відчуття втоми, вона пасивна, їй складно зосередитися, виникають проблеми з апетитом. Людина в депресії втрачає інтерес до того, що раніше приносило задоволення. В неї можуть бути думки про смерть.

2. Втеча в роботу вилікує будь-яку депресію

Люди з депресією переживають різкий спад енергії, мотивації та часто мають проблеми зі сном. Все це суттєво підриває їхню продуктивність – у роботі й інших сферах життя.

Повторюючи цей міф, ми вдаємося до звинувачень тих, хто переживає тривалий емоційний біль та смуток.

Щоб їм стало краще, слід діяти комплексно. Втеча в роботу змусить людину постійно картати себе за низьку продуктивність, що, навпаки, посилить депресію.

3. Депресія – це взагалі не хвороба, а відмовка, щоб нічого не робити

Депресія має конкретні симптоми, методи визначення та лікування.

Вона офіційно визнана та міститься в міжнародних класифікаціях хвороб, таких як МКБ-X та DSM-5.

4. Депресія лікується лише в психіатра і лише за допомогою медикаментів

Цей стан не завжди лікується медикаментозно.

Переважно ліки заліковують депресію, психотерапія – шукає причини та виліковує. Ось чому вона рекомендована при легкій депресії.

При помірній – психотерапія та медикаменти або щось одне – на вибір.

При важкій депресії особисту психотерапію поєднують з регулярним прийомом ліків.

Це означає, що спершу можна піти до психотерапевта, психіатра або психолога. Вони продіагностують емоційний стан та підкажуть, які кроки варто робити далі.

5. Якщо ти сам собі не зарадиш з депресією, тобі ніхто й ніщо не допоможе

Коли людина ламає руку, ми не очікуємо, що вона виправить це сама. А коли слід вирізати апендицит, чи робимо ми це власноруч? Очевидно, що ні.

Психічне здоров’я таке ж важливе, як фізичне. Подолати депресію допомагають фахівці. Тоді цей шлях є безпечним, швидшим та надійним, а ви не експериментуєте за ціну не лише здоров’я, але й життя.

6. В жодному разі не треба говорити про переживання – треба чимось зайняти людину з депресією

Під час депресії людина потребує можливості поговорити зі своїми близькими та друзями. Так вона розуміє, що її страждання видимі, а вона – має значення для інших.

Це не означає, що від вас очікують швидких рішень чи порад: помічним є бути поруч та активно слухати. Проговорення вголос того, що всередині, допомагає упорядкувати емоційний хаос.

7. Чоловіки не хворіють на депресію, це – суто жіноча проблема

Захворіти на депресію може будь-яка людина незалежно від статті, статусу, рівня доходів, релігії та інших характеристик.

Чоловіки також страждають від депресії. Іноді – в формі замаскованої, коли відчувають постійну втому та проблеми зі сном. Їм складніше запитати про допомогу та психологічну підтримку.

Доволі часто така поведінка пов’язана зі стереотипом «я – чоловік, отже, не маю права на слабкість».

8. Якщо я звернуся по допомогу – я слабка людина

Звернутися по допомогу – це визнати, що я дбаю про себе і мені не байдуже, яким буде моя подальша дійсність та емоційний стан.

На таке здатні відважні та мудрі люди, які беруть відповідальність за своє життя.

9. Он, іншим набагато гірше! Ця твоя депресія – просто вигадка

Те, що в людей є свої проблеми, взагалі не свідчить про те, що ваша ситуація не має значення. Більше того, ваші емоції та переживання реальні, отже, заслуговують на те, щоб бути визнаними. Ви заслуговуєте бути вислуханими, отримати підтримку й допомогу.

Ставити чужі труднощі на перше місце і не помічати свого стану – це програшна стратегія. Бо тоді ви одного разу знесилитеся та «закінчитеся», і що тоді?

10. Депресії немає, адже серед моїх знайомих немає людей з депресією

Не кожна людина з депресією відкрито розповість про це іншим. Статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я каже, що 6,3% українок та українців переживають депресію.

Це можуть бути ваші колеги, товариші чи хтось із родичів. Вони проходять свої випробування, навіть – якщо ви про це ніколи не дізнаєтеся.