«Різдво: несподіванки, що приємні Богові». Такою була тема катехези Святішого Отця з нагоди останньої в 2018 році загальної аудієнції.
Якщо Різдво залишиться гарним традиційним святом, у якому ми, а не Господь, посідатимемо центральне місце, то воно перетвориться у втрачену нагоду.
Від такої небезпеки застеріг Папа Франциск, промовляючи до паломників, які в середу, 19 грудня 2018 р., зібралися в залі Павла VI у Ватикані на останню в цьому році загальну аудієнцію. Свої роздуми він присвятив Христовому Різдву, святкування якого наближається, повідомляє Vatican News.
Якого Різдва бажає Бог?
«Ялинки, прикраси та ілюмінація повсюди нагадують, що також і цього року буде свято. Рекламна машина запрошує обмінюватися завжди новими подарунками, щоб робити одні одним несподіванки. Але запитую себе: чи саме таке свято подобається Богові? Якого Різдва хоче Він, яких подарунків та несподіванок?» — розпочав своє повчання Святіший Отець. Він скерував думку слухачів до «першого в історії Різдва», щоб зрозуміти «Божі смаки».
У цьому Різдві також не бракувало несподіванок. До Марії, нареченої Йосифа, прийшов ангел, перемінивши Її життя. Йосиф отримав покликання стати батьком сина, якому не він дав життя. Син, що зачинається у найменш відповідний момент, адже Йосиф і Марія на той час були тільки нареченими. «Різдво, — підкреслив Папа, — приносить неочікувані зміни в життя. Тож якщо хочемо пережити Різдво, ми повинні відкрити серця, щоб бути готовими до несподіванок, тобто до неочікуваної переміни життя».
Найбільша несподіванка
Однак саме у різдвяну ніч прийшла «найбільша несподіванка» — Всевишній Бог як мале дитя. Слово Боже стало «немовлям», тобто «неспроможним говорити». А приймають Спасителя не влада й дипломати, а прості пастухи, що на заклик ангела побігли без зволікання.
«Різдво означає святкувати нечуване, що походить від Бога, — чи, ще краще, святкувати нечуваного Бога, який перевертає нашу логіку та наші очікування», — наголосив Святіший Отець. Різдво означає приймати на землі «несподіванки з Неба».
Новизна життя
Отож, Різдво «започатковує нову епоху», в якій «життя не програмується, а дарується», тобто вже живеш не для себе, але «для Бога і з Богом», бо «від Різдва Бог є Богом-з-нами».
«Переживати Різдво означає піддатися потрясінню його вражаючою новизною», — підкреслив Папа, зазначаючи, що Різдво є перемогою «покори над пихою, простоти над безміром, тиші над гамором, молитви над “моїм часом”, Бога над моїм я».
Зійти як Ісус, довіритись як Марія, підвестися й слухати як Йосиф
Святкувати Різдво означає поводитися як Ісус, який прийшов до нас, потребуючих, — тобто сходити до тих, які потребують нас. Це означає, як Діва Марія довіритися Богові, «навіть не розуміючи, що Він зробить». Це означає поводитися як святий Йосиф: підвестися, щоби здійснити те, чого хоче Бог, «навіть якщо це не відповідає нашим планам».
Папа також звернув увагу на «вражаючу» поведінку святого Йосифа. Вона проявилася в тому, що він «у Євангелії не промовив жодного слова», натомість слухав Господа, який «промовляв до нього саме в тиші».
«Різдво, — додав він, — означає надавати перевагу тихому голосові Бога, а не галасові споживацтва. Якщо вмітимемо в тиші стояти перед вертепом, Різдво також і для нас буде несподіванкою, а не лише звичною річчю».
Помилитися святом…
«Однак існує можливість, на жаль, помилитися святом та замість новизни з небес надати перевагу звичним земним речам. Якщо Різдво залишатиметься тільки гарним традиційним святом, де у центрі перебуваємо ми, а не Він, — то це буде втрачена нагода», — зазначив Франциск. Він закликав «не перетворювати Різдво у світське свято», не відсувати набік Того, Кого святкуємо, щоб не було з нами так, як писав євангеліст Йоан: «Прийшов до своїх, але свої Його не прийняли».
За словами Папи, в ці дні ми є свідками біганини, більшої, ніж в інші періоди року. Але так ми «чинимо протилежне тому, чого прагне Ісус». Ми звинувачуємо світ, що став «надто швидким», натомість Ісус «не обвинувачує світ, але просить нас не дати себе поглинути», а «чувати й молитися в кожній хвилині».
Побажання
«Отож, Різдво буде тоді, коли ми, як святий Йосиф, зробимо місце для тиші; коли, як Марія, скажемо Богові: “Ось я”; коли, як Ісус, будемо близькими до самотніх; коли, як пастирі, вийдемо зі своїх огорож, щоби стояти з Ісусом. Різдво буде тоді, коли віднайдемо світло в убогій віфлеємській печері. Не буде Різдва, якщо шукатимемо сліпуче сяйво світу, якщо будемо переповнені подарунками, обідами й вечерями, але не допоможемо бодай одному вбогому, який уподібнюється до Бога, котрий на Різдво прийшов убогим», — сказав Папа, побажавши:
«Дорогі брати й сестри, бажаю вам благодатного Різдва, багатого Ісусовими несподіванками! Вони можуть здаватися незручними, але такими є Божі смаки. Якщо приймемо їх, то самі собі зробимо чудову несподіванку. Кожен бо з нас має приховану в серці здатність здивувати себе самого. Дозвольмо Ісусові під час цього Різдва здивувати нас».