Папа Франциск скасував відсторонення a divinis, тобто заборону виконувати священицьке служіння, яке Ватикан наклав 1984 року на нікарагуанського священика і поета Ернесто Карденаля.
Про це особисто повідомив нині вже 94-річному о.Ернесто Апостольський нунцій у Нікарагуа архієпископ Станіслав Зоммертаг. Він зробив це в лікарні, куди престарілий «поновлений» священик потрапив 4 лютого через запалення нирок. Стан його здоров’я лікарі визначають як серйозний.
Отець Карденаль прийняв цю новину «свідомо, розслаблений і з усмішкою». 20-го січня від відзначив своє 94-річчя у гроні друзів, тримаючи свою найсвіжішу книжку — «Діти зірок».
На фото: Ернесто Карденаль (крайній праворуч) із Даніелем Ортегою.
Відсторонення від священства 35 років тому
Суспенза a divinis лежала на цьому священикові з лютого 1984 року. Почасти вона була наслідком… візиту папи Йоана Павла ІІ в Нікарагуа. Тоді ця країна була сильно революціонізована, а о.Ернесто був міністром культури у лівацькому уряді сандиністів. Папа Войтила велів священикові «врегулювати свої справи з Церквою». Святіший Отець хотів, щоб о.Карденаль перестав бути політиком, бо це незгідне з Кодексом канонічного права.
Подібну вимогу він тоді висунув двом іншим священикам, які також у той час входили до складу уряду. З огляду на цю ситуацію, всі троє були відсторонені від виконання функцій священика, про що рішення було підписане роком пізніше.
Священик, поет, політик
Ернесто Карденаль народився 20 січня 1935 року в Гранаді, на заході Нікарагуа, в багатій сім’ї. Навчався спершу на батьківщині, потім у США, в 1950-х роках був в Італії. Повернувшись до Нікарагуа, зв’язався з рухом опору проти тодішнього режиму Анастасіо Сомоси Ґарсії, якого підтримували Штати. 1954 року взяв участь у так званій квітневій революції, яку Сомоса Ґарсія придушив.
1956 року, після часу байдужості до релігії, Ернесто навернувся (точніше, повернувся) у католицизм і вирішив вступити до трапістів Богородиці Гетсиманської в штаті Кентуккі, США, ставши там учнем славетного Томаса Мертона. Через три роки, однак, він визнав, що така форма релігійного життя йому не пасує, і виїхав на теологічне навчання в Куернаваці (Мексика) й там 1965 року прийняв священицькі свячення.
Революціонер над озером
Повернувшись у Нікарагуа, разом із групою священиків-однодумців о.Ернесто заснував чернечу спільноту в Солентінаме, на острові найбільшого в країні озера Нікарагуа. Там він проповідував принципи ненасильства, почерпнуті від Мертона.
Там також виникла колонія митців-примітивістів. Однак о.Ернесто був змушений звідти втікати, коли влада дізналася, що він належить до підпільного Фронту національного визволення імені Сандіно. Тоді він опинився на Кубі, де став послом сандиністської опозиції.
19 липня 1979 року о.Карденаль увійшов у Манагуа разом із революційними загонами санлиністів, які повалили режим Анастасіо Сомоси Дебаяле, сина попереднього диктатора. В утвореному тоді новому уряді, який очолив Даніель Ортеґа, о.Ернесто Карденаль став міністром культури.
++++REHABILITACIÓN ECLESIAL++++
Siguen los signos de reconciliación entre la Iglesia nicaragüense y el padre Ernesto Cardenal -recién reestablecido en sus func. sacerdotales por el Papa-.
Hoy lo visitó el padre Edwin Román y luego le pidió la bendición al poeta y cura trapense. pic.twitter.com/CmtJDyoSnn
— Israel González Espinoza (@israeldej94) 18 февраля 2019 г.
Це викликало спротив Апостольського Престолу, який — згідно з церковним законодавством — вислав вимогу, щоб о.Карденаль зрікся цієї посади, бо інакше буде позбавлений духовного сану. Однак священик-революціонер не хотів поступитися (так само як його брат-єзуїт Фернандо Карденаль, теж член уряду, і Міґель д’Еското Брокманн. Брат о.Ернесто помер 2016 року, Брокманн — 2017).
Папа погрозив пальчиком
Справа набула широкого розголосу, коли 4 березня 1983 року до Нікарагуа прибув св.Йоан Павло ІІ. Серед членів уряду, які вітали його в аеропорту Манагуа, був також о.Ернесто Карденаль. Він єдиний став навколішки перед папою і простягнув до нього руку, але Святіший Отець не подав йому руки, а погрозив пальцем, кажучи: «Спершу мусиш врегулювати справи з Церквою».
Це фото облетіло світ, викликаючи прерізні коментарі в різних середовищах. Через кілька місяців Ватикан формально припинив священство нікарагуанського міністра культури. «Світський» Карденаль залишався на своїй посаді до 1987 року, коли його уряд був розпущений з фінансових причин.
1989 року вже колишній міністр разом з австрійським актором Дітмаром Шьоннером (1926-2014) заснували в Гранаді «Дім трьох світів» — проект для культури та розвитку.
The suspension ad divinis to Ernesto Cardenal has been lifted by the Vatican. Great joy. Courage Ernesto we need you as always. pic.twitter.com/7jUZVRQoLL
— Mario Aguilar B (@MarioIAguilar) 17 февраля 2019 г.
В 1984-1990 роках Карденаль провадив і координував велику кампанію ліквідації неграмотності, яка здобула визнання ЮНЕСКО. Завдяки ній щонайменше півмільйона нікарагуанців навчилися читати й писати.
Колишній священик покинув сандиністський Фронт 1994 року, бо більше не міг миритися з тим, що керування цим рухом (на той час уже політичною партією) ставало дедалі тоталітарнішим.
Ернесто Карденаль — провідний латиноамериканський поет, лауреат численних міжнароодних літературних премій, а його твори перекладено більш ніж 20 мовами.
Ілюстрації: DEON
фінансово.
Щиро дякуємо!
