Беатифікація мучеників комунізму. «Тепер наша черга боротися з підступними ідеологіями!»

Учорашній день, неділя 2 червня 2019 року, був заключним у 30-й Апостольської подорожі Папи Франциска.

Він розпочався Божественною Літургією в місті Блажі, під час якої Святіший Отець проголосив блаженними сімох румунських греко-католицьких єпископів, повідомляє Vatican News.

Перша Літургія Папи Франциска у східному обряді

«Ці пастирі, мученики за віру, здобули та залишили для румунського народу цінну спадщину, яку можемо підсумувати двома словами: свобода й милосердя», — сказав Святіший Отець. Він правив Божественну Літургію вранці, 2 червня 2019 р. у парку Свободи в місті Блаж, що є центром румунських греко-католиків. У цьому місті розміщена резиденція Верховного Архієпископа Фаґараша та Альба-Юлії.

Вперше за час свого понтифікату, Папа Франциск у рамках Апостольської подорожі очолив Святу Літургію у візантійському обряді, з якою познайомився ще в юності, прислуговуючи українському салезіянинові Слузі Божому о.Стефану Чмілю в колегії Буенос-Айреса. Головним співслужителем Святішого Отця був Блаженніший Лучіян кардинал Мурешан, Глава Румунської Греко-Католицької Церкви.

Урочисте прославлення

Семеро греко-католицьких єпископів, що постраждали за віру під час комуністичного режиму, — це священомученики Валеріу Траян Френціу, Васіле Афтеніє, Іоан Сучіу, Тіт Лівіу Кінезу, Іоан Балан, Александру Русу та кардинал Юліу Хоссу. Блаженніший Лучіян звернувся до Єпископа Рима з проханням проголосити цих ієрархів блаженними, постулятор прочитав короткі біографії кандидатів на прославу, після чого Святіший Отець зачитав беатифікаційну формулу. Далі внесено ікону новопроголошених блаженних, їхні родичі внесли мощі, після чого Блаженніший Лучіян звернувся до Папи з подячним словом. Наприкінці Літургії Папа поблагословив цю ікону.

Варто зазначити, що ця беатифікація була винятковою: прославу блаженних від імені Папи зазвичай здійснює префект Конгрегації у справах святих, а цю звершив особисто Святіший Отець. Досі це траплялося лише тричі: 16 серпня 2014 р. — беатифікація корейських мучеників під час візиту до цієї країни, 19 жовтня 2014 р. — беатифікація папи Павла VI на площі св.Петра у Ватикані, та 8 вересня 2017 р. — беатифікація священика і єпископа під час візиту до Колумбії.

Зцілення сліпонародженого

Відправною точкою для роздумів Наступника святого Петра під час проповіді стало читання з Євангелія від Йоана про те, як Ісус оздоровив сліпонародженого чоловіка. «Учителю, хто згрішив, він чи батьки його, що сліпий народився?» За словами Святішого Отця, це запитання учнів «викликало серію жестів і дій», які показали, «що саме насправді засліплює людське серце».

Підкресливши, що сліпота цього чоловіка не була плодом гріха, Ісус змішав земний порох зі слиною, помастив його очі й наказав умитися в купелі Силоам, після чого той прозрів. Папа звернув увагу, що про саме чудо розповідається у двох реченнях, натомість подальша кількасторінкова розповідь присвячена реакції та дискусіям:

«Здається, що його життя, й особливо зцілення, стає чимось банальним, курйозним або предметом дискусії, як і роздратування та неприйняття. Спочатку зціленого сліпця розпитує здивований натовп, далі — фарисеї, які також допитують його батьків. Вони піддають сумніву особу зціленого, потім заперечують Божу дію, мовляв, Бог не діє в суботу, доходять до того, що сумніваються, чи цей чоловік справді народився сліпим».

Пріоритети Ісуса й наш спротив

Все це, за словами Святішого Отця, показує, «як важко зрозуміти дії та пріоритети Ісуса, спроможного поставити в центрі того, хто перебував на периферії, особливо тоді, коли вважається, що першість за “суботою”, а не за любов’ю Отця, який прагне спасти всіх людей». Тож сліпець мусів жити не лише з власною сліпотою, але й поряд із засліпленням оточуючих.

«Цим є спротив і ворожість, що випливають із людського серця, коли в центрі замість людської особи ставляться часткові інтереси, ярлики, теорії, абстракції та ідеології, які там, куди приходять, не роблять нічого іншого, як засліплюють усіх та все», — сказав Папа. Господня логіка, натомість, є іншою: Бог не ховається в ідеологічних абстракціях, а шукає людину, з її обличчям, ранами та історією.

Тягар ідеології та цінна спадщина

За словами Святішого Отця, румунська земля «добре знає» страждання людей у ті часи, коли «вага ідеології чи режиму стає більшою від життя». Місцевий люд пережив «слова й дії, що ґрунтуються на дискредитації, що доходять аж до вигнання та знищування того, хто не може захистися, змушують замовкнути розбіжні голоси».

«Згадаймо, зокрема, сімох греко-католицьких єпископів, яких я мав радість проголосити блаженними. Перед лицем жорстокого переслідування з боку режиму вони виявили зразкову віру та любов для свого народу. З великою мужністю та внутрішньою стійкістю, вони піддалися суворому ув’язненню, всілякого роду образам, лиш би не зректися приналежності до своєї любої Церкви. Ці пастирі, мученики за віру, здобули та залишили румунському народові цінну спадщину, яку можемо підсумувати двома словами: свобода й милосердя», — сказав Папа.

Нові підступні ідеології та завдання для християн

Франциск зауважив, що нові блаженні принесли в жертву своє життя, стаючи на спротив ідеології, ворожій до свободи та фундаментальних прав людини. Водночас, рішучість у визнанні віри супроводжувалася готовністю до мучеництва без ненависті до переслідувачів, до яких вони виявляли лагідність. І це «пророче послання» є сьогодні заохоченням «перемагати образу любов’ю та прощенням».

«Дорогі браття й сестри, також і сьогодні з’являються нові ідеології, які підступно стараються нав’язуватися та викорінювати наш люд із його найбагатших культурних і релігійних традицій. Це ідеологічні колонізації, які зневажають цінність особи, життя, подружжя й сім’ї; вони такими ж атеїстичними, як у минулому, пропозиціями завдають шкоди нашій молоді й дітям, позбавляючи їх коріння, необхідного для зростання», — сказав Глава Католицької Церкви. Він заохотив вірних «нести світло Євангелія» сучасникам і, наслідуючи новопроголошених блаженних, боротися проти цих нових ідеологій. «Тепер наша черга боротися так, як вони свого часу», — наголосив Папа.

Особливі моменти богослужіння

Під час Божественної Літургії використовувалися чаша та Євангеліє, які вживав один із новопроголошених блаженних — священномученик Валеріу Траян Френціу. Горне сідалище було виготовлене з дерева з в’язничних ліжок та металу з ґратів, узятих із тюрми, де померли блаженні.

На місці проведення богослужіння зібралося приблизно 60 тисяч людей, ще 20 тисяч — на площах Блажу, слідкуючи за Літургією через телеекрани. Були присутні, зокрема, Президент і Прем’єр-міністр. Разом із Папою молилися також єпископи та паломники з України.

«Дякую Господеві за те, що дав мені можливість молитися з вами та підбадьорити ваші зусилля на користь євангелізації та свідчення милосердної любові», – сказав Папа Франциск на завершення цієї Літургії, яка завершилася молитвою «Царице Неба».