Інтерв’ю

«Я вражений тим, що тут побачив»,  — архієпископ із Помпеї

Czytać po polsku

25 Липня 2019, 12:26 3075 Маріуш Кравєц SSP

Нещодавно, 20-23 липня 2019 р., в Україні побував архієпископ Томмазо Капуто, єпископ Помпеї в Італії. Його візит був пов’язаний з відпустовими урочистостями в Бердичеві, які він очолив.

Варто нагадати, що Помпеї знані в усьому католицькому світі як санктуарій Божої Матері Розарію, а також завдяки Помпейській новенні, яка щораз більше набирає популярності.

— Отче архієпископе, це Ваш перший візит в Україну. Так склалося, що Ви мали нагоду очолити відправу відпустової Святої Меси в Бердичеві, який є найважливішим марійним санктуарієм для римо-католиків України. Яке враження справила на Вас ця молитовна зустріч?

— Візит в Україну для мене є великим пережиттям. Під час урочистостей у Бердичеві я отримав прекрасний досвід віри. Для мене було зворушливо бачити людей похилого віку, цілі сім’ї, а також багатьох молодих людей і дітей, які ревно молилися. По них було видно, що свою зустріч із Марією вони переживають із непересічною інтенсивністю. Це виглядало так прекрасно.

— Ееселенціє, Ви — єпископ Помпеї, в центрі якої стоїть санктуарій Божої Матері Розарію. Він має непересічну історію. Пов’язаний із Бартоло Лонго — мирянином, який після навернення став таким великим шанувальником Марії, що аж заснував санктуарій Божої Матері Розарію. Яку роль Марія може відіграти на нашому шляху до Бога?

— Бартоло Лонго втратив віру під час навчання. Він віддалився від Бога так сильно, що почав із Ним боротися. У певний момент свого життя пережив навернення. До Бога його привела Марія. Він став Її великим шанувальником, а особливо цінував розарієву молитву. Бартоло Лонго зрозумів, що Марія для нього є провідницею і вчителькою духовного життя. Також він відкрив христологічний вимір цієї молитви. То не Марія стоїть у центрі молитви розарію, а Син Божий — Ісус Христос.

Майже на сто років пізніше, 2002 року, св.Йоан Павло ІІ проголосив Апостольський лист про значення розарієвої молитви — «Rosarium Virginis Mariae». У цьому листі він п’ять разів процитував блаж.Бартоло Лонго, нагадуючи про христологічний вимір Розарію. Папа пояснив, що, молячись Розарій, ми споглядаємо обличчя Христа очима Марії. Медитація над розарієвими таємницями занурює нас у Євангеліє та робить нас здатними до діла євангелізації.

— Санктуарій у Помпеях нині знають багато людей, завдяки чому дедалі популярнішою, також і тут, в Україні, стає Помпейська новенна. Що такого незвичного в цій молитві?

— Помпейську новенну написав і пропагував Бартоло Лонго, виходячи з розповіді Фортунати Агрелл, яка була чудесно зцілена. Об’являючись їй під час хвороби, Марія звеліла їй молитися розарій протягом 54 днів. Коли вона виконала веління Марії, була зцілена. Це стало початком Помпейської новенни.

Як єпископ Помпеї, можу засвідчити, що до нашого санктуарію неустанно з усього світу надходять свідчення про незвичайну дієвість цієї молитви.

— В якому вимірі блаж. Бартоло Лонго може бути для нас прикладом святості?

— Це людина, яка навернулася. З людини, дуже далекої від Бога, антиклерикала і служителя сатани, він став ревним християнином. Пам’ятаючи про людей, яких він знав особисто і які жили далеко від Бога, після свого навернення він запрагнув привести їх до Бога. Пропагував розарієву молитву і заснував санктуарій Божої Матері Розарію в Помпеї. При цьому він знав, що віра без учинків — мертва. Тому заснував поблизу виховні доми для дітей в’язнів, опікувався сиротами, відкривав школи і майстерні, надаючи також робочі місця для убогих людей з околиці. Бартоло Лонго може бути для нас сьогодні прикладом людини, яка, живучи глибокою вірою, не втікала від проблем цього світу, а старалася їх зрозуміти й на них відповісти через конкретні ініціативи, які він не втомлювався започатковувати.

— В Італії та багатьох інших країнах Європи нині мешкає чимало українців. Чи, на Вашу думку, їхня присутність може духовно збагатити мешканців тих країн, де вони живуть?

— В Італії зараз мешкає дуже багато громадян України. В Помпеї та сусідніх містах їх близько 3 тисяч. Ми надали у їхнє розпорядження один із храмів, де вони можуть молитися своєю мовою. В нашій дієцезії є один український священник і працюють сестри-черниці з України. Провадяться заняття з катехизму. Українська діаспора — дуже жива спільнота, але це також спільнота, яка страждає через еміграцію. Українці — люди релігійні, які стараються жити християнськими цінностями. Завжди, коли з ними зустрічаюся, нагадую їм, щоб для нас, італійців, вони були прикладом християнського життя. Сьогодні у західній Європі ми всі, також і українці, що тут мешкають, зобов’язані свідчити про те, хто ми є як християни. Емігранти з України також можуть ділитися з нами своєю вірою, і так між нами та ними відбувається обмін духовними дарами. Це дуже важливо і служить реєвангелізації Європи.

— Щиро дякую Вам, отче архієпископе, за розмову!

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Богородиця

МІСЦЕ

Бердичів
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: