Про кардиналів Церкви в цифрах

Як відомо, кардинал Католицької Церкви — це найвища після Папи посадова особа з правом голосу при виборі нового Вселенського Архієрея.

Також, згідно з кан. 349 Кодексу канонічного права, кардинали допомагають Папі: як колегіально, коли збираються разом для обговорення проблем, так і індивідуально, займаючи ті чи інші управлінські посади в Церкві. Кардинал, чий вік перевищив 80 років, втрачає право участі в конклаві. Всі кардинали разом становлять Колегію кардиналів.

На сьогодні Колегія кардиналів налічує 218 осіб, із них кардинали-виборці (молодші 80 років) — 119 осіб. Середній вік усіх кардиналів становить 79 років, а кардиналів-виборців — 72 роки. Найстаршим є колумбійський кардинал Хосе де Хесус Пім’єнто Родрігес — 100 років, а наймолодшим — африканець Дьєдонне Нзапалаїнга (ЦАР), йому 52. Найдовше в статусі князя Церкви перебуває француз Роже Марі Етчегарай, якого на консисторії 30 червня 1979 року призначив папа Йоан Павло II.

Особливу увагу варто приділити кардиналам, які не досягли 80-річного віку, бо саме вони є потенційними претендентами на папський престол. Серед 119 кардиналів-виборців левова частка належить європейцям — 43% (51 особа). Латинську Америку представляють 17,6% (21 особа), в Африці живе 17 кардиналів (14% виборців), в Азії їх 16 (13%), США й Канада представлена 11 кардиналами (9%),  а в Австраліїї та Океанії мешкає всьо троє кардиналів-виборців.

Варто зазначити, що своєрідним «фаворитом» серед країн походження та призначення кардиналів є Італія, де мешкають аж 22 кардинали-виборці, або 18% від усього їх складу. Другою країною після Італії є США з кількістю виборців у 8 осіб, а трійку замикає Іспанія — 5 кардиналів-виборців. У Бразилії, Індії та Польщі їх по четверо. По троє кардиналів-виборців мешкає в Канаді, Мексиці, Німеччині та Франції.

Серед кардиналів, які нині мають право участі в конклаві, 18 призначав ще Йоан Павло II (15% виборців), 43 ієрархів призначив Бенедикт XVI (36% виборців), і ще 58 осіб (48,7% виборців) номінував Папа Франциск.

Аналізуючи Колегію кардиналів, треба відзначити, що своїми призначеннями нових кардиналів Папа Франциск робить Католицьку Церкву більш репрезентативною в контексті країн та континентів. Так, серед 72 кардиналів, призначених Франциском, неєвропейці становлять 63%, або ж 47 осіб. Зокрема, це перші кардинали з Сальвадору (Грегоріo Чавес), Кабо-Верде (Ардінду Фуртаду), Панами (Хосе Маестрохуан) та інші. До порівняння: серед 72 (нині живих) кардиналів, призначених Бенедиктом XVI, неєвропейці становлять 47%, або 34 особи. Так, з одного боку, в Церкві є повага до традиції та ролі історично католицьких країн (Італія, Франція та інші); а з другого боку — як казав св.Йоан XXIII, сучасна Церква поширилась на всі континенти. Тому виключно європейська репрезентація на вищих щаблях Церкви, з огляду на вселенськість Католицької Церкви, вже не відповідає потребам часу.

Завершуючи, увагу слід приділити історії українського кардинальства. Так, кардиналами були ієрархи УГКЦ: митрополит Київський Ісидор, митрополит Львівський Михайло (Левицький), Сильвестр Сембратович, Йосип Сліпий, Мирослав Іван Любачівський та Любомир Гузар.

Серед ієрархів Католицької Церкви латинського обряду є колишній архієпископ Львівський кардинал Мар’ян Яворський. Також кардиналом українсько-польського походження був префект Конгрегації Східних Церков Владислав Рубін, який фактично займав найвищу посаду в Римській курії серед українців за всі часи.