Роздуми над Першим читанням на п’ятницю ХХХІІІ Звичайного тижня, рік І
Тими днями Юда та його брати сказали: «Оце розгромлений наш ворог! Ходімо і очистімо храм та посвятімо!» І зібралось все військо й пішло на гору Сіон.
Двадцять п’ятого дня дев’ятого місяця – місяця Хаселев – сто сорок восьмого року встали вони вранці і принесли, за Законом, жертву на новому жертовнику для всепалень, який зробили. Жертовник був посвячений під спів пісень і під гру на гуслах, арфах та цимбалах тієї самої пори й того самого дня, коли язичники його осквернили. Увесь народ упав обличчям до землі, й поклонились та благословили небо, яке їм сприяло. Вісім днів тривала посвята жертовника, і з радістю були принесені всепалення й жертви визволення й хвали. Передню сторону храму приоздобили золотими вінцями й маленькими щитами, поправили двері й священицькі покої, поставили до них замки.
Вельми велика була радість у народі, а ганьба, яку завдали язичники, була змита. Тоді Юда та його брати й уся громада Ізраїля ухвалили, щоб дні посвяти жертовника святкувалися у свою пору щороку вісім днів, починаючи від двадцять п’ятого дня місяця Хаселев, з радістю та веселощами.
1Мак 4, 36-37.52-59
Минули три роки боротьби. Частину ворогів переможено. Повстанці визволили Єрусалим. Але храм лежить руїною. Сумний опис знищення пропущено в читанні, як і етапи відновлення храму. Та от настав радісний момент освячення вівтаря і храму. До сьогоднішнього дня ізраїльський народ святкує це свято — Ханука. Свято світла, надії та святості.
Ворог переможений? Місто визволене? Цього ще замало! Перемога не цілковита, якщо храм не очищено від минулих ідолів, якщо Бог знову не повернеться на своє місце — тобто перше. «Увесь народ упав обличчям до землі, й поклонились та благословили небо, яке їм сприяло».
Ісус знову очищує храм, бо той перетворився з дому молитви на печеру розбійників.
Було б добре засвоювати уроки минулого. Як окремим людям, як народу.
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія