В Посланні з нагоди Всесвітнього дня людей з інвалідністю Папа Франциск наголошує, що ставитися до одних людей як до «першого сорту», а до життя інших як до «другого сорту» — це суспільний гріх.
У вівторок, 3 грудня 2019 р., оприлюднено Послання Папи Франциска з нагоди Всесвітнього дня людей з інвалідністю, проголошеного ООН 1982 року. В посланні він закликає відновити погляд віри, який у кожному братові й сестрі вбачає присутність самого Христа, повідомляє Vatican News.
Сприяти повній участі осіб з інвалідністю в житті суспільства
Святіший Отець наголосив: незважаючи на поступ у сфері медичної та соціальної допомоги людям з інвалідністю, ще й досі поширена культура відкинення їх немов непотребу.
«Все це вимагає не тільки захищати права осіб з інвалідністю та їхніх сімей, — пише Папа, — а й спонукає нас робити світ людянішим, усуваючи все те, що заважає їм бути повноправними громадянами, усуваючи перешкоди упереджень і сприяючи доступності до місць і якості життя, яке бере до уваги всі виміри людськості».
Папа вказує на необхідність супроводжувати осіб з інвалідністю в усіх обставинах життя, використовуючи сучасні технології, але й не абсолютизуючи їх. Важливо також дбати про тих людей з особливими потребами, що перебувають у маргіналізованих ситуаціях, визнаючи їхню гідність та сприяючи їхній участі в суспільному й церковному житті.
Папа закликає не забувати про літніх людей, яких також через їхню інвалідність часто сприймають як тягар.
Неповторний внесок кожної людини
«Ми покликані визнавати в кожній людині з інвалідністю, навіть із складними й серйозними вадами, неповторний внесок у спільне благо з огляду на унікальність їхніх життів, — пише Святіший Отець. — Визнавати гідність кожної людини, усвідомлюючи, що вона не залежить від функціонування п’яти органів чуттів». Він наголошує, що розглядати життя деяких людей як «перший сорт», а життя інших — як «другий сорт» це суспільний гріх.
Відчути на собі батьківський погляд Отця
Папа зазначає, що в деяких країнах ще й до сьогодні не визнають рівних прав людей із неповносправністю. Тому потрібно, з одного боку, змінювати закони, щоб «усунути фізичні бар’єри», а з іншого — долати поширену культуру, яка породжує нерівність і не дозволяє особам з інвалідністю брати участь у звичайному житті.
На завершення Папа Франциск закликає всіх, хто працює з людьми з обмеженими фізичними можливостями, надалі прямувати на цьому шляху служіння, «що визначає рівень цивілізованості нації».
«Молюся, щоб кожна людина могла відчути на собі батьківський погляд Отця, який утверджує її повну гідність і безумовну цінність її життя».