Лікуючи хворих, потрібно пам’ятати про їхню людську гідність і недоторкану цінність їхнього життя. Це одне з повчань, які дає Святіший Отець у Посланні з нагоди XXVIII Всесвітнього дня хворого.
«Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас» (Мт 11,28) Ці Христові слова стали натхненням для Послання Папи Франциска з нагоди XXVIII Всесвітнього дня хворого, який Церква відзначає 11 лютого, повідомляє Vatican News.
Христос пропонує хворим своє милосердя
В посланні, оприлюдненому в п’ятницю, 3 січня 2020 р., Святіший Отець наголошує, що цими словами з Євангелії від Матея Христос запрошує до себе всіх, хто страждає тілом і духом. Подібно до того, як понад дві тисячі років тому Христос зустрічав простих, бідних, немічних, грішних і відкинутих людей на шляхах Галілеї, даючи їм слово надії, так само і тепер Він кличе до себе хворих, пригнічених і бідних, які покладають усю свою надію на Бога й потребують зцілення.
«Людям, яких пригнічують їхня власна уразливість, біль і слабкість, Христос не нав’язує закони, а пропонує своє милосердя, тобто себе самого як силу оновлення», — наголошує Вселенський Архієрей. Звертаючи свій погляд на зранене людство, Христос бачить всю людину — кожну людину — незалежно від стану її здоров’я, і запрошує кожного взяти участь у Його житті, щоб пізнати досвід ніжності.
Співчуття Христа
Пояснюючи причину такого ставлення Христа до людини, Наступник св.Петра зазначає, що Він сам став слабким, відчув на собі людське страждання й отримав розраду від Отця. Папа наголошує, що тільки той, хто особисто пережив цей досвід, може бути підтримкою для інших.
Людям, які переживають ті чи інші форми фізичних чи психічних захворювань, часто бракує гуманного ставлення. Тому Папа вказує на важливість особистого підходу до кожного хворого, щоб до лікування додавали також і опіку, тобто увагу, підтримку й любов.
Христовий погляд звернений на хворих
Звертаючись до хворих, Вселенський Архієрей нагадує, що вони є серед тих «втомлених і обтяжених», які привертають до себе погляд і серце Христа, що дарує світло й надію. «В Ньому, — наголошує Папа, — ви знайдете силу, щоб подолати тривоги й сумніви, які виникають у вас під час цієї вашої “ночі” тіла й духа. Так, Христос не дав жодних рецептів, але своїм стражданням, смертю і воскресінням Він звільняє нас від гніту зла».
У Посланні зазначається, що Церква дедалі більше прагне бути тим місцем, де недужі можуть знайти Христову благодать, яка «виражається в близькості, гостинності й відраді», і де вони можуть знайти людей, що допоможуть їм нести хрест, «перетворюючи власні рани у просвіти, кріщь які можна бачити горизонт поза хворобою та отримати світло й повітря» для свого життя.
Життя належить Богові
Святіший Отець закликає медичних працівників звернути увагу, що в словосполученні «хвора людина» на першому місці має бути слово «людина», а вже потім — «хвора». Отож їхніми діями завжди повинна керувати пошана до гідності й життя людини, щоб ніколи не вдаватися до евтаназії, асистованого самогубства, чи переривання життя, навіть тоді, коли хвороба є невиліковною.
«Переживаючи досвід обмежень і можливої невдачі наукової медицини в дедалі проблематичніших клінічних випадках і несприятливих діагнозах, — зазначає Папа, — ви покликані відкритися на трансцендентний вимір, який може надати повноти сенсу вашій професії».
Вселенський Архієрей вкотре нагадує, що життя належить Богові, тому воно є недоторканим і ніхто не може ним розпоряджатися. «Життя потрібно приймати, захищати й шанувати від зародження до смерті, — наголошує він. — Цього одночасно вимагають як розум, так і віра в Бога, джерело життя».
Кожен повинен мати доступ до лікування
Святіший Отець пригадав також тих медичних працівників, які лікують людей у зонах збройних конфліктів, засуджуючи напади на тих, хто «присвятив себе служінню страждаючим членам суспільства». Папа висловив сподівання, що, поєднуючи принципи солідарності та субсидіарності, суспільства докладатимуть зусилля для того, щоб кожен мав доступ до належного лікування для захисту та відновлення здоров’я.
Папа подякував волонтерам, які служать хворим і часто компенсують структурні недоліки та жестами ніжності й близькості відображають образ Христа, Милосердного Самарянина.