На сьогодні багато критики можна прочитати в соцмережах різними мовами щодо єпископів і священиків Лурда, які вирішили тимчасово закрити басейни зі святою водою, де стаються зцілення.
Зокрема, найемоційніші висловлювання пролунали від Роберто де Маттеї, автора публікації «Cierran las piscinas de Lourdes: ¡una vergüenza!» («Закрито басейни Лурда: ганьба!») на сайті adelantelafe.com. Автор наголошує, що єпископи і священики Лурда «не мають віри в Бога», адже у святій воді відбулося багато зцілень. Тому не слід боятися епідемії, а потрібно вірити, що у святій воді неможливо заразитися.
Й справді, починаючи з 1858 року і понині не було зафіксовано жодного випадку зараження прочан у басейнах із водою, яка почала струмувати з місця, де 18 разів об’явилась Богородиця, — попри те, що у воді є мікроби та бактерії, як і в усіх інших джерельних водах світу.
В історії Лурда, починаючи з першого об’явлення Матері Божої візіонерці Бернадеті Субіру, було зафіксовано 70 випадків чудесних зцілень. Значна частина їх відбулася через безпосередній контакт із лурдською водою; менша частина — після занурення в басейнах Лурда.
«Будь яка людина, що занурюється в басейні, де до неї була людина, яка має коронавірус, не може бути зараженою, бо басейни в Лурді це місце не гріха, а віри. То власне віра, а не медицина, дозволяє статися чуду», — зазначено у згаданій статті. Роберто де Маттеї ставить у ній багато запитань і критикує церковних служителів, але пише тільки про чудесну властивість води і жодним словом не згадує про реальну можливість заразитися поза межами санктуарію і без омивання у святій воді.
Аналогічну до Роберто де Маттеї думку висловлюють і пишуть християни, для яких лурдський санктуарій і зокрема його вода особливо дорогі й важливі. Вони непокояться зачиненням басейнів зі святою водою, не можуть змиритися з тим, що прочани якийсь час не зможуть потрапити до купелі з наміром отримати зцілення. Ці коментатори також не згадують про ризик передати хворобу іншим людям, які служать при басейні, а також про тих, хто чекає в черзі по декілька годин, щоби зануритись у воду. Басейни не можуть функціонувати без працівників, які стежать за порядком і відповідають за безпеку в басейнах самих прочан: під час епідемії всі зобов’язані уникати фізичних контактів.
Беручи до уваги рішення церковної влади, нам, християнам, варто дивися далі і ширше, оскільки небезпека поширення коронавірусу залежить від багатьох різних обставин, речей та осіб. Справжня небезпека полягає в поширені вірусу неправди і зневаги до святого місця, яке щорічно відвідують мільйони людей різних національностей світу.
Фото: Shutterstock
Уявімо, що до Лурда приїхала людина, яка вже має вірус, але ознак хвороби ще немає. Якщо така людина, буде в купелі, а згодом повернеться додому і хвороба проявиться, то ця людина сумніватиметься у тому, що вода, в якій сталося багато зцілень, їй допомогла. Або, наприклад, туди приїде особа, яка хвора на коронавірус, але не має справжньої віри, та все ж таки піде до купелі святої води — і не отримає зцілення. Пам’ятаймо, що каже Господь до кожного з нас: не спокушатимеш Господа Бога твого.
Вистачить лише однієї людини, щоб тінь сумнівів і профанації впала на всесвітньо відому святиню. Припустімо, що буде декілька таких осіб, які би виявилися хворими після прощі до Лурда. На це тільки й чекають вороги Католицької Церкви, мас-медіа та журналісти, неприхильні до віри, які шукають сенсацій, щоби знеславити святе місце, що викликало б сумніви у християн слабкої віри і несправедливо відштовхнуло би їх від бажання відвідати місце об’явлень Богородиці. Саме щоб не допустити цього, й було вирішено на час епідемії тимчасово зачинити басейни. Зовсім інша справа, якщо зараження станеться без занурення в басейні: в такому разі немає небезпеки профанації святого місця, де відбулися чудеса фізичного зцілення невиліковно хворих і калік, які неможливо пояснити науковими ані медичними термінами.
Як ми вже згадували, при басейнах із водою, що тече із джерела, де відбулися об’явлення, служать чоловіки та жінки старшого віку — волонтери з різних країн, які супроводжують прочан до басейну з водою. Це передбачає фізичний контакт: підтримку двох волонтерів чи волонтерок, обабіч людини, яка спускається сходинками у басейн з водою.
Уявімо, що волонтери, які служать у басейні, заразилися, попри те, що не купалися у лурдській воді. В такому разі їхнє служіння є морально злим, бо має погані наслідки не тільки для них самих, але й для інших людей у той період, коли це служіння не є необхідним, як, наприклад, праця лікаря, який також наражає себе на небезпеку, але лікує людей.
Навіть якщо зараження станеться поза межами басейну, то це неможливо буде довести, якщо прочани відвідують басейн. Якщо ж це станеться поза басейном, коли він зачинений, то в цьому не буде нічого надзвичайного, а також не буде підстав для сумнівів щодо безпеки святого місця, оскільки потенційно ураженим може бути є увесь простір, де люди спілкуються чи перебувають.
Ні церковна, ні цивільна влади не мають морального ані законного права наражати на небезпеку своїх працівників, навпаки — вони мають надати їм безпечний простір для праці або служіння. Тому рішення тимчасово зачинити басейни відповідає здоровому глузду, згідно з п’ятою Божою заповіддю «не вбий», яка передбачає безпеку праці людини чи її служіння.
Лурд, вхід до басейнів. Фото: Shutterstock
Любов до ближнього вимагає не наражати інших людей на небезпеку, а якщо ми думаємо тільки про себе і при цьому наражаємо на небезпеку зараження інших людей, то ми — егоїсти, які спокушають Бога, і чинимо несправедливо щодо наших ближніх.
Саме тому ми, християни маємо позитивно прийняти рішення церковної влади про тимчасове зачинення басейнів, як таке, що запобігає можливому неправильному і шкідливому сприйняттю святого місця у разі зараження когось коронавірусом. Саме тому заходи безпеки стосуються не так води в басейні, як передовсім людей, прочан, волонтерів, які можуть бути заражені від носіїв коронавірусу через дотик або інший контакт із ними.
Забороняючи доступ до басейнів, ніхто не ставить під сумнів дію Божої благодаті і зцілення через віру людини. Навпаки, саме цим вказується, що свята вода, через яку відбулися, зцілення не може бути виставлена на зневагу, профанацію, знецінення через неправдиву інформацію, через поширення неправди неприхильно налаштованих до Церкви осіб, як і самих християн, які не в змозі розрізнити небезпеку і пояснити її причину собі ані іншим.
Зауважмо, що доступ до води не закрито. Навпаки, кожен, хто приїде до Лурда, може набрати воду, пити її, вмиватися нею, брати додому чи передавати її ближнім.
13 квітня 2002 року 56-річний француз Серж Франсуа, який мав паралізовану ногу після двох складних операцій, був зцілений не тому, що омився в басейні святої води, а після того, як «закінчив молитву біля печери і пішов до джерела попити води та вмити обличчя», — подано у статті під назвою «Лікарі визнали зцілення паралізованого в Люрді дивовижним». Краплі води вистачає для того, щоб відбулося зцілення, якщо людина має віру, — сказала Богородиця Бернадеті Субіру.
За словами священників, які служать у Лурді, найбільшим чудом є навернення у святому Таїнстві Сповіді, а це є — зцілення душі, що набагато важливіше, ніж фізичне зцілення.
Нагадуємо, що в Лурді є храм Успіння Богородиці (УГКЦ), де служить о.Михайло Романюк, священник Паризької спархії св.Володимира Великого, яку очолює владика Гліб Лончина. Священники і сестри супроводжують прочан святими місцями й надають їм духовну опіку, і завжди радо на них чекають.
о. Герман Ничак, ЧСВВ
капелан для прочан у Лурді (2012-2017)
фінансово.
Щиро дякуємо!
