Його проєкт вважався нікчемним і ненауковим, оскільки… розпочинався цитатами зі Святого Письма.
Кількасот років тому, такого самого штормового дня, як сьогодні, повітря було би наповнене відлунням не лише грому, а й церковних дзвонів. І хоча помолитися «Радуйся, Маріє» в цей травневий день точно би не завадило, та знайшовся чеський учений, який винайшов суто науковий спосіб приручити блискавку.
Підхід до блискавки
Вацлав Дівішек, учень єзуїтської колегії у Зноймо, виявляв велику цікавість не лише до теології, а й до фізики та природничих наук.
1720 року, закінчивши середню школу, він вступив до норбертанців, а через шість років його висвятили під чернечим іменем Прокоп Дівіш. Він продовжив наукову кар’єру, водночас залишаючись віцепріором монастиря у Зноймо, а потім настоятелем парафії у Пршимінетіце. Саме там, експериментуючи, між іншим — на даху… плебанії, він створив свій найважливіший винахід.
Блискавичник на плебанії
І хоча в XVIII ст. в наукових колах виникло одночасно кілька проєктів громозводу, Дівіш першим розробив безпечну конструкцію із заземленням, яку використовують до сьогодні. Вона мала хрестоподібну форму.
Винахідливість Дівіша оцінила навіть королівська пара — Франц І Лотаринзький і Марія-Тереза, — однак Петербурзька академія наук виявила щодо надісланого проєкту надзвичайне невігластво: визнала його нікчемним і ненауковим, оскільки він починався цитатами зі Святого Письма. Можливо, тому підручники фізики помилково визнають сьогодні творцем громовідводу Бенджаміна Франкліна…
Переклад CREDO за: Кароль Войтечек, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
