Ганебна особливість нашої епохи — загальна доступність порнографії через Інтернет.
Можна сказати, що саме порнографія лежить у основі нашої терпимості до нескромності сучасної моди та гіперсексуалізованого ЛГБТ-руху. Що ж говорить про цю напасть Катехизм Католицької Церкви?
Збочені дії
По-перше, Катехизм говорить, що порнографія «ображає цнотливість, бо спотворює подружній акт як взаємний інтимний дар подружжя» (ККЦ, 2354). Вона завдає удару цнотливості, бо робить приватне публічним, спотворює сексуальний акт через його неправильне використання. Збочені дії відводять людину далеко від Божого наміру. Порнографія, розпуста, нескромність, гомосексуалізм та інші сексуальні гріхи перекручують людську сексуальність, яка має істинну кінцеву мету. Частина цієї мети полягає у розвитку близькості та інтимності між подружжям.
Втрата гідності
По-друге, Катехизм навчає, що порнографія «серйозно посягає на гідність тих, які цьому віддаються (акторів, комерсантів, публіку), бо кожен стає для іншого предметом примітивного задоволення і недозволеної користі» (ККЦ, 2354). Сьогоднішній світ часто неправильно розуміє значення гідності. «Гідність людської особи коріниться в її створенні на образ і подобу Божу; вона здійснюється у її покликанні до Божого блаженства. Людині властиво вільно прямувати до такого завершення. Людська особа своїми свідомими вчинками приймає — або не приймає — добро, обіцяне Богом і підтверджене моральним сумлінням. Люди формують себе самі і внутрішньо зростають: з усього їхнього чуттєвого і духовного життя вони роблять матерію свого зростання. За допомогою благодаті вони зростають у чеснотах, уникають гріха, а якщо вчинили його, то покладаються, як блудний син, на милосердя нашого Небесного Отця. Таким чином вони наближаються до вдосконалення любові» (ККЦ, 1700). Кожна людина гідна шани та поваги, і секс може як підтримувати, так і нищити людську гідність. Зґвалтування очевидно принижує людську гідність, завдаючи серйозних фізичних і моральних травм; однак розпуста також призводить до втрати гідності, незалежно від взаємної згоди учасників.
Навіть без нашого власного усвідомлення наші дії можуть «серйозно суперечити гідності осіб та людській сексуальності» (ККЦ, 2353). Однак більшість людей ймовірно усвідомлює, що перегляд порнографії принижує людську гідність. Важко стверджувати, що хтось сприймає акторів, які знімаються у порнографії, зі справжньою гідністю — їх заледве сприймають за людей. Сумнівно також, що хтось почувається гідно і достойно після перегляду порнографії.
Соціальна втрата гідності
Порнографія — це не просто гріх самотньої людини. Вона позбавляє акторів, комерсантів і глядачів належної гідності, бо всі вони стають «предметом примітивного задоволення і недозволеної користі». Оскільки виробники і глядачі діляться порнографічними матеріалами з іншими, цей бруд поширюється і починає формувати суспільні погляди на цнотливість і секс. Тому Катехизм описує прибуток від порнографії як аморальний і протиправний.
Наша культура визнає жахіття фізичного рабства та його затяжних наслідків навіть через багато років після його скасування. Однак часто здається, що вона не бачить нічого поганого у наслідках духовного рабства порнографії. Наша культура визнає незаконність отримання прибутків від торгівлі людьми, але відмовляється бачити, наскільки незаконними є порнографічні відео (або навіть одяг у певному стилі) і як вони принижують людську гідність.
В контексті культури може здатися так само важко дискредитувати та забороняти задоволення в публічному полі на підставі його примітивної, інстинктивної природи. Справді, прихильники ЛГБТ-руху часто припускають, що задоволення — це просто задоволення, ні благородне, ні низьке. Вони говорять, що поки існує взаємна домовленість (що би це не означало) і зберігається певний віковий діапазон (на даний момент) — це чудово, якщо воно змушує вас почуватися «добре». Але Катехизм зазначає, що певні задоволення і певні джерела прибутку — неправильні за своєю природою. Задоволення не обов’язково дає людині щось хороше.
Ілюзорні світи
Далі Катехизм говорить, що порнографія «занурює всіх учасників у світ ілюзій» (ККЦ, 2354). Порнографія не навчає і не виховує підлітків або сімейні пари, як стверджують деякі. Незалежно від того, як почуваються актори, що беруть у ній участь, порнографія — це нереальний світ, «кроляча нора». Замість того, щоб зупинитися у певний момент, глядачі все глибше копаються у темному матеріалі, щоби стимулювати залежні та притуплені нейронні зв’язки. Порнографія не дає людині «легкої розрядки» або «розслаблення». Те, що здається невинним, замкненим у собі, безкоштовним і навіть корисним задоволенням, викликає звикання і надалі стає все більш збоченим.
Втручання уряду
«Цивільна влада повинна перешкодити виробництву і розповсюдженню порнографічних матеріалів» — пише Катехизм. Цей пункт порушує важливе питання того, що повинне, а що не повинне бути законним. Згідно з Катехизмом, порнографія завдає нам непоправної шкоди, тому ми не мусимо ставитися до неї як до реальності сьогодення, яку варто просто прийняти. Корозивні властивості порнографії настільки серйозні, що вона повинна стати питанням урядового втручання. Інтернет запевняє нас, що порнографія не шкідлива, а часом навіть корисна і може бути використана з освітньою метою. Через це громадськість навряд чи знає про справжні наслідки споживання порнографічних продуктів. Порнографія виховує принизливі та орієнтовані на «примітивне задоволення і недозволену користь» погляди на сексуальність і протилежну стать. Це також породжує ізоляціонізм і хибне відчуття незалежності. Не важко побачити ефект, який справляють ці речі на сучасний світ.
Переклад CREDO за: Пол Княз, Catholic Stand
фінансово.
Щиро дякуємо!
