На серпень цього, 2021 року, припадають річниці двох важливих Всесвітніх днів молоді: 30-річчя ВДМ у Ченстохові та 10-річчя ВДМ у Мадриді. Дикастерій у справах мирян, сім’ї та захисту життя опублікував на своєму порталі свідчення працівників, які брали участь у тих подіях.
Всесвітній день молоді, який проходив у серпні 1991р. в Ченстохові, у марійній святині на Ясній Горі, став першим ВДМ, у якому взяла участь велика кількість молодих людей із колишнього Радянського Союзу. Дух побожності до Пресвятої Богородиці, яким характеризувалася ця подія, та свідчення багатьох молодих християн позначили життя її учасників, зокрема молодого італійця, нині священика та працівника Дикастерію у справах мирян, сім’ї та захисту життя Джованні Буонтемпо, відповідального за стосунки з церковними рухами та асоціаціями вірних — пише Vatican News.
Ентузіазм Європи, яка дихає «двома легенями»
«Мені тоді було 18 років, — ділиться священик, — я щойно закінчив ліцей і замислювався над вибором університету та своїм майбутнім. Протягом кількох попередніх років я з тривогою роздумував про своє покликання. ВДМ у Ченстохові став поворотним моментом у моєму житті. Це було справжнє паломництво молитви, зустрічі з Господом, із Пречистою Дівою Марією та з вірою, втіленою в численних людях, яких я зустрів». Отець Джованні згадує про молодь Східної Європи, про її ентузіазм та радість від участі в такій події. «Коли святий Йоан Павло ІІ говорив про Європу, яка нарешті дихала “двома легенями”, ми дуже добре розуміли, що він мав на увазі!» — підкреслив він. Для молодого італійця ВДМ 1991 року став також нагодою відкрити для себе віру та щедрість польського народу. «Місто було переповнене, — зауважив він. — У ті часи організаційний апарат ВДМ ще не був такою мірою напрацьованим, як тепер; але польський народ компенсував незручності, що виникали».
З Дівою Марією на шляху покликання
Священик згадує, як усіх вразила побожність молодих поляків до Матері Божої. «Ми були вражені, бачивши, як вони стояли навколішках перед образом Богородиці, — сказав він, — їхніми молитвами, піснями, сльозами радості. Від них ми навчилися ввіряти себе Діві Марії та триматися Її на шляху віри. Ми зрозуміли, звідки походили віра й любов Папи Войтили до Богородиці».
Отець Джованні Буонтемпо додав, що саме завдяки благодаті, отриманій під час тих незабутніх днів, він наважився прийняти священницьке покликання, подолавши всі страхи та застереження. «Відтоді Пречиста Діва Марія завжди супроводжувала мене у житті віри та протягом 23-х років священницького служіння, — підкреслив він. — Я завжди буду вдячний Господу за дар ВДМ у Ченстохові».
«Стрибок у вірі»
На ВДМ у Мадриді 2011 року, що відбувся під гаслом «Вкорінені та збудовані на Христі, міцні у вірі» (Кол 2,7), також зібралися сотні тисяч молодих людей, щоби проголосити свою віру. Серед них був Сантьяґо Перес де Каміно Ґайс, який тепер очолює один із відділів Дикастерію у справах мирян, сім’ї та захисту життя.
«ВДМ у Мадриді 2011 року став для мене радикальною зміною в житті, — розповів іспанець. — Від 2003 року я співпрацював із відділом молодіжного душпастирства у Мадриді, і коли мені зателефонував очільник цього відділу й запропонував взяти участь у приготуванні до ВДМ, я відразу погодився, усвідомлюючи, що втрачаю роботу з постійним контрактом і після ВДМ залишуся без роботи. Це один із тих “стрибків у вірі”, що їх такі події дають сили й мужності зробити. Ми повинні довіряти Господу, бо ніхто не перевершує Його щедрості і Він відплачує сторицею».
Чудо навернення
Сантьяґо зазначив, що Всесвітнім дням молоді передує багато днів виснажливої праці, й іноді йому здавалося, що він не зможе впоратися з обов’язками. Але він завжди вірив у те, що Господь здатен чинити чуда. Чудом були для молодого іспанця також численні навернення, що відбувалися під час ВДМ. Він досі зі зворушенням пригадує адорацію перед Пресвятими Дарами, те, як численні молоді люди клякали до сповіді, можливо, вперше після багатьох років, та про вибух радості під час зустрічі папи Бенедикта XVI з волонтерами.
Після ВДМ Сантьяґо Перес де Каміно Ґайс отримав запрошення працювати у тодішній Папській Раді в справах мирян. «Я ніколи не думав, що це так змінить моє життя, — каже він, — і ніколи не думав, що можу бути таким щасливим».
фінансово.
Щиро дякуємо!
