Розарії, вервички, на яких католики вже довгі століття моляться «молитву роз» до Богородиці Діви, — це також важлива частина матеріального спадку людства.
З чого можна виготовити розарій? Найстарший збережений, що походить із VII століття, зроблений так само, як і нині виготовляють чимало вервичок — дерев’яні бусинки, нанизані на шнурок. По музеях можна побачити розарії з дорогоцінних каменів і металів. У найменшого з них бусинки розміром із голівку шпильки.
Однак чи не найбільше зворушення викликають розарії, що постали у концтаборах та гулагах із зовсім не «благородних» матеріалів, зате з величезною жертовністю і любов’ю до Бога і Його Матері.
1.Найстарший розарій
Найстарший знаний християнству розарій (бо шнурочки з бусинками чи вузликами знані давно і в молитвах різних релігій) знайдено у гробі св. Гертруди, абатиси бенедиктинського монастиря в Нівелі, на території нинішньої Бельгії. Вона померла 658 року. Під час Другої світової війни труна з реліквіями цієї святої зазнала пошкоджень від бомбардування, коли постраждав храм, де вона зберігалася. А коли тіло святої перекладали у нову труну, то при ньому знайшли шнур із дерев’яними бусинами. На жаль, під час перенесення тіла та оновлення труни ця пам’ятка зникла. Однак відомо, що кількість бусин на тій вервичці відрізнялася від звичного нам нині порядку.
2.Розарій із Нандрена біля Льєжа
Другий за віком розарій (1273) можна побачити в Нандрені біля Льєжа, на кам’яному надгробку темплярія (лицаря Ордену Храму Господнього) Герарда. У руках лицаря зображено шнур зі 158 бусинами. Чому саме стільки? Це не відомо. З книги ХІІІ століття, натомість, відомо, що розарієва молитва тоді складалася з повторюваних «Радуйся, Маріє», розділених «отченашами». У ХІІ толітті, за розпорядженням пап, до Ангельського привітання з Євангелія («Радуйся, Маріє, благодаті повна, Господь з Тобою, благословенна Ти між жінками») був доданий фрагмент «І благословенний плід лона Твого», а під час однієї з епідемій чуми — другу відому нам частину: «Свята Маріє, Мати Божа, молить за нас грішних нині і в годину смерті нашої».
3.Розарій шотландської королеви Марії Стюарт
У травні 2021 р. в замку Арундель на півдні Англії викрали розарій королеви Марії Стюарт. Він був повністю виконаний із золота. Королева мала його при собі, коли 1587 року сходила на ешафот, де їй відрубали голову за велінням її кузини, Єлизавети І.
Читайте також:
Як виглядають особливо побожні розарії
4.Розарії польських королів
У темі розарію не обійтися без польських інформацій. У скарбниці паулінів на Ясній Горі зберігаються розарії, подаровані Ченстоховській Богородиці. Там можна побачити, наприклад, виготовлений з яшми і золота розарій Стефана Баторія, або розарій Яна ІІІ Собеського. Найбільш вишуканим є розарій королеви Бони — намистинки виконані з агату і золота, а всю вервичку вінчає діамантовий хрестик із «хвостиком», що прикрашений перлами і гранатами. У тому ж ясногурському музеї можна побачити кришталевий розарій королеви Елеонори, дружини короля Міхала Корибута Вишневецького.
Інший розарій Яна Собеського (точніше, його фрагмент) знаходиться в угорському Національному музеї в Будапешті. Він виконаний з геліотропу (різновид халцедона). Кожна з 11 намистинок обрамлена золотом та оздоблена білою і гранатовою емаллю.
5.Табірні розарії
Музеї, створені в колишніх концентраційних таборах, серед численних болісних пам’яток по в’язнях мають також їхні розарії, найчастіше — виліплені з хліба, нанизаного на нитки. В’язні жертвували своїми голодними пайками, щоб виліпити розарій. В Україні їх можна побачити в Меморіалі мучеників за віру в Тиврові.
6.Розарій принцеси Діани
Леді Діана, перша дружина нинішнього наступника трону Великої Британії, була навіть похована з розарієм. Вона отримала його від Матері Терези Калькуттської, з якою дружила. Принцеса не була католичкою, мала нешлюбний зв’язок, але в готелі, де вона мешкала безпосередньо перед своєю трагічною смертю, на столику тримала статуетку Богородиці, оплетену саме цим розарієм.
7.Розарій Йоана Павла ІІ
Йоан Павло ІІ мав такий звичай, що під час офіційних і неофіційних зустрічей дарував своїм співрозмовникам розарії. Дехто потім не знав, що з цим подарунком робити. Коли президент Чехії Вацлав Гавел закінчив своє служіння і ділив різні предмети на «офіційні», які повинен був залишити наступникові, та «неформальні», які міг забрати з собою, то подарунки від Папи залишив серед тих перших. Цю смішну сцену можна побачити у документальному фільмі, що присвячений Гавелу.
Читайте також:
«Велосипедний розарій» — новинка для тих, хто молиться в дорозі
8.Розарій Войтили
А деякі пам’ятки по Йоані Павлі ІІ… потрапили на ринок. Розарій Вйтили з часів його кардинальства був виставлений на інтернет-аукціоні за 30 тисяч злотих як реліквія. Продавець знав, що продаж реліквій Церква забороняє, тому написав у пропозиції, що продає коробочку, а розарій у ній додається безплатно.
9.Браслети?
Сьогодні багато хто з вірних, які моляться Розарій, використовують розарії-обручки або браслети. Ці останні інколи виготовлені з дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, згідно зі вказівками св. Гільдеґарди Бінгенської. Ця середньовічна монахиня, вчена і містичка, вважала, що носити певні камені має «лікувальні властивості» (хоч наша наука такого не підтверджує). Наприклад, що агат робить людину «компетентною, розумною і мудрою у слові», аметист лікує плями на шкірі, а берил діє заспокійливо.
10.Розарій… зі свастикою?
Це виглядає шоком для нас. Але потрібно пам’ятати, що перш ніж хрест із загнутими кінцями «привласнили» нацисти, християни його використовували як один із варіантів зображення хреста. Розарій зі свастикою можна побачити, наприклад, в одному з найбільших музеїв, присвячених розарію (4 тисячі предметів!) — Columbia Gorge Interpretive Center у Стівенсоні, штат Вашингтон, США. У цього музею цікава історія. Творець колекції, Дональд Браун, зацікавився розаріями, коли лежав у лікарні й побачив їх при габітах сестер-черниць, які там служили. Це захоплення з часом привело його до навернення на католицизм. Найменші розарії в цій колекції мають намистинки розміром із голівку шпильки, а найбільші там завдовжки у 5 метрів.
Переклад CREDO за матеріалами: Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
