В День журналіста, 6 червня 2022 р., прийшла новина: напередодні, в урочистість Зіслання Святого Духа, кармеліти Бердичева «відкрили» новий сайт санктуарію. Хоча насправді представлення віруючим нового сайту мало відбутися з першим паломництвом цього року, але…
Але у нас війна, і загальмувалося багато робіт і справ. Та й паломництва у цьому році… чи будуть? Як нам жити, сьогоднішнім, які не мають досвіду війни. Може, власне, — згадати, що Церква триває крізь усі війни, і життя завжди продовжується, попри все?
CREDO розмовляє з о. Олександром Карчаєвим OCD, відповідальним за створення сайту Всеукраїнського санктуарію Божої Матері Святого Скапулярію.
— Хіба раніше не було в інтернеті інформації про Бердичівський санктуарій? В чому суть нового сайту, як з’явилася думка про нього?
— У кармелітів босих в Україні є сайт Делегатури, зроблений кілька років тому. Він представляє діяльність кармелітів босих загалом. Натомість одна з наших національних святинь, Всеукраїнський санктуарій Божої Матері Святого Скапулярію, яким опікуються отці-кармеліти в Бердичеві, — це один із головних храмів в Україні. Сюди прибувають численні паломництва, і не виключно на головне відпустове свято, день Богородиці з гори Кармель, яке припадає на 16 липня. Також і протягом року ми маємо програму для паломників. Приходять конкретні групи, чи то, наприклад, журналістів, чи міністрантів, чи медичних працівників, — люди, які приходять до Божої Матері, щоб помолитися до Неї, попросити у своїх намірах. У зв’язку з цим постала потреба створити новий сайт, який буде на всі 100% присвячений тільки Бердичівському санктуарію. Щоб відвідувачі — паломники, парафіяни — могли знайти всю потрібну інформацію, що стосується санктуарію, паломництв, історії, свідчень про зцілення: і тих, що були століттями тому, і тих, що стаються також і нині, в наш час. Також можна знайти ще іншу інформацію, наприклад, Крамницю, Музей, можливість замовити екскурсію — це і ще багато іншого, що люди часто шукають і про що нас часто запитували: «А де можна про це дізнатись?»
Отож така потреба виникла, і я отримав завдання — бути відповідальним за створення цього сайту. Потихеньку почали працювати, декілька осіб зібралися в групу, і кожен намагався допомогти мені в цій справі. Кожний був відповідальний за свою ланку. Отак, поступово, протягом пів року — працюючи, шукаючи матеріали, відповідні статті, — з Божою допомогою і з допомогою небайдужих людей, з їхньою насправді кропіткою працею, постав новий сайт. Він повністю «скерований» до людей, щоб на ньому можна було і прохання розміщувати. Ми у санктуарії кожну середу молимося в намірах паломників, у поданих ними інтенціях, — і тут люди можуть безпосередньо залишити свої прохання онлайн, а ми їх щосереди зачитуємо перед вечірньою Месою. Мета сайту — покращити людям доступ до санктуарію.
Також до цього сайту підключені соціальні мережі, однойменний акаунт у Фейсбуку (Бердичівський санктуарій), такий самий Інстаграм, і недавно також був створений ютуб-канал, де ми плануємо — сподіваюся, що все буде добре, — найближчим часом запустити онлайн-трансляцію 24/7, тобто безперервно. Камера вже пройшла тестування, зображення налагоджено, залишаються невеличкі клопоти зі звуком. Фахівці працюють. І коли це запрацює, дивитися можна буде теж безпосередньо з сайту. Там є також кнопка, за якою можна подивитися програму на цілий день трансляцій, які Служби Божі відбуваються, коли відкриття ікони, закриття ікони… Я дуже сподіваюся, що коли запустять цей канал 24/7, це теж допоможе нашим відвідувачам — парафіянам і всім охочим — завжди бути на зв’язку з нашим Всеукраїнським санктуарієм Божої Матері Святого Скапулярію.
— Ви згадуєте «новий сайт», відповідно — а який був «старий»?
— Сайт Делегатури, з якого все починалося. На кожному сайті є можливість робити підсайти. Основна адреса наша — karmel.org.ua, натомість на цьому новому сайті адреса — sanctuary.karmel.org.ua. Кажучи інакше, основний сайт Делегатури дає нам можливість створити ще декілька нових. Сайт санктуарію при цьому — повністю окремий і незалежний.
Створювали його, як багато чого в Церкві, на волонтерських засадах, однак ці волонтери — професіонали. Також ми взяли на постійну роботу фахівця, вебмайстра, який моніторить стан сайту.
— Сайти з постійними трансляціями та розповідями про санктуарії та духовність мають усі відомі католицькі місця — і Ченстохова, і Лагєвніки, й інші. За яким взірцем ви йшли?
— Ми йшли своєю власною дорогою. Звісно, ми ознайомилися з тим, як інші це роблять, оцінили різні можливості. Але мені як відповідальному за проєкт зовсім не сподобалася одна принципова річ. На всіх тих сайтах легко загубитися. Це мене непокоїло найбільше на сайтах інших великих санктуаріїв, таких як Фатіма, Лагєвніки або Ченстохова. Багато-багато різних кнопок, багато закладок на панелі управління, переходиш зі сторінки на сторінку…Тому на нашому сайті немає згори такої панелі, в якій можна загубитися. Ідеш вниз по порядку і все потрібне знаходиш по дорозі, гортаючи екран. Тобто немає потреби зайти на одну вкладку, а з неї перейти ще на п’ять, щоби знайти потрібне. Одразу вся потрібна інформація відкривається по ходу. Така будова сайту — моя особиста ідея.
— А чи є архів на вашому новому сайті? Адже за всі ці роки, коли паломництва ходили до Бердичева, по парафіях і в людей накопичилося стільки спогадів про відвідування Матінки!
— Багато чого було раніше — паломництва, свідчення людей, різні історії… Ви ставите запитання, над якими можна буде працювати на перспективу! Поки що ми вирішували те, що було першорядно важливим: те, що потрібно для паломництв на головне свято — і ця інформація вже є. Які є паломництва, хто відповідальний. Наступне важливе запитання: що потрібно паломникові, який збирається в дорогу? Це теж висвітлено. Також люди часто запитували, які є паломництва протягом року, де побачити розклад, терміни, організаторів, відповідальних, які є групи, «бо я, може, теж захочу піти, до когось долучитися». Тепер це все теж є.
І ось тепер, із моменту запуску нового сайту, ми почали створювати такий архів. Ось, наприклад, недавно було паломництво міністрантів. Натомість хто має інформацію про попередні роки, то в мене цієї інформації немає — тих паломництв, їхніх архівів. Тому — так, можна подумати про те, щоби щось таке створити. Наприклад, у 1995 році в паломництві була отака і така цікава історія, свідчення про санктуарій…
— Зараз можна «кинути клич» по людях, щоб підняли свої архіви. Бо сайт — це набагато більше ніж просто «дошка оголошень», він має зворотний зв’язок, це інтерактивний засіб!
— Це, можливо, пізніше. Поки що ми зробили сайт, який є відображенням запитів наших паломників і відповіддю на їхні потреби. От як люди зверталися, з конкретними запитаннями, ми їх записували і вносили в число потреб для опрацювання. Тобто всі пункти сайту — це не якась моя особиста ідея, як ніби мені забаглося, я прокинувся, встав і вирішив, що зроблю так, а не інакше. Ні, то люди до нас зверталися, їхні питання у нас назбиралися, багато; і саме з цих запитань ми почали будувати наш сайт, вирощувати, наче дерево.
— Робота, як Ви сказали, протягом останніх пів року, — це ще й три місяці війни… Як живе Бердичівський санктуарій у цей час?
— Власне, тому роботи сповільнилися і ми трохи відклали запуск сайту. Планували набагато раніше, але довелося займатися іншими справами, пов’язаними з гуманітарною допомогою, з допомогою потребуючим, переселенцям, а також із допомогою військовим, на ЗСУ та зокрема тим нашим парафіянам, хто йшов на фронт… Все це вплинуло на відтермінування запуску. Його планували зробити на 8 березня, перше паломництво 2022 року. Воно було записане в календарі санктуарію і з нього все мало початися, але не так сталося. Почалася війна і все скасували.
Перші півтора місяці війни у нас жило багато людей, бо нижній храм використовувався (і надалі залишається) як укриття. Були люди і з міста, які в нас шукали сховку, і ті, що приїжджали, шукаючи, де їм бути. Ми надали матраци, забезпечили місця, де люди могли ночувати і взагалі перебувати. Натомість потім уже такої гострої потреби не було, якісь один-два-три чоловіка у нас деколи перебувають, ночують, але вже не так масово, як на початку, коли було як мінімум по 50-60 чоловік, які постійно під час повітряних тривог у нас переховувалися.
При санктуарії зараз, як і повсюди, певно, діє пункт роздачі гуманітарної допомоги. Є виділений час, є розклад на дверях парафіяльного приміщення, коли люди можуть приходити.
— Цього року, попри все, — бердичівське паломництво планується?
— Планується. Але ще не відомо, в якому форматі воно буде.
— Дякую за розмову! Нехай Матінка Божа сама подбає про людей, які хочуть до Неї приходити.
фінансово.
Щиро дякуємо!
