Юнак, розізлений поразкою в матчі з приятелями, лаючись, жбурнув м’яча в образ Богородиці. М’яч влучив Діві в ліву щоку, і раптом… звідти потекла кров.
А потім сталися ще й інші чудеса…
Мешканці Неаполя мають особливу побожність до образу Богородиці з санктуарію Мадонни дель Арко. Найбільші урочистості на честь Марії відбуваються там у Світлий понеділок. Саме цього дня, в понеділок після Великодня, сталося одне з найвідоміших чудес, пов’язаних із цим образом.
Кров на щоці Марії
Нині на цьому місці стоїть санктуарій. А в XV столітті там була невеличка вотивна каплиця з образом Божої Матері з Дитям, званим «Мадонна дель Арко». Так цей марійний образ називали з огляду на римський акведук, збудований на підйомах-арках, біля якого поставили міні-капличку.
Як каже легенда, у великодній понеділок 1450 року біля Помільяно д’Арко хлопці грали у щось, що сьогодні ми б назвали гандболом. Кидали м’яча у розмальовану стіну акведука. На краю того поля стояла капличка з іконою Діви Марії. Один юнак невдало кинув м’яча, який вдарився об гілки липи, що росла під стіною. Відповідно, хлопець не влучив, м’яч заплутався в гілках і просто впав на землю; гра була програна. Розлючений програшем, молодий італієць експресивно жбурнув м’яча просто в образ Богородиці, поранивши Діві ліву щоку. З образу потекла кров. Чутки про те, що сталося, облетіли околицю.
Дійшло це повідомлення і до місцевого правителя — Раймондо Орсіні, графа Сарно, який був призначений катом у Неапольському королівстві. Граф звинуватив юнака у святотатстві й провів над ним відкритий суд; люди Неаполя були не так вражені чудом, як розлючені нападом на образ. Юнака засудили до повішення. Він віддав духа, повішений на тій самій липі, яка стала йому перешкодою в грі. А ще через 24 години дерево всохло.
Це було визнано знаком, що Небо не прирекло хлопця на швидку смерть і позбавлення його шансу відшкодувати за гріх. Для образу збудували кращу капличку, з усієї Італії почали приходити в паломництвах батьки, які просили за своїх дітей, особливо збунтованих підлітків. А «синяк» на щоці Богородиці не зажив і не зник. Його й надалі видно. Також він став «характерною ознакою» Мадонни дель Арко на всіх інших зображеннях — іконах, хоругвах, статуях.
Образ Пресвятої Діви
Друге чудо сталося у великодній понеділок 1589 року. Це було під час урочистостей на честь Богородиці. До каплички прибула Аурелія дель Прете з чоловвіком Марко Ченнамо. Вони хотіли скласти Марії вотум (подячний дар) на подяку за вилікування Марко від хвороби очей.
Аурелія вела свиню. Та в натовпі вирвалася і втекла. Не маючи сил наздогнати перелякану тварину, жінка зі злості розтоптала образ Марії, який несла в дар. За рік їй через важку хворобу ампутували обидві ноги по кісточку. Муміфіковані стопи Аурелії зберігаються в санктуарії, в залізній скрині.
Після цього випадку про образ Мадонни дель Арко знову заговорили. Звістка ця дійшла до папи Климентія VIII. За його розпорядженням о. Джованні Леонарді да Лукка, пізніше проголошений святим, збудував замість каплички санктуарій на честь Богородиці. Наріжний камінь заклали 1593 року.
Наступні чуда
15 лютого 1621 року наступне чудо показало, що Діві Марії особливо подобається Її образ із санктуарію Мадонна дель Арко. Одному архітектору доручили оздобити рами образу. Він знайшов на горі Везувій величезного каменя. Пробував його розбити різними відомими способами — безрезультатно. Зрештою, змучений, він помолився до Богородиці. О четвертій годині ранку камінь раптом сам розпався на частини.
1595 року санктуарій передали домініканцям. 25 березня 1675 року один із них ревно молився перед уславленим образом. Під припухлістю на щоці Богородиці заблиснуло золоте сяйво. Синяк виявився немовби оточений золотими зірочками.
Думаючи, що йому привиділося, брат-домініканець покликав ризничого і попросив гарненько придивитися до образу. Той також із подивом ствердив, що бачить освітлену частину зображення і зірочки довкола. Тоді покликали пріора монастиря, о. Роселле. Образ Діви сяяв понад місяць часу. Це засвідчили, зокрема, віцекороль Неаполя Антоніо Альварес і кардинал П’єр Франческо Орсіні, пізніший папа Бенедикт XIII. На подяку за чудо в усій дієцезії відбувалися процесії. Ця традиція жива й донині. Неаполітанські процесії на честь Мадонни дель Арко — дуже цікаве видовище, особливо та частина, коли знамена і хоругви мають «танцювати» на честь Богородиці. Хоругвоносці виконують ці рухи завдяки спеціальному кріпленню для держака хоругви, яке чіпляється на стегна. Про живість цієї традиції донині свідчить хоч би наявність ФБ-акаунту Madonna dell’Arco Rione Don Guanella Is 49, де є фото й відео неаполітанських процесій.
Вибух Везувію та нові чуда
Від 15 грудня 1631 і до 21 січня 1632 року, після сильного виверження Везувію, домініканці надали сховок понад трьом тисячам людей. Землетрус, потім сильні зливи та вулканічний попіл, що ніс камені, порозбивали в монастирі усі вікна. Однак центральне вікно, з зображенням Мадонни дель Арко, залишилося цілим.
1656 року Італію охопила епідемія чуми. В самому Неаполі вона забрала близько 100 тисяч жертв — майже половину населення королівства. Перелякані люди молилися до Мадонни дель Арко. Оливою з лампадок, що горіли перед Її образом, помазували хворі місця. Сталося багато чудесних зцілень. На пам’ятку про ті події перед образом Богородиці в санктуарії постійно горить вотивна лампадка. З неї так само можна зачерпнути оливу. І мешканці Неаполя надалі це роблять.
Переклад CREDO за: Aleteia, Immaculate, Madonna dell’Arco Rione Don Guanella Is 49