Як уже повідомлено, сьогодні вранці, 16 листопада 2022 р., відійшов по вічну нагороду священник-салезіанець о. Юзеф Жовновський.
Його співбрати поширюють короткий життєпис, який розпочинається фразою про найважливіший життєвий підсумок священницького життя: «На 59 році життя, 33 році обітів і 32 році священства» відійшов до Господа о. Юзеф, уродженець Абрамок (село на Житомирщині).
Він склав перші чернечі обіти 17 травня 1990 року, був висвячений у Житомирі 1991 року. Працював у Новограді-Волинському (1991-1992), Рихальському (1992-1997), Коростишеві, де й помер після довгої хвороби.
Фото з архіву коростишівського салезіанського дому
Короткі біографічні дані залишаються сухими цифрами. Тому, на прохання CREDO, своїми спогадами про співбрата поділився єпископ-ординарій Київсько-Житомирський Віталій Кривицький — який, як добре знаємо, сам походить із салезіанців.
Отець єпископ саме повертався з Польщі (вчорашній ракетний обстріл і вимкнення світла по Україні застали його в дорозі, через брак електроенергії зупинилася також черга на перехід кордону, через що єпископ довго там пробув).
— Отець Юзеф закінчив Ризьку семінарію, — охоче розповів єпископ Віталій. — Разом з отцем Цезарієм Червінським вони були тими першими пресвітерами, яких єпископ Ян Пурвінський висвятив в Україні. 1991 рік — наші перші священики! Це справді історичний момент. Він служив спершу в Новограді-Волинському, а потім у Рихальському, Ємільчинського району, і там побудував храм.
Рихальське, храм Пресвятого Серця Ісуса. Фото з сайту Київсько-Житомирської дієцезії
Потім він перейшов до Коростишева. Саме там, від 2003 року, почала проявлятися його хвороба. Становище о. Юзефа поволі погіршувалося. Всі ці роки він насправді ніс хрест своєї хвороби. Нещодавно, 11 жовтня, йому відсвяткували день народження…
Він народився в Абрамку, селі Новоград-Волинського району. Це не місіонер з-за кордону. Похоронні урочистості будуть у Коростишеві, Святу Месу в храмі Народження Пресвятої Діви Марії о 18:00 я служитиму з нашими співбратами.