Церква не вбачає суттєвої різниці між молитвою перед дарохранительницею та молитвою перед Господом, коли Він виставлений у монстранції під час євхаристійної адорації.
Ватиканський документ про Євхаристію говорить: «Виставлення Пресвятих Дарів, чи то у циборії, чи то у монстранції, привертає вірних до усвідомлення піднесеної присутності Христа і запрошує їх до внутрішнього спілкування з Ним. Отже, це сильне заохочення до поклоніння Христу у дусі й правді» (Eucharisticum Mysterium, 60).
Отже, обидві форми поклоніння схвалюються. Але хоча істотної різниці немає, досвід може бути суб’єктивно різним. В адорації перед Пресвятим Таїнством, виставленим у монстранції, є візуальний аспект, який допомагає багатьом залишатися більш зосередженими. У цьому сенсі можна стверджувати, що євхаристійна адорація перед монстранцією є «кращою». Але варто зазначити, що особисті фактори, такі як розклад богослужінь або переваги тихіших, коротших або більш усамітнених відвідувань Христа, також можуть впливати на те, що вас «краще».
Суть полягає в тому, що Церква заохочує побожність до Пресвятих Дарів. Така побожність, виражена у відвідуванні, адорації, знаках пошани (поклони, преклоніння колін, хресне знамення під час входу до храму або проходу повз дарохранительницю) є визнанням піднесеної присутності Господа у Найсвятішому Таїнстві.
Переклад CREDO за: монс. Чарльз Поуп, Simply Catholic