Погляд

Екуменічні жести Католицької Церкви

23 Січня 2023, 10:13 696 КАІ

Римо-Католицька Церква та її очільники, папи, ведучи богословський діалог з іншими християнськими конфесіями, виступали з різними ініціативами, спрямованими на краще взаємопізнання та зближення. У цьому «діалозі любові» велике значення мали екуменічні жести, особливо переказування цінних для якоїсь християнської спільноти реліквій.

Наведемо 12 найважливіших заходів такого роду, які сприяли екуменічним контактам між Церквами.

З 1908 року 18-25 січня християни в усьому світі відзначають Тиждень молитов про єдність християн. Якщо спочатку йшлося переважно про протестантів і англіканців, то 1965 р. до цієї ініціативи приєдналася Католицька Церква, яка разом зі Всесвітньою радою Церков зараз готує програми і гасла наступних Тижнів. Кожне таке гасло взято зі Святого Письма. Його обирають християни з різних країн і регіонів, щоб підкреслити вибраний аспект церковного та суспільного життя. Цього року це слова з книги Ісаї: «Робіть добро; шукайте справедливості» (пор. Іс 1,17).

Як зазначалося, Католицька Церква бере активну участь — як у святкуванні Тижня, так і у світовому екуменічному русі з середини 1960-х років. Вирішальне значення тут мав Другий Ватиканський Собор (1962-1965 рр.), який сам був глибоко екуменічним, тобто вселенським, і питання єдності християн займало на ньому важливе місце. В обговореннях брали участь (як запрошені гості) представники інших Церков та віросповідань, а одним із найважливіших документів Собору є Декрет про екуменізм, проголошений 1964 р.

Однак іще раніше папи та Римська Церква також виступали з різними ініціативами для підтримки екуменічного діалогу. Ми наводимо тут у хронологічному порядку 12 найважливіших, на нашу думку, таких дій і жестів окремих пап.

 

Святий Йоан ХХІІІ (1958-1963)

5 червня 1960 р. — день створення Секретаріату з питань єдності християн (нині Дикастерія сприяння єдності християн). Він на довгі роки стане головним інструментом екуменічної діяльності Католицької Церкви.

2 грудня 1960 р. — папа прийняв почесного примаса Англіканської спільноти, архієпископа Кентерберійського Джеффрі Фішера. Це був перший візит глави Церкви Англії до Ватикану, і хоча він мав характер ввічливості, проте зіграв важливу роль у встановленні та розвитку католицько-англіканських контактів, а 1970 р. започаткував офіційний богословський діалог між двома Церквами.

 

Святий Павло VI

26 вересня 1964 р. — делегація Ватикану на прохання папи повернула православним у Патрах (Греція) мощі голови св. апостола Андрія Первозванного, який вважається головним покровителем православ’я, особливо грекомовних Церков.

7 грудня 1965 р. — наприкінці Другого Ватиканського Собору одночасно у Ватикані та Стамбулі Папа і Константинопольський Патріарх Афінагор скасували взаємні екскомуніки (анафеми), оголошені 1054 р. представниками обох Церков, що означало символічний розрив єдності між ними.

12-15 травня 1966 р. — із Венеції до Іракліону на Криті було перевезено мощі голови св. Тита, учня св. Павла, апостола Криту і першого єпископа цього міста, який помер у віці 94 років на початку II ст. Мощі потрапили у Венецію 1662 р., коли генерал Франческо Морозіні (1618-1694) привіз їх сюди незадовго до захоплення острова турками.

22 червня 1968 р. і 6 травня 1973 р. відповідно — папа передав Коптській Церкві в Єгипті мощі св. Євангеліста Марка, «батька» християнства в цій країні, та св. Атанасія Александрійського (†373). Його мощі були вивезені з цього міста спочатку до Константинополя, де спершу зберігалися в соборі Премудрості Божої (Святої Софії), а потім у храмі Божої Матері «Triakondafillos», після чого 1204 р. венеціанські хрестоносці, захопивши Константинополь, забрали руку святого до монастиря на Монте-Кассіно. Через 250 років, відразу після захоплення Константинополя турками, ті реліквії, що залишилися, також потрапили до Венеції — спочатку у храм Санта-Кроче алла Джудекка, а потім, 1806 р. у храм св. Захарії.

14-15 грудня 1975 р. — у Сикстинській каплиці у Ватикані під час святкування 10‑ї річниці скасування анафеми Папа на знак смирення став навколішки й символічно поцілував ноги посланнику Константинопольського Патріарха, митрополиту Мелітону.

 

Святий Йоан Павло ІІ (1978-1005)

28 серпня 2004 р. — за дорученням Святішого Отця, голова Папської ради сприяння єдності християн кардинал Вальтер Каспер у Кремлівському соборі Успіння Пресвятої Богородиці в Москві передав патріарху Алексію IІ копію ікони Казанської Божої Матері середини XVI ст., яка 10 років висіла в приватних папських апартаментах. Це одна з найцінніших ікон Марії в російському православ’ї.

27 листопада 2004 р. — у Римі папа передав Константинопольському Патріарху Варфоломію мощі його святих попередників: Йоана Златоуста і Григорія Назіанзина. Мощі св. Григорія Назіанзина (†390) привезли у VIII ст. з Константинополя до Рима візантійські монахині, щоб захистити їх від знищення прибічниками імператорів-іконоборців Лева III Ісавра та його сина Костянтина V, які виступали проти культу священних образів. Мощі св. Йоана Златоуста, який помер у вигнанні 347 р., хрестоносці забрали з Константинополя та вивезли до Рима під час IV Хрестового походу 1204 р.

 

Бенедикт ХVI (2005-2013)

26 лютого 2006 р. — папа передав Еладській Церкві мощі св. апостола Андрія. Їх прийняв єпископ Агатангел, який разом із групою православних священиків і семінаристів перебував тоді у Вічному місті й відвідав Ватикан.

 

Франциск (із 2013)

12 лютого 2016 р. — Папа передав у Гавані московському патріарху кірілу мощі св. Кирила Александрійського, його покровителя. Це відбулося в аеропорту столиці Куби під час першої історичної зустрічі Папи з патріархом московським і всієї Русі. Папа також подарував йому чашу, а патріарх передав Францискові малу копію ікони Казанської Божої Матері.

1 липня 2019 р. — Святіший Отець подарував у Ватикані Константинопольському Патріарху мощі св. Петра. Вони були в релікварії, що зберігався в папській приватній каплиці в Апостольському палаці Ватикану. Це дев’ять фрагментів кісток Князя Апостолів, автентичність яких була підтверджена після археологічних розкопок 1939 р. На прохання Павла VI, їх 1968 р. відокремили від решти мощей і помістили в бронзовий релікварій з написом «Із кісток святого апостола Петра, знайдених у Ватиканській базиліці». Мощі були виставлені в базиліці св. Петра лише один раз, 24 листопада 2013 р., наприкінці Року Віри. Решта мощей апостола пробувають під головним вівтарем св. Петра у Ватикані.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: