Як священнослужитель і мученик ІІІ століття став символом романтичного кохання? Здається, що тут немає жодного очевидного зв’язку.
Насправді у ранній Церкві було двоє чоловіків на ім’я Валентин. Перший був римським священником. Він був обезголовлений у 268 році за «злочин», який полягав у спробі навернути члена родини імператора Клавдія Ґота. Він також був відомий як цілитель.
Другий Валентин був єпископом, який також був відомим цілителем, і теж був виданий владі за навернення людей у християнство. Його ув’язнили і намагалися змусити принести жертву язичницьким богам. Коли він відмовився, його намагалися забити до смерті. Коли й це не вдалося, він був обезголовлений у 273 році.
Одна з актуальних і надійних теорій зв’язку романтичного кохання зі святим Валентином походить від поета Джеффрі Чосера. У своєму вірші, написаному у 1375 році, він згадував, що саме 14 лютого птахи шукають собі пару. Оскільки більш ранніх записів про романтичні святкування дня святого Валентина немає, цей вірш можна вважати джерелом відомого нам сьогодні свята. Починаючи з XIV століття 14 лютого стало святом куртуазного кохання у середовищі шляхетних і багатих. Поступово ця практика поширилася.
Інша, значною мірою дискредитована теорія стверджувала, нібито день святого Валентина був створений на заміну язичницького свята Луперкалій, що відзначалося у час лютневих ід у Римі.
Тож, наскільки можна зробити висновок, день святого Валентина став асоціюватися з романтичним коханням через вірш Чосера. Насправді цей зв’язок виник не стільки через постать самого святого, скільки через дату, 14 лютого, оскільки вважалося, що у цей день паруються птахи.
Переклад CREDO за: Монс. Чарлз Поуп, Simply Catholic