У понеділок Святий Престол оголосив про призначення кардинала Роберта МакЕлроя новим архієпископом Вашингтона. Столична архідієцезія — це завжди делікатне питання для Церкви у США, зокрема через свою близькість до політичної влади.
Кардинал МакЕлрой, призначений менш ніж за два тижні до інавгурації новообраного президента Дональда Трампа, вважається провідним лібералом у католицькій ієрархії США. NCR зазначає, що його заклики до «радикального включення» у Церкву ЛГБТ і розлучених та повторно одружених людей часто наражалися на критику з боку консерваторів; натомість його призначення викликало схвалення таких рухів, як «New Ways Ministry» (рух за прийняття ґендерної ідеології та ЛГБТ у Католицькій Церкві).
Кардинал МакЕлрой також є відомим критиком політики Дональда Трампа — зокрема, у питанні мігрантів. Як повідомляє «National Catholic Register», на пресконференції з нагоди свого призначення МакЕлрой заявив, що пильно стежитиме за ставленням Трампа до нелегальних мігрантів, маючи на увазі його обіцянки масових депортацій.
«Католицька Церква навчає, що країна має право контролювати свої кордони. І бажання народу цілком законні, — сказав кардинал. — У той самий час ми покликані поважати гідність кожної людини. Таким чином, плани широкої невибіркової масової депортації по всій країні були би несумісними з католицькою доктриною. Тому ми маємо стежити за тим, що відбуватиметься в адміністрації [президента]».
Попередник кардинала МакЕлроя, 77-річний кардинал Вілтон Ґреґорі, вже певний час сподівався піти на відпочинок. Він перебував на своїй посаді з 2019 року — після того, як Папа прийняв відставку кардинала Дональда Вюрла у зв’язку з гучним секс-скандалом, у центрі якого опинився колишній кардинал Теодор Маккарік. Пошук наступника Ґреґорі ускладнювався тим, що наразі вісім американських архієпископів перетнули вікову межу у 75 років, а ще п’ять перетнуть її протягом 2025 року.
Як пише The Pillar, посилаючись на джерела, близькі до процесу призначень в США та Римі, ситуація загострилася після публічного розколу всередині Конференції єпископів США на тлі обрання президентом США Джо Байдена. Одразу після обрання Байден, що позиціонує себе католиком, призначив уряд, що протягом всієї його каденції займався агресивним просуванням абортів, ЛГБТ-ідеології і транс-«терапії» для неповнолітніх. Публічно декларуючи такі погляди і дії, Байден продовжував приступати до Святого Причастя — зокрема, він заявляв, нібито йому це дозволив сам Папа; американські єпископи ж не могли дійти згоди у питанні допуску Байдена до Причастя.
У тій суперечці кардинал МакЕлрой, тодішній єпископ Сан-Дієго, наполягав, що недопуск до Причастя політиків, що просувають аборти, «призведе до реальних та руйнівних наслідків». «Євхаристія стане інструментом у партизанській боротьбі, — сказав він. — Якщо ми йтимемо цією дорогою, ми притягнемо всі політичні ворожнечі, які трагічно розділяють нашу націю, у саме серце Євхаристії, а Церква у США набуде партійної форми, яка підірве її незалежність і пророчі зобов’язання, необхідні для проголошення Євангелія».
У 2024 році, після зміни очільника Білого Дому, вибори нового архієпископа Вашингтона зайшли у глухий кут: джерела, близькі до Дикастерію у справах єпископів і до Державного секретаріату, повідомили, що Апостольський нунцій Крістоф П’єр, чиє відомство має перевіряти і рекомендувати кандидатів, не міг дійти згоди з американськими членами Дикастерію. Як сказав один з високопосадовців, що побажав залишитись анонімним, кардинал Блейз Купіч (архієпископ Чикаго) наполегливо підтримував кандидатуру МакЕлроя, тоді як нунцій так само наполегливо виступав проти нього. На думку нунція, МакЕлрой на цій посаді стане причиною глибшої поляризації, оскільки він вважається суперечливою фігурою серед своїх співбратів-єпископів, а також демонструє свою активну політичну позицію.
Інший чиновник підтвердив занепокоєння нунція, додавши, що після результатів виборів у США сам Державний секретаріат [Ватикану] прагнув «неконфронтаційного» підходу до нової адміністрації Трампа.
Під час попереднього перебування Трампа на посаді президента офіційні особи США неодноразово і публічно конфліктували з Ватиканом у дипломатичних питаннях — зокрема, щодо суперечливої угоди Ватикану з Китаєм про призначення єпископів. Після повторного обрання Трампа у листопаді 2024 року Держсекретар Ватикану П’єтро Паролін привітав його з перемогою і поспішив прямо заявити, що позиція Папи Франциска щодо стосунків з Китаєм залишиться незмінною, незалежно від ставлення до цього Трампа.
Та крім питання Китаю важливу роль у відносинах Ватикану і США відіграє також і війна в Україні. Як повідомляють неназвані офіційні особи, припинення цієї війни — ключова дипломатична мета Святого Престолу; так само, як і одна з заявлених цілей майбутньої адміністрації президента Трампа. Саме тому Державний секретаріат Ватикану шукав потенційно конструктивної взаємодії з США.
«Праця заради миру є абсолютним пріоритетом для Святішого Отця, — сказав один із чиновників. — Якщо щодо цього [України] чи Святої Землі можлива співпраця, то це має бути пріоритетом».
Чутки, що кардинал МакЕлрой може очолити архідієцезію Вашингтона, циркулювали принаймні з 10 жовтня, після його аудієнції з Папою Франциском у Ватикані разом із двома іншими папськими ідейними союзниками: кардиналом Джозефом Тобіном і кардиналом Блейзом Купічем. Хоча деталі цієї зустрічі не розголошувалися, дехто зі спостерігачів припускав, що вони обговорювали важливі вакантні архідієцезії — включно з Вашингтоном.
Численні джерела повідомляють, що після цієї зустрічі Папа Франциск вирішив не переміщувати кардинала МакЕлроя, тодішнього єпископа Сан-Дієго, до Вашингтона. Однак ті самі джерела заявили, що, незважаючи на занепокоєння Державного секретаріату Ватикану і нунція у Вашингтоні, а також на рішучий намір Франциска призначити когось іншого, серйозної альтернативи не було запропоновано.
«Звичайно, [у кардинала П’єра, Апостольського нунція у США] були деякі варіанти, — сказав втаємничений у процес ватиканський чиновник. — Але не виглядало так, щоб він безумовно підтримував будь-який з них».
Джерела у Державному секретаріаті також зауважили, що хоча кандидатуру кардинала МакЕлроя спершу виключили, тому що нова адміністрація Трампа могла сприйняти його як провокаційний вибір, подальші дипломатичні події повернули його у центр обговорень.
20 грудня Дональд Трамп оголосив про обрання Брайана Берча наступним послом США при Святому Престолі. Берч, президент політичної правозахисної групи «Catholic Vote», був рішучим прихильником кампанії Трампа. Він і його організація також час від часу різко критикували Ватикан і Папу Франциска, зокрема надання Католицькою Церквою допомоги мексиканським мігрантам на південному кордоні США. За словами одного з чиновників, оголошення Берча новим послом «поновило всю розмову», оскільки це призначення у Держсекретаріаті Ватикану сприйняли як «агресивне і недипломатичне».
«Це покінчило з очікуваннями своєрідного “нового початку”», — сказав він.
Інші джерела, близькі до процесу, повідомили, що кардинал Купіч у приватній розмові представив призначення Берча як антагоністичну особисто Папі Франциску і зажадав відповідного призначення на посаду архієпископа Вашингтона.
Внаслідок цього Папа Франциск скасував своє попереднє рішення і віддав остаточну перевагу МакЕлрою.
Втім, попри всі занепокоєння кандидатурою МакЕлроя і реальні причини його обрання на посаду архієпископа Вашингтона, тональність, у якій він діятиме на цій посаді наразі залишається відкритим питанням. Під час свого офіційного представлення він дав зрозуміти, що не має наміру займати антагоністичну до адміністрації нового глави держави позицію.
Посилаючись на необхідність більшої єдності суспільства в політично-культурній сфері, кардинал МакЕлрой сказав, що «всі ми, як американці, повинні сподіватися і молитися, щоб наш уряд успішно сприяв розвитку нашого суспільства, нашої культури та нашого життя для всього нашого народу».
«Я молюся, щоб адміністрація президента Трампа, а також усі державні та місцеві законодавці і губернатори працювали разом, щоб зробити нашу країну справді кращою», — заявив він.
Наскільки різким критиком уряду вирішить стати новий архієпископ, ще належить побачити, і, безумовно, це буде сформовано подальшими політичними виборами Трампа та їх реалізацією. Але під час свого першого виступу він підкреслено поставив ненароджених дітей на перше місце у переліку тих, кого Церква покликано захищати.
На місцевому рівні багато вашингтонських католиків висловили занепокоєння ймовірними пастирськими пріоритетами МакЕлроя. Архідієцезія Вашингтона є домом для численних консервативних і відданих традиційній літургії громад, а також сімей, що виступають за домашнє навчання для своїх дітей [з огляду на активну ЛГБТ та ґендерну індоктринацію в американській державній освіті]. Ставлення кардинала МакЕлроя до обох цих питань вважається несприятливим. Сам МакЕлрой підкреслив, що у нього немає конкретних планів щодо Вашингтона, і що його першочерговою турботою буде пізнати «різноманітний» характер ввіреній йому архідієцезії.
Таким чином, столичну архідієцезію посів кардинал, якого від початку не збиралися призначати, оскільки він вважався потенційно поляризуючим і суперечливим кандидатом. Тепер час покаже, чи підтвердить він ці побоювання і як взаємодіятиме зі своїми співбратами-єпископами та адміністрацією нового президента Трампа.
фінансово.
Щиро дякуємо!
