Погляд

10 фактів про ікону Бердичівської Божої Матері

14 Липня 2023, 12:21 7403

Ікона Бердичівської Богородиці — найвідоміший марійний образ Полісся і найбільш знана католицька святиня сучасної України.

Протягом століть вона перебувала «на перехресті» безлічі буремних історичних подій, політичних конфліктів, релігійної ворожнечі та війн, служачи розрадою і втіхою навіть у найтемніші часи.

 

1.Таємниче походження

Чудотворний образ Бердичівської Божої Матері має давню історію, яка сягає IV століття; однак невідомо, хто саме, коли й де його написав. Вважається, що образ віддавна зберігався у родині графів Тишкевичів — одного з найвпливовіших литовсько-руських родів, що були магнатами Бердичева. На початку своєї історії Тишкевичі були православними, однак згодом прийняли католицьку віру. Ян Тишкевич, представник роду, передав ікону в дар заснованому ним монастирю і храму Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, Архангела Михаїла і святих Йоана Хрестителя та Йоана Євангеліста під час освячення храму, 22 липня 1642 року. Це був справді безцінний дар, адже ікона була родинною реліквією, відомою своїми особливими благодатями.

 

Ікона Матері Божої Бердичівської. Малюнок Антонія Олежинського (Antoni Oleszczynski), 1845 рік.

 

 

2.Римське коріння

Праобразом образу Бердичівської Божої Матері — як і образу Летичівської Богородиці — є старовинна римська ікона «Salus populi Romani» («Спасіння римського народу»), автором якої Традиція Церкви вважає самого апостола Луку. Ця назва пов’язана з чудесним порятунком мешканців Рима від моровиці. 1954 року цю ікону коронував Папа, Високошановний Пій ХІІ. Цілком можливо, що ікона Бердичівської Богородиці — одна з копій образу «Salus populi Romani», створених у XVI столітті єзуїтами з благословення Пія V. 

 

Ікона Матері Божої Бердичівської. Малюнок Цеглінського.

 

 

3.Одигітрія

Одигітрія (грецьк. Οδηγήτρια; «та, що вказує дорогу») — це тип ікони, що представляє Діву Марію з Дитям Ісусом на руках. Це один із найдавніших типів ікон Богородиці, хоча сам термін закріпився у вжитку лише з ХІ століття. Згідно з переданням, першу ікону такого типу написав сам євангеліст Лука, а потім вона зберігалась у монастирі Одегон, що в Константинополі. Неподалік монастиря було чудодійне джерело, де незрячі паломники отримували зцілення — звідси й назва самого монастиря, «місце поводирів». Ця назва, перейшовши на саму ікону, набула нового значення: Богородиця — провідниця духовного життя християн, яка вказує нам істинний шлях.

 

Ікона Матері Божої Бердичівської, музей української ікони, Радомишльський замок.

 

 

4.Зцілення єпископа та інші чуда

Невдовзі після того, як ікону розмістили у вівтарній частині храму, — почали з’являтися повідомлення про чуда, що сталися за заступництвом Бердичівської Богородиці. Ці відомості ретельно документували, вносячи до спеціальної книги «Liber de exordio istius conventus, progressu et fundatione, inscriptionibus aliquibus et de miraculis ad imaginem bmw berdiczoviensem spectantes». Згідно з ними, від 1643 до 1648 року сталося 77 чудесних зцілень, зокрема — оздоровлення невиліковно хворого київського єпископа Станіслава Заремби, який після цього підписав офіційний акт визнання ікони чудотворною. У 1752 році спеціальна теологічна комісія ретельно дослідила автентичність усіх ймовірних чуд, пов’язаних із іконою. До 1756 року було визнано істинними 263 благодаті, що стосувалися зцілень, порятунку від небезпек, повернення майна і навіть воскресінь із мертвих.

 

Коронація ікони Матері Божої Бердичівської. Гравюра Яна Філіповича “Мати Божа Бердичівська і процесія з коронації образу” до двотомної книги Григорія Тшесьнєвського про чудотворний образ Богородиці “Ozdoba у obrona ukraińskich krajów przecudowna w Berdyczowskim obrazie Marya … ukoronowana”, 1767 р.

 

 

5.Між католиками і православними

Ікону Бердичівської Божої Матері історично вшановували як католики, так і православні, завдячуючи їй численними благодатями. Попри відмінність у віросповіданні, православні також звершували паломництво до бердичівської святині, щоби вшанувати чудотворний образ. Богородиця була щедрою на благодаті для всіх своїх дітей, що зверталися до Неї по заступництво. Однак, на жаль, таке спільне вшанування не завжди призводило до миру та єдності. Під час національної революції 1648-1676 років проти Речі Посполитої повстанці вбивали польську шляхту і спустошували католицькі храми, через що кармеліти були змушені забрати з собою ікону і вивезти її до Львова. Там вона перебувала до 1721 року, а потім була вивезена до Любліна. Бердичівська Богородиця повернулася додому 1736 року, коли Люблінський трибунал постановив віддати кармелітам відібрану власність і відшкодувати збитки. 

 

Свято Матері Божої Бердичівської, урочисте винесення ікони з храму, 1918 рік.

 

 

6.Чотири коронації

28 січня 1753 року папа Бенедикт XIV видав декрет, яким благословив коронувати ікону. Він прислав із Рима дві золоті корони, оздоблені коштовностями, щоби прикрасити ними голови зображених на ній Ісуса та Марії. Втім, ці корони спіткала нещаслива доля: 1820 року їх викрали разом з іншими цінностями, що зберігалися при іконі. Тоді їх вдалося вчасно повернути, однак у 1831 році їх знову вкрали — цього разу остаточно. 1844 року для ікони було виготовлено нові корони, які освятив і наклав єпископ Михайло Півніцький… однак невдовзі їх теж викрали. Дізнавшись про це, папа Пій ІХ власним коштом замовив і надіслав до Бердичева нові корони, що прикрашали ікону до початку червоного терору. Більшовики конфіскували їх разом з іншими церковними цінностями. 

Остання коронація Бердичівської Божої Матері відбулася вже за часів Незалежності: 1998 року єпископ Ян Пурвінський коронував образ — втім, уже не оригінал, що був втрачений, а його копію, яка нині й перебуває у Бердичівському санктуарії.

 

Ординарій Київсько-Житомирської дієцезії єпископ Ян Пурвінський накладає корони на ікону Матері Божої Бердичівської, 19 липня 1998 року.

 

 

7.Втрачена у вогні?

У 1928 році отці-кармеліти втратили право на володіння іконою: постановою Ради народних комісарів України всю територію монастиря оголосили історичним заповідником, а все його майно перейшло у державну власність. Ікона, позбавлена коштовного окладу і корон, зберігалась у Музеї революції та атеїзму до 1941 року — до вторгнення нацистської Німеччини на територію радянського союзу. Під час окупації у санктуарії сталася масштабна пожежа, внаслідок якої згоріла велика кількість справжніх скарбів, зокрема, картини Антоніо да Корреджо і Бартоломе Естебана Мурільйо, срібний орган, що вважався другим у Європі за якістю звучання, а також багато інших цінних предметів ужитку XVIII століття. Вважається, що в тій пожежі згоріла й ікона Бердичівської Божої Матері, — хоча дехто сьогодні вважає, що вона була вивезена до Польщі й зараз перебуває у приватній колекції.

 

 

 

8.Не ідентична оригіналу

Бердичівська ікона, яку ми вшановуємо сьогодні, це копія, виготовлена 1991 року після марних спроб відшукати оригінальний образ. Її створила польська художниця і реставраторка Божена Муха-Совінська. Вона зіткнулася під час роботи з численними труднощами: бракувало кольорових зображень ікони, щоби скласти уявлення про те, як вона виглядала; до того ж, на всіх чорно-білих зображеннях вона була закрита окладом. Єдиний опис, що дійшов до наших днів, належав отцю Броніславу Яросінському, який був хранителем ікони у 1921-1925 роках. Коли образ зняли з вівтаря зняли з нього корони і оклад, саме він зробив детальний його опис, який став основою для сучасної копії. Втім, художниця не мала на меті відтворити давню ікону з фотографічною точністю. Досить точно дотримавшись кольору та загальної композиції, вона прикрасила образ композицією з ангелів, додала до нього Око Боже, що дивиться згори, а також вклала в руку Богородиці скапулярій — на знак особливого зв’язку з Орденом Босих Кармелітів, які й понині опікуються санктуарієм у Бердичеві.

 

Ікона Матері Божої Бердичівської, створена Боженою Мухою-Совінською.

 

 

9.Освячена святим Папою

Урочисте освячення нового образу Бердичівської Божої Матері відбулось у Польщі, 9 червня 1997 року. Ікону освятив у краківському храмі святої Ядвіги особисто папа св. Йоан Павло ІІ, у присутності кардинала Мар’яна Яворського та української делегації. Свідки згадують, що при вигляді ікони, яка прибула з України, на очах Папи виступили сльози й він сказав: «Багатостраждальна земля і Матір», після чого поцілував образ і благословив його. 

 

Освячення ікони Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ у храмі Святої Ядвіги, 9 червня 1997 року.

 

10.Провідниця Йоана Павла ІІ

Ікона Бердичівської Божої Матері супроводжувала візит Йоана Павла ІІ в Україну 23-27 червня 2001 року. Її привезла з собою до Києва делегація з Бердичева, і саме вона була розміщена над вівтарем на стадіоні «Чайка», де Святіший Отець відправляв Месу для понад 150 тисяч українських католиків та паломників з інших країн.

 

Святіший Отець Йоан Павло ІІ у Києві на стадіоні “Чайка”, червень 2001 року.

 

Фото: CREDO та  Мій Бердичів

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Riisi, peruna vai pasta laihtumiseen? 8 perunamuusin salaisuutta