Коли пробачення здається неможливим

Якщо чесно, моя улюблена молитва — це та, яку я складаю самостійно, і яка відображає те, що відбувається у моєму житті та світі навколо мене у певний момент. І незалежно від того, як і про що я молюся, на завершення я люблю молитися «Отче наш».

Та останнім часом мені стало набагато важче промовляти слова цієї молитви. Я намагаюся повірити у проказані слова — і відчуваю себе шахрайкою. Мені здається, що я розчаровую Бога.

Мій минулий рік був, м’яко кажучи, важким. У моєму житті є дехто, хто зробив мені та моїм дітям стільки зла, що пробачити це здається мені неможливим завданням. «Я й через мільйон років тобі не пробачу», — це слова, які щоразу спадають мені на думку, коли я думаю про біль, через який ми пройшли.

Проте я знаю, що мушу прощати тих, хто завинив переді мною. Та думаючи про те, як пробачити того, хто завинив перед моїми дітьми, я запитую: чи не забагато Бог хоче від матері? Але у глибині душі я знаю відповідь.

Не відчувайте себе шахраєм

Втім, я не змогла викинути зі своїх думок та молитов відчуття шахрайства. І це погіршило мою поточну ситуацію. На щастя, Бог благословив мене колегами, настільки обізнаними та розсудливими у питаннях духовного життя, що я одним натисканням кнопки можу звернутися до них по пораду. І нещодавно я почула чудову рекомендацію: «Думати, ніби ти робиш щось не так, як треба, у своєму духовному житті, — це останнє, що тобі потрібно. Не почувайся шахрайкою. Бог тобою задоволений. Повторюй це собі знову і знову, гаразд?»

Ці добрі слова дали мені необхідний духовний поштовх, а також дозволили усвідомити, що прощення — це справді процес. Процес, який може бути дуже довгим — особливо за складних обставин. Інший колега нагадав мені: «Часто перший крок до прощення — це молитва про благодать бажання пробачити людину».

Міркуючи про прощення

Чи хочу я пробачити людину, яка завдала нам стільки болю? Ні, ще ні. Але у цьому полягає диво прощення. Це може бути дуже важкий шлях, на якому ми покликані просити Господа про допомогу, навіть якщо здається, що це суперечить усім інстинктам нашого тіла.

У цьому краса Господньої молитви, і тому я продовжуватиму її промовляти. Вона нагадує мені, що одного разу я пробачу. Рано чи пізно, якщо я продовжуватиму молитися, а Бог буде задоволений моїми зусиллями, у мене з’явиться бажання пробачити.

Переклад CREDO за: Керіт Ґардінер, Aleteia