Що могло насправді відбуватися в районі дельти Нілу близько 3 тисяч років тому?
Відповідає доктор Францішек Раковський, фізик з Інтердисциплінарного центру математичного і комп’ютерного моделювання Варшавського університету.
— Перехід Ізраїля через Червоне море описаний у Біблії. Разом із розвитком науки людям стає дедалі складніше повірити, що «води розступилися, щоб Вибраний народ міг перейти сухою ногою». Що на це скаже дослідник?
— Ця подія є стандартним прикладом співіснування віри і науки. Видно спроби спільного узгодження правди$ видно труднощі для обох сторін.
— Що каже вченим опис із Книги Виходу?
— Біблійний опис не містить маршруту, зафіксованого в GPS. Більш-менш відомо, звідки саме вирушив народ Ізраїля. Тоді ізраїльтяни будували два міста, Пітом і Рамзес, у східній частині дельти Нілу над Червоним морем. Це було рівновіддалене місце як зі сходу — з боку Суецької затоки, так і з заходу — від затоки Акаба. Посередині стоїть гора Синай. Ізраїльтяни могли проходити через якісь підтоплені території над Червоним морем. Там зараз озера: Гірке і Тімсах, але за біблійних часів там було Очеретяне море (Ям Суф). Це море стало «червоним» через помилку в перекладах, що пов’язана з Біблією короля Якова: очерет (reed) на якомусь етапі творення англійського тексту перетворився на «червоне» (red). Це дуже заплутує справу. Однак серед біблістів панує згода щодо того, що це точно не було переходом моря через усю його ширину, а похід вище Суецької затоки.
Акабська затока, на схід/праворуч. Також видно Суецьку затоку на заході/ліворуч, Синайський півострів, що розділяє дві затоки, і частину Червоного моря в нижньому лівому куті. Джерело: Вікіпедія
— Що на цю тему кажуть рабиністичні коментарі?
— Те саме, що Тора, тобто про те, як Бог ставиться до людей і як люди приймають діяння Бога у своє життя. Це коментар, що стосується царини віри, духовності, які є очевидним заснуванням метафізики Вибраного народу.
Рабин Шломо бен Іцхак-Раші, ашкеназький коментатор Тори і Талмуду, який жив у ХІІ столітті, описував Мойсея, який стояв над морем із полум’яним обличчям і казав, що Бог потурбується про свій народ. Народ не дуже то й хотів йому вірити, аж зрештою Нашхон із племені Юди зважився на рішучий крок і увійшов у море. Тоді воно розступилося, утворюючи стіни з води праворуч і ліворуч. Рабин додає, що утворилося 12 коридорів для 12 племен Ізраїля, і вони були перегороджені тонким шаром води, немовби склом, так що племена йшли разом, але кожне зокрема. Уже такий опис ніяк неможливо узгодити з ситуацією, яка реально могла би статися в природі.
Одначе спроба описати цю біблійну подію з наукового погляду — який показує, що відступ води міг мати натуральні причини, згідні з законами природи, — має довгу традицію.
Одне з найцікавіших пояснень з’явилося в американському Національному центрі атмосферних досліджень, у співпраці з Університетом Колорадо. Професор Карл Дрюс займається динамікою рідин, він океанограф-математик, цікавиться тим, як вітри впливають на рух води в Тихому океані — бо це може викликати небезпечні явища типу тайфунів чи повеней. Серед іншого, він за цієї нагоди зайнявся тим, що могло відбуватися в дельті Нілу близько 3 тисяч років тому. Професор Дрюс — автор математичної моделі, яка передбачає сценарій «море розступилося».
— Як ця модель виглядає?
— Дельта річки, як кожна дельта, це терени, які зазнали численних і різноманітних змін за тисячі років. Першим завданням було відтворити топографію територій за ХІІ століть до Христа. Виявилося, що, крім озер, які існують зараз, Гіркого (Альмара) і Крокодилячого (Тамсах), ще було озеро Очеретяне (Ям Суф).
Дорога вела найімовірніше в той бік, і сини Ізраїля натрапили на велике, але мілке затоплене місце (не більше 3 м завглибшки), заросле тростиною так, що це й було «море тростини, море очерету». Відступу вод цього «Червоного» моря, як читаємо, передував рвучкий вітер зі сходу. Саме це стало відправною точкою для науковців із Колорадо.
Вони створили комп’ютерну мапу формування територій дельти Нілу і математичну модель, яка поєднувала атмосферні явища й динаміку водного простору. Такі моделі інтенсивно розвиваються останні десятиліття: ми щораз менше базуємося на синоптичних прогнозах погоди і щораз більше — на цифрових, що виходять із комп’ютерних розрахунків на основі диференціальних рівнянь.
Гугл-мапа Єгипту. Синайський півострів, Суецька і Акабська затоки
— Що показало це дослідження?
— Показало: коли припустити, що протягом 12 годин вітер дув зі швидкістю близько 100 км на годину, це означає силу вітру в 10 балів за шкалою Бофорта, тобто майже ураган (на наших теренах такого не буває, але в пустелі — цілком). Відповідно, неглибокий басейн «Очеретяного моря» міг бути фактично позбавленим свого водного покриття. І так відкрилась 6‑кілометрова смуга суходолу, яким ізраїльтяни могли пройти. Потім вода повернулася на свої місце, і цілком могла потопити фараонове військо. Це цілком реалістична математична модель, згідна з законами фізики атмосфери та гідродинаміки; вона потенційно може надати науковий опис тієї події.
Нувейба, місто на березі Акабської затоки, має повну історичну назву Nuwayba’al Muzayyinah, тобто “місце, де Мойсей розкрив воду”. Скрін: Revealing God’s Treasure – Red Sea Crossing
— Однак чудо залишається. Бо чому ж це сталося саме тоді?
— Питання в тому, як чудо співвідноситься з законами природи. Чудо повинне порушувати ці закони чи мусить бути непояснюваним?
— Мусить?
— Схоластична думка, надихаючись св. Августином, ділить чуда на три категорії. Перша — чудо supra naturam, найвищої категорії, коли Бог втручається і змінює закони природи. Прикладом є створення світу або воскресіння — щось, чого в природі немає, це позаприродне.
Друга категорія — це чуда з «пропущеними» або «обійденими збоку» природними причинами. Вони не порушують природного порядку світу, але ми їх сприймаємо як втручання Бога, бо вони сталися в конкретний час і в конкретному місці. До цієї групи можна зарахувати «сильний вітер зі сходу», який осушив море саме тоді, коли Ізраїль потребував Божої допомоги, і зробив так, що Вибраний народ зміг перейти через море.
Третя категорія — це чуда «проти природи», які порушують закони фізики. Прикладом такого чуда є ситуація трьох юнаків у розжареній печі, з книги Даниїла, які мали би згоріти, але не згоріли.
— Тобто чудеса таки стаються!
— З погляду релігійного досвіду, чудо — це дуже важлива річ. Кожна віруюча людина час від часу переживає чудо як вираження Божої турботи про нашу сім’ю чи про особисту історію нашого життя.
Переклад CREDO за: Моніка Флорек-Мостовська, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
