Чим можна пояснити нещодавні слова Папи Франциска про Росію? Чому Франциск сказав те, що МЗС України кваліфікувало в офіційній заяві як повторювання «російських великодержавних ідеї, які, власне, і є причиною хронічної агресивності Росії»?
Як ці висловлювання очільника світового католицизму на зустрічі з російською католицькою молоддю оцінили в Кремлі? Чому виправдовується Ватикан? Чи належно відреагували в Україні? Про це Радіо Свобода розпитала в ефірі програмі «Свобода Live» Голову Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктора Єленського.
— Папа Римський не вперше потрапляє в контраверсію своїми заявами щодо росії. Пане Єленський, з чим це пов’язано, на Вашу думку?
— На мою думку, це пов’язано з його бекграундом, з його розумінням світу і світової геополітики.
Це пов’язано з тим, що папа формувався під впливом теології визволення, яка бачила імперіалізм тільки з Заходу і ніколи зі Сходу.
Це пов’язано з тим, що європейська історія, страждання нашого народу, взагалі Друга світова війна, що було до цієї Другої світової війни і що було після неї, як розпадався СРСР, — все це для нього досить далека й інша історія. Як для нас, наприклад, історія Аргентини, історія Перона і багато іншого.
Але вже 10 років Бергольйо є папою. Він 10 років очолює більш ніж мільярдну католицьку спільноту. І він міг би за цей час розібратися, де добро і де зло.
А ми, люди секулярні, очікуємо від Церкви в першу чергу моральної позиції. В першу чергу ми хочемо, щоб вона розрізнила, де є добро, і де є зло, і вказала на це, де є добро і де є зло.
І тому, коли Папа підтримує Україну, коли він приймав недавно українських дітей, плакав разом із ними, коли цілував український прапор, а в той же ж час намагався урівняти агресора і жертву агресії, намагався урівняти це добро і це зло, — це боляче нас ранить.
— Чи правильно я Вас зрозуміла, що ось ці пояснення, що понтифік направду не те мав на увазі, — Ви в них не вірите? Він сказав те, що сказав, чи його справді неправильно зрозуміли, як думаєте?
— Я не думаю, я знаю, що він сказав те, що він сказав.
Мені також відомо, що він шкодує про ці свої слова.
Мені також відомо, що Папа вважав, що ось ця Катерина і ось цей Петро — це на загальному тлі російської кривавої історії насправді європейці, які намагалися наблизити росію до Європи. І тому він говорив про спадщину.
Але виправдовувати його тим, чого він не сказав, те, що він насправді сказав, не доводиться.
Так, Ватикан прибрав ці слова. Ми їх не побачимо в офіційному обігу. Так, він не раз уже мав змогу дезавуювати в той чи інший спосіб ці слова, також і в своєму найближчому оточенні.
Але Папа сказав те, що він сказав.
І те, що він сказав, вже почули дуже добре в росії. Це почули, звісно, і в нас. І в росії це почули як заклик до подальшої імперської експансії.
І тому очільники Католицьких Церков — і УГКЦ, і католицькі єпископи латинського обряду — так однозначно виступили проти цих слів Папи.
— Пане Єленський, ця реакція на заяву Папи, коли кажуть, що він ніби «підпирає російські духовні скрєпи», наскільки правильна і адекватна, на Вашу думку?
— Я думаю, що Папа Франциск дуже багато говорить довільно.
Ми знаємо, що папа є непомильним, коли він говорить офіційно. Тоді ці слова, ці його заяви є непомильними, і це є догмат Католицької Церкви.
Ну, хай не мільярд, а все ж таки мільйони людей дослухаються до Папи.
Папа Франциск для них — це посланець Глобального Півдня, який опинився вперше на чолі Католицької Церкви, перший латиноамериканець, перший папа-єзуїт і багато іншого. І до нього дослухаються.
І тому йому треба було би бути набагато обережнішим і набагато менш довільним із тими словами, з якими він звертається до світу.
Тому що він звертався не просто до російської католицької молоді. Католицька молодь Росії знає, що таке утиски на релігійному ґрунті. Він звертався до цілого світу.
І звернення до російських католиків було би доброю нагодою поговорити про релігійну свободу, яка зазнає утиску в росії, а завдяки росії — на окупованих нею наших територіях, і багато де ще, диктаторськими режимами, які вона підтримує.
Це був би добрий випадок поговорити про добро і зло. Це був би добрий випадок поговорити про сучасний світ, місце Церкви в сучасному світі. Але Папа чомусь почав говорити про цю «просвєщонну» імперію.
І це, звісно — наскільки я знаю, — справило такий шок у самому Ватикані! При чому в деяких прелатів, яких я не назвав би відвертими антиросійськими.
— А як щодо позиції греко-католиків в Україні? Як це відіб’ється? Тому що найвища особа Католицької Церкви, сам Папа Римський фактично ледь не вихваляє російських імператорів, їхні територіальні завоювання. Чи слід тут очікувати якихось заяв і певних протистоянь, на Вашу думку?
— Я знаю, що дехто у Ватикані вважає заяву Блаженнішого Святослава занадто рішучою і занадто різкою. Я вважаю, що це дуже сміливий вчинок.
«Є небезпека, що ці слова можуть бути сприйняті як підтримка того націоналізму й імперіалізму, який сьогодні став причиною війни в Україні — війни, яка щодня приносить смерть і руйнування для нашого народу. Приклади, наведені Святішим Отцем, насправді суперечать його науці про мир, адже він завжди засуджував будь-яку форму вияву імперіалізму в сучасному світі та попереджав про небезпеку крайнього націоналізму, наголошуючи, що саме він є причиною ‘третьої світової війни по частинах’».
«З метою уникнення будь-яких маніпуляцій щодо намірів, контексту та висловлювань, присвоєних Святішому Отцеві, ми очікуємо від Святого Престолу пояснення цієї ситуації», – вказано в заяві УГКЦ, поширеній 28 серпня.
І цей учинок Блаженніший Святослав робить не вперше. У 2016 році, коли Папа зустрівся з патріархом кірілом у Гавані, він також зробив заяву.
І це справді по-християнськи, коли очільник Церкви «свого права», а УГКЦ — Церква, яка перебуває в єдності з Апостольським Престолом, в єдності з папою. І вона за це страждала.
Вона майже 50 років страждала за єдність з Апостольським Престолом. Так от, коли глава такої Церкви «свого права» робить таку заяву, то це дорого варте.
Це говорить про зрілість цієї Церкви, її очільника. Це говорить про позицію цієї Церкви, це говорить про те, як налаштовані і як сприймають світ її вірні. Це дуже «висока», я сказав би, заява.
— Пане Єленський, чи можна сказати, що такими заявами Папа Римський — даруйте — ставить хрест на мирних ініціативах щодо війни в Україні?
— Я знаю, що Папа Франциск намагався деякі свої кроки назустріч росії виправдати тим, що посередник не повинен бути залучений на якусь зі сторін у протиборстві, навіть якщо це екзистенційне протиборство.
Але, знову ж таки, я повернуся до того, що казав на початку. Ми очікуємо зараз від Церкви не порад, як вести міжнародні відносини. Ми очікуємо від Церкви її земної місії, її авторитету.
Тобто вона повинна сказати: так, ти чиниш несправедливо. Або: ти йдеш тим шляхом, за який тебе гонять, за яким тебе паплюжать, але ти йдеш правильним шляхом. Так от: цієї позиції ми не дочекалися поки що від очільника Римо-Католицької Церкви.
А державних модераторів і політичних осіб, які могли би бути посередниками в якихось перемовинах, у сучасному світі достатньо.
Папі я порадив би, якби міг радити йому, стати на сторону добра. Визначити, де це добро, і стати на його сторону.
фінансово.
Щиро дякуємо!
