У нас був досвід ковіду, коли не було можливості прийти до храму на літургію. Тоді Церва дозволила брати участь у Божій Службі віртуально. Обмеження давно скасували. Зараз усі розуміють, що відеотрансляція — це одне, а Євхаристія у храмі — це зовсім інше. Проте дехто й далі думає: слухатиму Месу по інтернету, хай транслюється, а я можу паралельно займатися своїми справами.
Чи можна й надалі віртуально брати участь у Святій Месі — розповідає брат Костянтин Морозов OFM Cap, священник-капуцин, доктор богословських наук.
Багато людей уже після скасування карантинних обмежень просто перестали ходити на реальну літургію, до храму. Натомість на Святій Месі ми особисто зустрічаємося з Ісусом і одне з одним. Ми сидимо поруч, бачимо обличчя. Євхаристія звершується у спільноті. Де двоє або троє зібрані в ім’я Господнє, там присутній Ісус Христос. Тому насамперед має бути згромадження, в одному місці, разом, реально — не віртуально. Євхаристія — це спілкування віч‑на‑віч.
Потім ми разом проголошуємо і слухаємо Боже Слово, фізично приносимо справжній хліб і справжнє вино. Робимо всі ті жести, що сказав Ісус Христос. Справжній пресвітер, який має міць Святого Духа, який представляє Ісуса Христа і Церкву, має бути присутній фізично, промовити Євхаристійну молитву благословення хліба й вина і пізніше розламати й давати учням хліб. Ми маємо робити все те, що сказав Ісус Христос. Також — їсти й пити. Реально. По телевізору неможливо поїсти. Нас запросили на весілля. Не вийде приєднатися до нього онлайн і дивитися, як люди їстимуть, питимуть, веселитимуться.
Деякі наші предки йшли пішки чимало кілометрів, щоби взяти участь у Євхаристії. У нас сьогодні набагато більше можливостей. Тому, якщо є змога, є хоч трошки сил, то треба бути на Божій Службі фізично. Прийти в конкретне місце, де Христос нас збирає, де Він до нас промовляє, де торкається нас Святим Духом, де єднає нас в одне Тіло і Кров. Навіть у Євхаристійній молитві є слова: «Боже, пам’ятай про нас, зібраних тут»; «Зішли Святого Духа на цей хліб і вино й на цих, зібраних тут віруючих». Зібраних фізично. Для присутніх є особлива молитва. Тому варто боротися за реальну присутність на Божій Службі.
Звісно, є хвороби, старість, через які люди справді не можуть уже прийти до храму. Зрозуміло, що у цьому разі вибір такий: або взагалі не бути на літургії — або хоч частково, віртуально брати участь, почути Боже Слово, відчути атмосферу спільноти. Це підтримує прагнення Бога. Тому нічого поганого у віртуальних Службах немає, коли людина справді не може брати участь фізично. Проте не буде участю, єднанням, коли ви дивитеся віртуальну Месу в записі.
Маємо в наших спільнотах іти в такому напрямку, щоб навіть до хворих, які не можуть прийти до церкви, з Причастям приходила Церква. Щоби священник відвідував хворого і там правив Євхаристію, читав Боже Слово, можливо — коротку проповідь, сповідь, Причастя. На наших теренах є традиція відвідувати хворих у перші п’ятниці місяця, щоб вони мали реальну зустріч із Христом.
Повністю розмову з братом Костянтином Морозовим дивіться тут.
Читайте також:
Як кожен із нас «служить» на Божій Службі?
Чи кожен може приступити до Євхаристії? Три умови
фінансово.
Щиро дякуємо!
