Ватиканське видавництво планує видати книгу, яка складається з близько 130 проповідей, виголошених покійним Папою Римським Бенедиктом XVI під час приватних недільних Мес.
Тридцять із них належать до часу, коли він ще був Папою, а понад сотню він виголосив перед членами свого домогосподарства вже після відставки, пише OSV.
Ці проповіді були записані й упорядковані богопосвяченими жінками, членами спільноти Memores Domini, які жили з ним і вели його господарство, сказав отець-єзуїт Федеріко Ломбарді, президент ради директорів Ватиканського фонду Йозефа Ратцінґера-Бенедикта XVI.
Фонд і ватиканське видавництво не назвали дати виходу книги, однак опублікували одну з проповідей, яку Папа Бенедикт XVI виголосив 22 грудня 2013 року, у четверту неділю Адвенту першого року його відходу на спочинок.
Ця проповідь була зосереджена на святому Йосифі і його біблійному описі як «праведного чоловіка», котрий ще до народження Ісуса дотримувався Тори, Закону, даного народові Ізраїля.
«Є небезпека вважати, що якщо Слово Боже — це закон, то до нього можна ставитися як до суми приписів і заборон, як до “пакета норм”; а отже, ставлення [до Слова Божого] полягає у тому, щоби дотримуватися цих норм і, таким чином, бути праведним, — сказав Папа Бенедикт. — Але якщо релігія зводиться лише до цього, якщо немає особистих стосунків з Богом, людина залишається всередині себе, прагне сама вдосконалювати себе, і їй важко любити Бога, який презентує Себе лише у правилах, а іноді навіть погрозах».
Та після приходу Ісуса, каже Папа Бенедикт, закон — це вже не набір правил, яких слід дотримуватися, а «вираз Божої волі», і, намагаючись зрозуміти Божу волю та слідувати їй, людина вступає з Ним у стосунки.
«Істинно праведна людина, така як святий Йосиф, це та, для якої закон — це не просто набір правил, а слово любові, запрошення до діалогу, — продовжує він свою проповідь. — Діалог підводить до відкриття, що всі ці норми діють не самі собою, а є правилами любові, вони служать тому, щоб у мені зростала любов. І коли людина розуміє, що весь закон — це лише любов до Бога і ближнього, вона починає бачити обличчя Бога і прямує до Христа».
Папа Бенедикт зауважив, що християни стикаються з тією ж спокусою, тією ж небезпекою, яка була у Старому Завіті: навіть християнин може мати таке ставлення, де християнська релігія розглядається як пакет правил, заборон і позитивних норм, і вірити, що коли сумлінно їх виконувати, можна досягти досконалості.
Однак сенс віри, за його словами, полягає у тому, щоби знайти Ісуса, «дорогу життя і радість віри».