Апостольський вікарій Стамбула єпископ Массімільяно Палінуро повідомив про реакцію на напад, здійснений у католицькому храмі: «жах і шок».
«Зізнання свідків, відеозаписи та свідчення, зібрані на сьогодні, вказують на релігійний мотив у злочинців та ісламський теракт — хоча на точні результати слідства ще треба почекати», — сказав єпископ у понеділок 29 січня 2024 р. католицькій агенції AsiaNews. Ієрарх звернув увагу на те, що напруженість і страх ширяться серед католиків у місті, бо перший такий напад на католицький храм у Туреччині зроджує також запитання про майбутню присутність християн у цій країні, за що раніше вони були спокійні.
У неділю 28 січня двоє озброєних замаскованих чоловіків увійшли до храму Пресвятої Богородиці Драперіс, де душпастирюють францисканці, й відкрили стрілянину. За повідомленнями наочних свідків, спершу вони стріляли в повітря, доки один чоловік не підвівся, протестуючи; після чого його застрелили. За повідомленнями, кілька парафіян були поранені (хоча представники влади це заперечують). Жертвою, за офіційними даними, став 52‑річний безробітний, громадянин Туреччини.
Поліція ідентифікувала і затримала двох злочинців після широкомасштабної операції в середовищі ісламських фундаменталістів, заарештувавши 47 чоловік. Є відомості, що заарештовані зловмисники походять із росії і Таджикистану і що вони пов’язані з терористичною організацією «Ісламська держава», яка в минулому вже влаштовувала атаки на турецькій землі та визнала свою причетність до атаки на канал зв’язку Telegram, стверджуючи, що виконавці послідували за їхнім закликом «убивати християн і євреїв». Прокуратура у Стамбулі провадить слідчі дії в цій справі.
Місцем нападу став неокласичний храм XVIII століття у дільниці Сарієр, де стоять іще кілька загальнодоступних католицьких святинь. Ці храми громадять численних парафіян, зокрема по неділях. На противагу до найбільшої церкви в Туреччині — Вірменської Апостольської або православного Екуменічного патріархату Константинополя, Католицька Церква у Стамбулі вельми популярна серед турків, там часто стаються навернення.
Від часу нападу ХАМАСу на Ізраїль у жовтні минулого року та війни в Секторі Гази, в Туреччині панує «клімат наростання ворожості щодо Заходу загалом, а внаслідок цього також і до християнства», — вважає єпископ Палінуро. Ієрарх звернув увагу на те, що терористи не розрізняють Захід, Ізраїль, Католицьку Церкву. Причиною атаки терористів може бути також і «ісламофобія» на Заході. Спалювання Корану в Західній Європі — це дрібна інформація в тамтешніх медіа, натомість вона має величезне відлуння в ісламських країнах, підсичуючи напруженість і ворожість.
Єпископ Палінуро назвав «заохотливими і втішними» для місцевих віруючих слова Папи Франциска, який виразив свою солідарність із християнами Туреччини під час зустрічі з прочанами на молитві «Ангел Господній», усього за кілька годин після атаки у Стамбулі. Також ієрарх зазначив, що зокрема на цю тему розмовлятиме з Папою на наступному тижні, коли в Римі відбудеться візит ad Limina Apostolorum єпископів Католицької Церкви в Туреччині.
Після цього нападу президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у телефонній розмові склав співчуття відповідальному за храм братові-францисканцю і запевнив, що буде вжито «всіх необхідних засобів», щоби злочинців було покарано.
Своєю чергою, Апостольський вікарій для Анатолії (південно-східна Туреччина) Паоло Біцетті розкритикував турецьку владу у зв’язку з недільним терактом. Він запитує, «чому нас не застерегли своєчасно про можливість нападу», якщо вже на початку року уряд оголосив, що заарештував 25 терористів у зв’язку з планами атак на церкви та синагоги. Єпископ, який закликає до «швидкого з’ясування» та кращого захисту християн, сказав: заходи безпеки на недільних Месах могли би бути посилені, якби раніше з’явилося відповідне застереження.