Кардинал Робер Сара, колишній префект Конгрегації Божого культу і дисципліни Таїнств, виступаючи у Католицькому університеті Америки 13 червня, застеріг від «практичного атеїзму», який сьогодні є головним ворогом Церкви.
Понад 30 років тому святий Йоан Павло ІІ сприяв розпаду Радянського союзу, який намагався нав’язати атеїстичний комунізм як його рідній Польщі, так і решті світу.
«З одного боку ми виграли цю війну, — сказав кардинал Сара. — Але війна триває на глобальному й національному рівнях. Та замість запеклого ідеологічного атеїзму ворогом сьогодні є “практичний атеїзм”».
За словами прелата, за десятиліття після падіння «залізної завіси» ця сама «небезпечна хвороба» поширилася всією Європою, де католицька віра, яка протягом століть формувала й визначала західну цивілізацію, «вмирає або мертва». Найбільшу тривогу викликає те, що такий стан речей закріпився й у Церкві.
«Як часто ми чуємо від богословів, священників, монахів і навіть від деяких єпископів — або єпископських конференцій — що нам потрібно пристосувати свою моральну теологію до суто людських міркувань, — сказав кардинал Сара. — Проте Церква, заснована на людських рішеннях, перетворюється на лише людську Церкву».
Кардинал дав відверту оцінку того, що він бачить як поступове, але неухильне ослаблення й маргіналізацію віри на Заході.
«Скільки католиків відвідує щотижневу Месу? Скільки залучено до місцевої Церкви? Скільки людей живуть так, ніби Христос існує, або так, ніби Христос перебуває у ближньому, або з твердою вірою, що Церква є Містичним Тілом Христовим? Скільки священиків відправляють Пресвяту Євхаристію так, ніби вони справді alter Christus, а тим більше, ніби вони ipse Christus — сам Христос? Скільки вірить в істинну присутність Ісуса Христа у Святій Євхаристії?
Відповідь: занадто мало. Ми живемо так, ніби не потребуємо спокути через Кров Христа. Це практична реальність дуже багатьох у Церкві», — сказав кардинал Сара.
Прелат також критично висловився про аспекти поточного Синоду про синодальність, кульмінацією якого стане друга й остання Асамблея єпископів та делегатів з усього світу у жовтні. Зокрема, він засудив те, що з його погляду є прагненням надати іновірним поглядам надзвичайного значення у цьому процесі.
«Бути католиком — це більше, ніж культурна ідентифікація; це сповідання віри, що має особливий зміст. Вийти за межі цього змісту, як у віруваннях, так і на практиці, означає вийти за межі віри, — сказав кардинал Сара. — Це серйозна небезпека — вважати всі голоси однаково легітимними. Це призведе до какофонії голосів, схожої на галас, який сьогодні стає дедалі гучнішим. Як сказав кардинал Ратцінґер, віра, яку ми визначаємо самі для себе, це взагалі не віра».
«Жоден із прихильників змін парадигми у Церкві відверто не відкидає Бога, але вони ставляться до Об’явлення як до чогось другорядного, чи принаймні рівного досвіду і сучасній науці, — додав він. — Ось як діє практичний атеїзм. Він не заперечує Бога, але діє так, ніби Бог не є центральним. Такий підхід ми бачимо не лише в моральному богослов’ї, а й у літургії. Священні традиції, які служили Церкві протягом століть, тепер зображуються як небезпечні. Така велика концентрація на горизонталі витісняє вертикаль, ніби Бог є досвідом, а не онтологічною реальністю».
Кардинал Сара закликав американських католиків бути свідками віри, оскільки у США, на відміну від Європи, віра ще «молода і зріла», і ця молода життєва сила є даром для Церкви.
«Тут, у Сполучених Штатах, є моделі віри, які можуть стати наукою для інших західних країн», — наголосив прелат.
Кардинал Сара зазначив у якості прикладу, що його рідна Церква в Африці, яка теж є молодою, продемонструвала «героїчне свідчення віри», вчинивши опір ватиканській декларації «Fiducia Supplicans», що дозволила нелітургійні благословення одностатевих пар.
«Віра Європи вмирає чи мертва. Церква має черпати світло з таких місць, як Африка та Америка, де віра ще не вмерла», — підсумував він.
Переклад CREDO за: Nstional Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
