Італійські дослідники скористалися новою рентгенівською технікою, щоб підтвердити: Туринська плащаниця походить із часів Ісуса Христа.
Вчені з Інституту кристалографії Національної дослідницької ради (CNR) дослідили вісім крихітних зразків тканини з плащаниці за допомогою методу, який називається ширококутним рентгенівським розсіюванням (WAXS).
Дослідивши старіння целюлози льону — довгих ланцюжків молекул цукру, які з часом поступово псуються — вони довели, що, виходячи з умов, у яких зберігалася плащаниця, її вік сягає 2000 років. Вчені дійшли висновку, що плащаниця протягом ХІІІ століть зберігалася за постійної температури близько 22,5 градусів за Цельсієм і відносної вологості близько 55%, перш ніж її привезли до Франції у 1350-х роках; таким чином, хронологія плащаниці сягає аж до часів Христа.
«Отримані дані були повністю сумісні з аналогічними вимірюваннями зразка тканини, датованого 55-74 рр. нашої ери, знайденого в Масаді, Ізраїль», — заявили дослідники. Зразки також порівнювали з аналогічним полотном ХІІІ і ХIV століть, але збігів виявлено не було.
Читайте також: Об’ємна реконструкція за Туринською плащаницею: ось як виглядало те тіло
Доктор Ліберато Де Каро, один із дослідників, відхилив результати дослідження 1988 року, яке дійшло висновку, що плащаниця, ймовірно, була середньовічною підробкою, якій лише сім століть. За його словами, це дослідження неточне, бо «зразки тканини зазвичай піддаються різним видам забруднення, яке не можна повністю видалити з датованого зразка».
«Якщо процедуру очищення зразка провести недостатньо ретельно, вуглецеве датування не дає надійного результату, — сказав науковець. — Так могло бути у 1988 році, що підтверджено експериментальними даними, які показують значне збільшення рівня вуглецю-14 від периферії до центру зразка вздовж найдовшої сторони».
Це друге дослідження, опубліковане цьогоріч, яке датує Туринську плащаницю часами Ісуса, і четверте дослідження, яке дійшло такого ж висновку трохи більше ніж за десять років.
В іншому дослідженні, опублікованому на початку цього року, ізотопні тести показали, що льон, який використовували для виготовлення тканини, виростили на Близькому Сході. Фрагменти тканини, взяті з плащаниці, свідчать, що льон походить із західного Леванту, території, яку сьогодні займають Ізраїль, Ліван і західні частини Йорданії та Сирії.
Вільям Мічем, американський археолог, який замовив це дослідження, сказав: «З огляду на ймовірне близькосхідне походження тканини, мають виникнути нові сумніви щодо тлумачення плащаниці як просто підробленої реліквії, виготовленої в середньовічній Європі, і поставити нові питання про відбиток на тканині. Можливість того, що ця тканина насправді є похоронним саваном Ісуса, посилюється цими новими доказами. На мій погляд, це залишається найкращим поясненням плащаниці».
Читайте також: Нескінченна смуга «збігів обставин». Історія Туринської плащаниці, якої ви не знали
Дослідник також додав, що відбиток тернового вінка [на плащаниці] у формі шолома, а не римського обруча, також є характерною рисою Малої Азії та Леванту і звернув увагу на монети, які, судячи з відбитка, поклали на очі покійного, що збігається із задокументованим випадком обряду поховання у Юдеї ІІ століття.
«Це було вражаючим підтвердженням гіпотези, створеної за допомогою комп’ютерного 3D-аналізу в 1977 році, у той час, коли не було жодного відомого випадку (за межами Ізраїлю) такої практики в античності», — сказав він.
Останнє дослідження, зроблене за допомогою новітньої рентгенівської техніки, додає нових наукових доказів на користь чудесної події, довкола якої протягом століть точилися дискусії.
Читайте також: Чи повинен християнин вірити у справжність Туринської плащаниці?
фінансово.
Щиро дякуємо!
