Папа Франциск у понеділок, 9 вересня 2024 р. прилетів до Ділі — столиці Тимору-Лешті. Віра, соціальне вчення Католицької Церкви та надія на майбутнє — цими трьома аспектами була позначена його перша промова.
У президентському палаці відбулася церемонія привітання, візит ввічливості до Глави Держави, зустріч із представниками влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства, повідомляє Vatican News.
Надія, будована на Євангелії
«Тут Азія й Океанія дотикаються одна до одної і, в певному сенсі, зустрічаються з Європою, далекою географічно, але близькою через ту роль, яку вона відігравала в цих широтах протягом останніх п’яти століть», – сказав Папа. Вкоріненість у вірі також допомогла Східному Тимору пережити майже тридцятиріччя випробувань й напруженості від проголошення незалежності у 1975 році до її остаточного встановлення в 2002 році. Говорячи про той період, позначений насильством, Франциск високо оцінив наполегливі зусилля, спрямовані на досягнення повного примирення з братами і сестрами в Індонезії — зусилля, які знаходять «своє первинне й найчистіше джерело в євангельському вченні». (Мусульманська Індонезія окупувала Тимор у 1999 році і влаштувала геноцид місцевого населення, переважно християн.)
Наступник апостола Петра подякував за прийняття як національного документа Декларації про загальнолюдське братерство, яку він 4 лютого 2019 року підписав в Абу-Дабі з Великим імамом Ахмадом Аль-Таїбом. Папа закликав надалі розбудовувати й зміцнювати інститути республіки, «щоб громадяни почувалися ефективно представленими» та «повністю готовими служити народові Тимору-Лешті».
Святіший Отець вказав на явище міграції, «яке завжди є свідченням недостатнього або неадекватного використання ресурсів», бідність, «наявну в багатьох сільських місцевостях» та інші соціальні лиха.
Для вирішення цих проблем необхідно належним чином підготувати тих, хто «в недалекому майбутньому буде покликаний стати правлячим класом країни». Церква пропонує католицьке соціальне вчення як основу для цього процесу формування.
Папа заохотив з надією дивитися в майбутнє, оскільки приблизно 65% населення країни молодші за 30 років. «Ця цифра говорить нам про те, що першою сферою, в яку слід інвестувати, є освіта й виховання», — зауважив він.
«Ввіряю Тимор-Лешті та весь його народ захисту Непорочного Зачаття Діви Марії, Небесної Покровительки, яку ви призиваєте як “Virgem de Aitara”. Нехай же Вона завжди супроводжує вас і допомагає вам у місії побудови вільної, демократичної, об’єднаної та радісної країни, де ніхто не почуватиметься виключеним і де кожен зможе жити в мирі та гідності», — сказав на завершення Папа Франциск.
Дозволити Богу опікуватись нами
Вранці 10 вересня 2024 року, відвідуючи спільноту, яка в столиці Тимору-Лешті опікується дітьми з інвалідністю, Папа Франциск нагадав, що критерієм, за яким ми будемо остаточно суджені, є любов, а вона виявляється через піклування про Ісуса, присутнього в стражденних.
Вранці, 10 вересня 2024 р., він завітав до школи «Irmãs Alma», яку провадить Згромадження Сестер ALMA. Це мирянський інститут, який в 1960‑х роках заснував місіонер Пауль Гендрик Янссен СМ в місті Малангу, Східна Ява.
Школа «Irmãs Alma» в Ділі опікується найбільш знедоленими дітьми, у яких діагностовано фізичні та психічні вади. Заклад забезпечує дітей терапевтичними заняттями кілька разів на тиждень, покращеним харчуванням та ліками, щоб покращити їхній стан і дати їм змогу брати участь у житті місцевої громади. Він також допомагає сім’ям краще підготуватися до прийняття ситуації, пов’язаної з наявністю дитини з інвалідністю.
Папу на порозі школи привітали група сестер та діти в традиційному одязі. В залі святого Вікентія де Поля він зустрівся з приблизно 50 дітьми та 28 сестрами. Настоятелька згромадження представила Папі роботу благодійної організації.
Промовляючи експромтом, Франциск сказав: йому постійно спадає на думку, що коли Ісус говорить про Страшний суд, то запрошує обраних, кажучи: «Прийдіть, бо ви заопікувалися Мною», а не: «Бо ви охрещені, вінчані в церкві» тощо. «Я називаю це “Святе таїнство вбогих”», — сказав він. Святіший Отець також подякував дітям, які дають нам свідчення того, що означає дозволити Богові заопікуватися нами. «Бо саме вони вчать нас, як ми повинні дозволити Богові піклуватися про нас. Дозволити, щоб нами опікувався Бог, а не численні ідеї, плани чи забаганки. Довірити себе Божому піклуванню. І вони є нашими вчителями в цьому. Дякую вам за це», — мовив Папа.
Розбити посудину з ароматами
Зустрічаючись у катедральному соборі Ділі з душпастирськими провідниками країни, Папа Франциск знову наголосив, що звіщати Христа означає служити вбогим і водночас бути пильним щодо себе, бо «на нас завжди чатують посередність і духовна млявість».
Він прибув до катедрального собору Непорочного Зачаття — одного з найбільших храмів південно-східної Азії. Його 35 років тому освятив Йоан Павло ІІ, відвідуючи цю країну, в якій майже все населення — католики, в 1988 році, коли вона ще перебувала під індонезійською окупацією.
У центрі промови Папи був заклик оновити місіонерський порив. Він підкреслив, що центр Євангелія — на околицях, а тому потрібно долати пересуди. «Церква, яка не здатна вийти на пограниччя і ховається в центрі, є дуже хворою Церквою».
Папа пояснив, що «полум’я віри потрібно постійно підтримувати». Засів попередників вимагає постійного поновлення. За його словами, Церква, яка неспроможна виражати віру через цінності, притаманні для цієї землі, не є плідною Церквою. «Не занедбуйте поглиблення християнської доктрини, дозрівання в духовному, катехитичному та богословському формуванні, бо все це служить проповіді Євангелія у вашій культурі і, водночас, очищенню її від архаїчних, а іноді й забобонних форм і традицій. У вашій культурі є багато прекрасних речей — я маю на увазі, зокрема, віру у воскресіння і в присутність душ померлих; але все це завжди повинно очищатися у світлі Євангелія і вчення Церкви», — заохотив Наступник святого Петра.
Святіший Отець підкреслив, що віру не слід сприймати як скарб, призначений для того, щоб його ревниво берегти, бо «все, що ми маємо, є даром». Про це нагадує історія про розбиту посудину з пахощами, аромат яких наповнив увесь дім. «Євангелізація відбувається тоді, коли ми маємо відвагу “розбити” посудину з пахощами, розбити “шкаралупу”, яка часто замикає нас у собі, і вийти з лінивої, комфортної релігійності, яка живе лише для задоволення особистих потреб», — сказав Франциск, наголошуючи, що країна потребує «пахощів примирення та миру після сповнених страждання років війни».
Не боятися ставати малими перед Богом
Увечері Франциск очолив Святу Месу в заповідній зоні Тачі Толу, що на тиморському узбережжі, менш ніж за десять кілометрів від столиці. На Месу прибуло приблизно 600 тисяч вірних.
Єпископ Рима запросив присутніх замислитися над цими словами: Бог запалює своє світло, яке спасає через дар сина. Бог, воплотившись, наблизився до нас у дитині, «щоб відкрити нас на любов Отця і дозволити їй формувати нас; щоб вона могла зцілити наші рани; допомогти переосмислити наші суперечності, впорядкувати наше існування».
Папа Франциск зауважив, що в Тимор-Лешті багато дітей. «Ви — молода країна, в якій у кожному куточку відчувається, що вирує життя», — сказав він і додав: стаючи малими, ми дозволяємо Всевишньому діяти в нас. Він закликав вірних не боятися ставати малими перед Богом і одні перед одними, дарувати своє життя і свій час, щоб послужити іншим, «змінювати свої задуми, коли це необхідно, — не для того, щоби применшити їх, а щоби зробити їх іще прекраснішими завдяки даруванню себе і прийняттю інших».
Посилаючись на місцеву культуру, Папа Франциск вказав на дві традиційні прикраси: кайбаук і белак. Перший символізує роги буйвола і сонячне світло, і зазвичай прикрашає чоло людини; також його розміщують на дахах будинків. Він вказує на силу, енергію, тепло, і може представляти життєдайну силу Бога. Белак, натомість, — це прикраса, яку одягають на шию, і вона нагадує ніжне сяйво місяця, що відбиває світло сонця вночі, огортаючи все навколо легким сяйвом.
«Тож просімо разом у цій Євхаристії, – закликав на завершення Папа Франциск, – щоб кожен з нас, як чоловіки і жінки, як Церква і як суспільство, зумів відображати у світі сильне і ніжне світло Бога любові, того Бога, який, як ми сьогодні чули у псалмах, «піднімає з пороху злиденного, з убогості підносить бідного, щоб посадити його між вельможами […] свого народу» (Пс 113, 7-8)».
фінансово.
Щиро дякуємо!
