Державний секретар Ватикану П’єтро Паролін підтвердив, що Святий Престол підтримує політику багатосторонніх відносин, і наголосив на важливості інклюзивного підходу до миру.
Такою думкою кардинал Паролін поділився з Альберто Черезолі, редактором італійської газети «L’Eco di Bergamo». В інтерв’ю, основні тези якого публікує Vatican News, він торкнувся нагальних геополітичних питань: війни в Україні та у Газі, ситуації на Близькому Сході і ролі Європи у геополітичних викликах нашого часу.
На думку кардинала Пароліна, умови розв’язання конфліктів ніколи не слід нав’язувати в односторонньому порядку, оскільки це шкодить встановленню справедливого і тривалого миру: «Кожен може зробити свій внесок у справу миру, але рішення не слід шукати шляхом одностороннього нав’язування, що може порушити права цілих народів, бо інакше справедливий і міцний мир не настане ніколи».
Проблиск надії для Святої Землі
Кардинал Паролін висловив обережний оптимізм щодо тимчасового і крихкого перемир’я між Ізраїлем і Палестиною. «Безумовно, це хороша новина — як тому, що ми вже бачимо плоди, такі як звільнення ізраїльських заручників і більше надходження у Газу гуманітарної допомоги, так і через надію, що це може стати початком постійного припинення вогню, яке покладе кінець стражданням палестинців у Газі та інших частинах Палестини», — сказав він.
Міжнародна підтримка допомоги Сирії
Що стосується нещодавньої зміни політичного режиму в Сирії, кардинал Паролін висловив занепокоєння щодо його стабільності і наголосив на необхідності міжнародної підтримки цієї країни, щоби допомогти їй зберегти територіальну цілісність і сприяти гармонійному співіснуванню її населення.
Взаємна недовіра і страх шкодять діалогу
Відповідаючи на запитання про невід’ємні труднощі, з якими стикається міжнародна дипломатія у вирішенні складних ситуацій, таких як війни в Газі та Україні, кардинал Паролін зазначив, що головна перешкода — це взаємна недовіра і страх, які підживлюють поляризацію та заважають конструктивному діалогу. Він підтвердив, що глобальній політиці все властивіший «клубний менталітет», де учасники взаємодіють лише з однодумцями, уникаючи протилежних точок зору — і це лише посилює дипломатичну неефективність. Таке самовиключення з різноманітних дискусій обмежує можливості для значущого посередництва і розв’язання [конфліктів].
Необхідність багатосторонності і нової «дипломатії надії»
Щоби подолати ці виклики, Паролін запропонував інший підхід, заснований на «дипломатії надії» — як це називає Папа Франциск, — що зосереджується на діалозі, терпінні та зміцненні довіри. За його словами, цей підхід міг би стати альтернативою переважній динаміці конфронтації та відчуження, натомість надаючи пріоритет порозумінню та довгостроковому примиренню — а, отже, більшій ефективності у сприянні миру. «Ось чому так важливо вірити у багатосторонність і зміцнювати роль міжнародних інституцій, таких як ООН, гарантуючи, що вони можуть діяти у більш ефективний та представницький спосіб», — сказав він.
Повторюючи слова пап Франциска та Йоана Павла ІІ, кардинал Паролін підкреслив, що мир вимагає мужності, справедливості і прощення — тобто, трьох цінностей, яких дедалі більше бракує у сучасному суспільстві. «Сьогодні сміливість вести переговори часто помилково сприймають як слабкість, у той час як військова міць і демонстрація сили продовжують бути привілейованими інструментами вирішення конфліктів, — сказав він. — З іншого боку, мир має бути побудований справедливо, на підставі прощення, оскільки справжній мир не може існувати без справедливого порядку».
«Тільки коли мужність, справедливість і прощення знову стануть основними цінностями, тоді буде можливо стати на справжній шлях до миру», — сказав кардинал Паролін.
Європі потрібне бачення
Говорячи про роль глобальної Європи, Паролін звернув увагу на нездатність континенту визнати у Європейській Конституції свою християнську спадщину. За його словами, брак цього визнання сприяв послабленню європейської ідентичності та єдності. Щоби Європа і надалі мала голос та свою роль у нинішньому світовому контексті, вона має повернутися до історичних і культурних коренів, які колись дали їй силу і візію — до чого закликали Йоан Павло ІІ і Папа Франциск.
«Заклик Папи святого Йоана Павла ІІ, повторений Папою Франциском: “Європо, віднайди себе, будь собою!” актуальний сьогодні, і це шлях, яким слід йти, якщо вона [Європа] хоче й надалі відігравати центральну роль на світовій арені», — зазначив Паролін.
фінансово.
Щиро дякуємо!
