Подорож між Ювілеями через булли їх проголошення

Огляд документів, якими проголошувалися Святі роки, починаючи з початку ХХ століття, дозволяє нам простежити новітню історію світу і Церкви.

Шлях Ювілеїв, починаючи від витоків у 1300‑му році, — це шлях, який пролягає крізь дуже відмінні історичні контексти. Це шлях віри, завжди скерований одним і тим же компасом: компасом прощення, що знаходить в Ісусі завжди відчинені «Двері». Ювілеї — це роки благодаті, коли очікування людства, здається, сходяться на одному й тому ж порозі.

Булли проголошення

Історію Святих років можна прослідкувати зокрема через булли — документи, написані головно латинською мовою, з печаткою Папи Римського, в яких зазначалися дати початку й закінчення Святого року. Попервах печатка — власне, «bulla» — виготовлялася зазвичай зі свинцю і містила зображення святих апостолів Петра і Павла на лицьовій стороні. На звороті — ім’я папи. Назва документа походить саме від форми печатки. Кожна булла, як і інші папські документи, має назву за початковими словами.

Документи, що оголошують Ювілей, також вказують на деякі важливі аспекти Святого року; теми і вказівки, які часто переплітаються з великими подіями історії. Булли про Ювілеї ХХ і ХХІ століть припадають на вирішальні переломні моменти історії, часи, позначені прогресом, але також і драматичними переломами.

Properante ad exitum

У буллі на Святий рік 1900 «Properante ad exitum» папа Лев ХІІІ (автор енцикліки «Rerum novarum») згадує контекст переходу між двома століттями, позначений «зміненими обставинами в Римі», що був проголошений столицею Італійського королівства. Ювілей 1900 року, коли Папа Римський був «ув’язнений у Ватикані» у зв’язку з так званим «Римським питанням», відбувався у світі, що стрімко меншав; у якому пароплави долали океани, а мережа залізниць ставала дедалі більш розгалуженою. До цих досягнень мобільності додалися новочасні зручності. Багато з цих винаходів — предків технологій нашого часу — були представлені й викликали захоплення на великій Всесвітній виставці в Парижі 1900 року.

Посилаючись на Святий рік, Лев XIII звернувся із закликом до пробудження віри серед християнського люду і призвав його відповісти на виклик модернізму. У буллі «Properante ad exitum saeculo» («Світ наближається до кінця») Папа, зокрема, підкреслює, що «доброму католикові в цей священний час личить, якщо він хоче залишитися вірним собі, пересуватися Римом, керуючись виключно християнською вірою».

«Доречно, — писав папа, — відмовитися від несвоєчасних видовищ марних чи профанних речей, спрямувавши свій розум радше на ті, що спонукають до релігії та побожності». Йдеться про історичний період — останній відтинок XIX століття, — в якому промислова революція глибоко трансформувала обличчя міст. Рух, до якого папа має намір спонукати, — це рух до «християнського модернізму».

Infinita Dei Misericordia

Початок 1900-х потрясла Перша світова війна, яка з 1914 по 1918 рік охопила Європу. Мільйони людей воюють і гинуть. Зброя, включаючи задушливі гази, танки й літаки, оснащені бомбами, стає дедалі більш нищівною. Іншою подією початку ХХ століття — позначеною, серед іншого, зростанням тоталітаризму, — є повалення російського царя і перемога комуністичних революціонерів. У 1924 році папа Пій XI проголошує Святий рік 1925 буллою «Infinita Dei Misericordia» (Нескінченне Боже Милосердя»). У цьому документі Святіший Отець закликав до «відновлення суспільства». На думку Папи Ратті, необхідно, «щоб трансформована пихатість громадян і народів була приборкана законами Євангелія».

Багато країн усе ще страждають від кривавих ран, завданих Першою світовою війною. «Важко уявити, — додає папа, — як можна відновити узи братерства між народами і як можна відновити тривалий мир, якщо громадяни й уряди не будуть сповнені тієї любові, яка тривалий час — на жаль, особливо через війну — здавалася приспаною і майже забутою».

Quod nuper

1933 року, в 1900-ту річницю смерті Ісуса, було відкрито позачерговий Ювілей Відкуплення, який папа Пій XI проголосив буллою «Quod nuper». («Те, що недавно [ми проголосили]»).

«Нехай же люди, — писав папа, — хоч трохи відвернуть свої думки від земних і минущих речей, у яких вони так болісно конкурують сьогодні, до речей небесних і вічних; і від тривожних і сумних обставин цього часу нехай піднесуть свій дух до надії того щастя, до якого Ісус Христос, наш Господь, нас покликав».

Це період, коли в різних країнах відбувається руйнування демократичних цінностей. У роки після Першої світової війни сильне соціальне напруження і націоналістичні домагання фактично стали тлом, на якому відбувалося становлення тоталітарних режимів. Фашизм в Італії та нацизм у Німеччині [разом із радянським комунізмом, який прагнув завоювати світ] привели світ до Другої світової війни. Жахіття, яке принесло понад 50 мільйонів смертей та величезні руйнування.

Iubilaeum Maximum

Булла проголошення Ювілею-1950 «Iubilaeum Maximum» (Великий Ювілей) побачила світ уже після трагічних подій Другої світової війни. Папа Пій XII висловив сподівання, що Ювілей «благополучно підготує всезагальне повернення до Христа».

Посеред руїн — не лише матеріальних — папа вбачає надію у новому гуманізмі. «Нехай же нарешті повернеться мир у серця всіх, у домашні стіни, в окремі країни, у вселенську спільноту народів», — пише він. «Нехай же переслідувані за справедливість отримають стійкість, адже Церква від своїх початків була оздоблена кров’ю мучеників; нехай же біженці, полонені, вирвані зі своїх домівок, якнайшвидше зможуть повернутися до своєї милої батьківщини; нехай же стражденних і пригноблених наповнить небесна втіха».

Роки після Другої світової — це час, коли відбувається перерозподіл геополітичних балансів, продиктований двома великими світовими силами впливу: Сполученими Штатами Америки і Радянським Союзом. Світ ділиться на блоки і починається «холодна війна» — яка базується зокрема на стратегії ядерного стримування.

Apostolorum limina

1970-ті роки ХХ століття були позначені, серед іншого, процесом секуляризації, численними війнами — зокрема, у В’єтнамі, — а також поширенням молодіжних протестних рухів. Суспільство 1968‑го року вимагало глибоких змін у соціальній структурі.

У такому контексті 1975 року розпочався Ювілей, який Павло VI проголосив буллою «Apostolorum limina» («Апостольські пороги»). Церква, зазначалося в ній, «не вторгаючись у сфери, які не належать до її компетенції, хоче спонукати людей відчути потребу навернення до Бога». «В усьому світі, — пише Папа Монтіні, — цей заклик до оновлення і примирення відповідає найщирішим прагненням свободи, справедливості, єдності й миру — які ми бачимо скрізь, де люди усвідомлюють свої найсерйозніші проблеми і страждають від нещасть, породжених поділами і братовбивчими війнами».

Aperite рortas Redemptori

Поновлюючи заклик, висловлений наступного дня після свого обрання на Петрів престол, святий Йоан Павло ІІ з нагоди позачергового Ювілею 1983 року звернувся до всієї Церкви з закликом: «Відчиніть двері Відкупителю!» В буллі проголошення Ювілею з нагоди 1950-річчя Відкуплення «Aperite рortas Redemptori» Папа Войтила звернувся до всіх вірних католицького світу такими словами:

«Тому вся Церква, від єпископів і до найменших та найпростіших серед віруючих, нехай почувається покликаною переживати останній відрізок цього ХХ століття відкуплення з оновленим і поглибленим адвентовим духом, який приготовлятиме її до вже близького третього тисячоліття з такими самими почуттями, з якими Пречиста Діва Марія очікувала народження Господа в смиренні нашої людської природи».

1980-ті роки ХХ століття, шоковані такими лихами, як СНІД, передували поступовому демонтажу бар’єрів між Сходом і Заходом. Падіння Берлінської стіни в 1989 році стало початком нового геополітичного порядку. В різних регіонах планети почала утверджуватися економічна модель, зумовлена насамперед процесами глобалізації.

Incarnationis Mysterium

Ювілей 2000 року супроводжує перші кроки людства у третє тисячоліття. В буллі «Incarnationis Mysterium» («Тайна Воплочення») Йоан Павло ІІ висловлює побажання, щоби Святий рік був «єдиною безперервною піснею прослави Пресвятої Трійці».

«Крок віруючих у третє тисячоліття, — писав папа, — зовсім не позначений втомою, яку міг би принести тягар двотисячолітньої історії; навпаки, християни почуваються радше відсвіженими через усвідомлення того, що вони несуть світові істинне світло, Христа Господа». Перше десятиліття третього тисячоліття сколихнули численні події, зокрема терористична атака 11 вересня 2001 року проти веж-близнюків і Пентагону. Це також були роки, коли фінансова криза, що розпочалася в США, викликала важкі наслідки в економіках країн усього світу.

Misericordiae vultus

«Не потрапляйте в жахливу пастку думки про те, що життя залежить від грошей і що перед ними все інше стає позбавленим цінності та гідності. Це лише ілюзія».

Це один з уривків булли проголошення у 2015 році позачергового Ювілею Милосердя, приуроченого до 50‑ї річниці закінчення Другого Ватиканського Собору. Папа Франциск підкреслює, що архітравом життя Церкви є милосердя, і в буллі «Misericordiae vultus» він висловлює сподівання, що «слово прощення зможе досягти всіх».

Це роки, коли явище міграції стає дедалі більш значущим і зростає дисбаланс між північними й південними регіонами планети.

Spes non confundit

Поточному Святому рокові передували різні лиха, такі як пандемія та спалахи численних воєн, зокрема в Україні та на Близькому Сході. У буллі «Spes non confundit» («Надія не засоромлює») Папа Франциск насамперед вказує на горизонт: «Нехай же перший знак надії виллється у мир для світу, який знову занурюється в трагедію війни. Забувши трагедії минулого, людство переживає нове важке випробування, в якому численні народи пригноблені жорстокістю насильства».

Папа підкреслює, що також і в цю епоху, позначену цифровими мережами, — «надією, яка не розчаровує», завжди залишається Особа: нею є Ісус, «Двері», до яких повинно прямувати людство, щоб жити надією та знайти втіху.

Амедео Ломонако, Vatican News