У суботу Ватикан оголосив старт втілення опрацювань Синоду про синодальність — багаторічного «процесу супроводу та оцінки», кульмінацією якого стане асамблея у Ватикані у жовтні 2028 року.
CNA пояснює більше про цей процес і те, чому він був ініційований.
Фаза впровадження
Започаткований Папою Франциском у жовтні 2021 року Синод про синодальність був багаторічним всесвітнім процесом Католицької Церкви, зосередженим на дослідженні питання: «Які кроки запрошує нас зробити Дух, щоби зростати у нашій “спільній подорожі”»?
У першу, консультаційну фазу, Синод пройшов через дієцезіальний, національний і континентальний етапи. У жовтні 2023 року та у жовтні 2024 року у Ватикані було проведено дві глобальні місячні асамблеї у межах наступної фази «розпізнавання».
Зустріч Синоду 2024 року, де як члени з правом голосу вперше брали участь не тільки єпископи, переважно зосереджувалась на обговоренні питання: «Які процеси, структури та інституції потрібні у місіонерській синодальній Церкві?»
Наприкінці місяця Папа Франциск вирішив ратифікувати остаточний звіт асамблеї, а не писати власного посинодального документа, заявивши, що «в документі вже є дуже конкретні вказівки, які можуть бути керівництвом для місії Церкви на різних континентах та у різних контекстах».
Третій і останній етап Синоду про синодальність — це етап реалізації, який триває зараз.
Дослідницькі групи, що вивчають 10 сфер можливих реформ на підставі пропозицій асамблеї 2023 року, є частиною реалізації напрацювань Синоду. Очікується, що деякі дослідницькі групи подадуть свої остаточні звіти у червні.
Процес супроводу та оцінювання
15 березня канцелярія Синоду оголосила про додаткову ініціативу впровадження Синоду про синодальність: процес супроводу та оцінки, який триватиме понад три роки, розпочнеться в локальних Церквах і дієцезіях, перейде до національних і міжнародних зібрань і, зрештою, завершиться глобальною зустріччю у Ватикані у жовтні 2028 року.
Зі схвалення Папи Франциска, який підписав це рішення 11 березня, перебуваючи у лікарні, Генеральний секретаріат Синоду надіслав листа з поясненнями цього проєкту до всіх єпископів латинського обряду та екзархів східного обряду Католицької Церкви, а також очільників єпископських конференцій.
Процесу супроводу та оцінювання відбуватиметься за таким розкладом:
- У травні цього року буде опубліковано допоміжний документ для етапу впровадження з інструкціями щодо його використання.
- З червня 2025 року по грудень 2026 року триватимуть шляхи впровадження в місцевих Церквах.
- У першій половині 2027 року відбудуться оцінювальні збори в дієцезіях по всьому світу.
- У другій половині 2027 року відбудуться оцінювальні збори в національних і міжнародних єпископських конференціях.
- Оціночні збори на континентальному рівні відбудуться у першій половині 2028 року.
- У червні 2028 року буде опубліковано «Instrumentum Laboris», або керівний документ для асамблеї, яка почнеться у жовтні 2028 року.
- Зрештою, у жовтні 2028 року Ватикан прийматиме учасників Церковної асамблеї.
За словами кардинала Маріо Грека, Генерального секретаря Синоду і автора листа про процес супроводу й оцінювання, «синодальні групи», що складатимуться зі священників, дияконів, богопосвячених чоловіків і жінок, а також мирян — у супроводі своїх єпископів, — організовуватимуть і проводитимуть процес у кожній дієцезії.
Про що йдеться?
У своєму листі кардинал Грек зазначив, що етап впровадження напрацювань Синоду про синодальність слід розуміти «не просто як застосування директив згори, але радше як процес прийняття» пропозицій, внесених у підсумковий документ Синодальної асамблеї у жовтні 2024 року.
«Важливо рухатися вперед разом, як ціла Церква», — наголосив кардинал, відзначаючи важливість «гармонізації» прийняття Синоду в усій Церкві.
У своїй заключній промові до учасників Синоду 26 жовтня 2024 року Папа Франциск сказав: «Рішення є і вони будуть ухвалені. Тож я надалі слухатиму єпископів і ввірені їм Церкви. Це не класичний спосіб відкладати рішення на невизначений термін. Це те, що відповідає синодальному стилю, з яким слід здійснювати навіть Петрове служіння: слухання, скликання, розпізнавання, рішення та оцінка».
«Цей процес, — пояснив кардинал Грек, — також буде можливістю спільно оцінити вибір, зроблений на місцевому рівні, і визнати прогрес, досягнутий у плані синодальності. Завдяки цьому процесу Святіший Отець зможе вислухати і підтвердити напрямки, які вважаються дійсними для всієї Церкви».
В інтерв’ю для Vatican News кардинал Грек надав більше інформації про рішення запровадити «процес супроводу та оцінювання» у Церкві. Він сказав, що це зводиться до необхідності мати синодальний менталітет, і «простої публікації документа» замало для того, щоб те, що виникло у двох фазах синодального процесу, було впроваджено в життя Церкви.
За його словами, оскільки Папа Франциск долучив підсумковий документ асамблеї 2024 року до свого звичайного магістерію, всій Церкві необхідно пережити третій етап, тобто імплементацію Синоду.
«Цей новий процес і його кроки складають мапу навернення і оновлення Церкви в синодальному сенсі, — сказав кардинал Грек. — Уся робота, яка чекає на нас у наступні три роки, натхненна змістом цього документа, з яким необхідно експериментувати, щоби перевірити можливість його реалізації у житті Церкви».