Ця біблійна пісня — одне з найкращих пояснень, чим були і яке значення мають Страсті для кожного з нас.
Медитація І: Як споглядати Страсті
Медитація ІІ: Чи то наші гріхи розпинають Ісуса?
Медитація ІІІ: Некрасива смерть
Медитація IV: Безсилий Бог
Медитація V: Те, що вже не шокує
Медитація VI: Страсті — найважливіша частина Біблії
Медитація VIІ: Зрада, яка стає миттю прослави
Медитація VIІІ: Поразка Ісуса
Медитація ІХ: Симон ніс хрест не «з Ісусом», а замість Нього
Медитація Х: Нести хрест із радістю? Це ж неможливо!
Перші «Євангелія» Страстей
Перша спільнота християн іще не мала записаної розповіді про Страсті Христові. Історія про Хресну Дорогу була переказувана від учнів до учнів усно. Опис Страстей з’явився допіру за кілька десятиліть після смерті й воскресіння Спасителя. Водночас же первісна Церква складалася з юдеїв, які напам’ять знали Старий Завіт. Із подивом відкривали вони, що чимало фрагментів Писання, особливо Пророків і Псалми, вельми конкретно описують страждання Ісуса. Ці тексти зі Старого Завіту були першими «Євангеліями Страстей» молодої Церкви. Також і пізніше їх визнали найкращими коментарями та поясненнями Хресної Дороги.
Одним із таких текстів є Псалом 22. Він детально описує страждання Ісуса, звертаючи особливу увагу на те, як їх переживав сам засуджений. Псалмоспівець немовби входить у серце Ісуса й переказує нам Його переживання.
Вочевидь цей псалом є поетичною молитвою людини, що жила за сотні років до народження Христа; але ці слова Йому такі близькі, так добре передавали Його почуття і стан духа, що сам Ісус, висячи на хресті, цитує перший вірш цього псалму!
Молитва анонімного юдея стала молитвою Бога, розіп’ятого на хресті. Ця пісня з Біблії, отже, становить одне з найкращих пояснень, чим були Страсті Господні і яке значення вони мають сьогодні для кожного з нас.
Бог Його покинув
З другого боку, Ісус, цитуючи цей псалом, показує нам, що ототожнюється з кожною людиною, яка в певний період життя зазнає того самого страждання, що і псалмоспівець. Отож у цьому псалмі бачимо об’єднання переживань псалмоспівця, Ісуса і кожного з нас, хто має свої страждання, свою хресну дорогу.
Можливо, наші страждання не мають фізичного виміру, а тільки духовний або психічний, — що це означає, ніби вони легші. Псалом 22 може бути також і нашою молитвою в моменти самотності, зради, безсилля, страху, розчарувань…
Звернімо увагу: висячи на хресті, Ісус промовляє рядок саме цього псалму, щоб виразити свою самотність, свою покинутість, жахітливе відчуття, що Отець про Нього забув. Через це Ісус єднається з усіма тими, хто до Нього й після Нього радикально і однозначно відчув те, що Бог їх покинув. Ісус не боїться виражати такими словами свій сумнів. Отож, набравшись сміливості від Ісуса, можемо разом із Ним піднести до Бога цю молитву, коли нам здається, що Бог нас покинув, що все втрачає сенс і значення. Коли маємо відчуття, що всі люди обернулися проти нас, що всі радіють із нашої поразки, готові порвати нас на шматки. Коли ми страждаємо так, що розвалюємося фізично…
Читаючи цей псалом, дозвольмо собі пригадати ті моменти нашого життя, які були болючими до такої міри, що ми їх закопали у найглибші глибини нашої пам’яті, — щоб це страждання більше нас ніколи не гнітило. Ті хвилини стирчать у пам’яті й отруюють життя; ми можемо від них визволитися лиш тоді, коли переживемо їх разом з Ісусом.
Прочитаймо цей псалом повністю. Дозвольмо псалмоспівцю провадити нас і самого Ісуса — від сумнівів до віри в Боже втручання. А отже — не затримуймося тільки на наших тяжких хвилинах, але даймо себе повести до віри, що Господь є з нами. Навіть якби всі відвернулися від мене, бо Бог залишається вірним і швидко прийде з допомогою.
Псалом 22
Боже мій, Боже мій, чому мене покинув? Стоїш далеко від спасіння мого, від слів мого зойку.
Боже мій, кличу я вдень, — не відповідаєш, а й уночі я теж не вгаваю.
Таж ти — святий, возсідаєш на хвалах Ізраїлевих!
На тебе покладались батьки наші: звірялись, і ти врятував їх.
Взивали тебе й спасались, на тебе покладались і ганьби не зазнавали.
А я — черв’як, не людина; сміховище людей, презирство народу.
Всі, хто на мене дивляться, глузують з мене, кривлять губи, кивають головою:
«Поклавсь на Господа, нехай його рятує; нехай його спасає, коли він його любить!»
Ти мене вивів з материнського лона, ти дав мені безпеку при грудях матері моєї.
На тебе я був зданий від утроби, від материнського лона ти єси Бог мій.
Не віддаляйсь від мене, бо нещастя близько, бо допомогти нікому.
Биків багато мене оточило, башанські сильні навколо мене стали.
Роззявили на мене свою пащу, неначе лев, що роздирає і рикає.
Я став, немов вода розлита, всі кості мої повиходили з суставів. Неначе віск, зробилось моє серце, розтануло в мене в нутрі.
Мов черепок, висохла моя сила, язик мій прилип до горлянки, кладеш мене в порох смерти.
Бо пси мене обсіли, і лиходіїв зграя мене оточила. Пробили мені руки й ноги,
всі мої кості я міг би полічити. Дивляться на мене і з радістю позирають.
Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають.
Та ти, о Господи, не віддаляйсь; о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу.
Вирятуй від меча мою душу — із собачих лап мою єдину.
Спаси мене із левиної пащі — від рогів буйволових мою убогу.
Я сповіщу моїм братам про твоє ім’я, хвалитиму тебе серед громади:
О ви, що боїтеся Господа, його хваліте; нащадки Якова, його шануйте, і бійтеся його, потомки Ізраїля!
Бо він не гидував, не гордував бідою бідака, і не ховав обличчя свого від нього; і коли той взивав до нього, — слухав.
Від тебе йде моя хвала в великім зборі, обітниці мої виконаю перед тими, що його бояться.
Нехай споживають покірні, нехай будуть ситі, хай хвалять Господа ті, що його шукають. Нехай серце ваше живе повіки!
Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа. І впадуть ниць перед тобою усі сім’ї народів;
Господнє бо є царство, він над народами панує.
Йому одному поклоняться всі тії, що в землі спочивають; перед ним упадуть ниць усі тії, що сходять у могилу. І душа моя для нього житиме;
моє потомство буде йому служити, і розповість про Господа прийдешньому родові;
прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись: «Таке вчинив Господь!»
Переклад CREDO за: бр. Дам’ян Войцеховський SJ, Aleteia