Під час Святої Меси на стадіоні у місті Дуалі Лев XIV, коментуючи євангельський уривок про помноження хлібів, наголосив: кожний жест солідарності й прощення, кожна добра справа — це шматочок хліба для людства, яке потребує піклування.
В п’ятницю 17 квітня 2026 року, в третій день відвідин Камеруну, що є другим етапом його ІІІ закордонної Апостольської подорожі, Папа Лев XIV вранці відлетів до Дуали. Це місто поблизу Гвінейської затоки є головним океанічним портом та «економічною столицею» країни. Тут Святіший Отець відслужив Святу Месу на стадіоні «Япома», повідомляє Vatican News.
У проповіді Папа запросив до роздумів над Євангелієм дня (Йн 6,1‑15). Він зазначив, що цей уривок «є словом спасіння для всього людства».
«Сьогодні ця Добра Новина проголошується скрізь, і для Церкви в Камеруні вона лунає як провидіння про Божу любов і нашу єдність», — сказав Святіший Отець.
Запитання Христа звернене до нас
Коментуючи розповідь євангеліста Йоана про великий натовп, Папа зазначив, що для всіх тих людей їжі дуже мало: лише «п’ять ячмінних хлібів і дві риби».
«Спостерігаючи за цією диспропорцією, Ісус сьогодні запитує нас, як тоді запитував своїх учнів: як ви розв’яжете цю проблему? Подивіться, скільки людей голодних, пригнічених втомою. Що ви зробите?» Папа наголосив, що «це запитання звернене до кожного з нас».
«Воно звернене до батьків і матерів, які піклуються про свої сім’ї. Воно звернене до душпастирів Церкви, які пильнують за Господньою отарою. Воно звернене до тих, хто несе соціальну й політичну відповідальність за народ і його благо. Христос звертає це запитання до могутніх і слабких, до багатих і бідних, до молодих і літніх — бо всі ми однаково голодні. Ця вбогість нагадує нам, що ми є створіннями. Нам потрібно їсти, щоб жити. Ми не є Богом: але, власне, де ж Бог, коли люди голодують?» — запитував Лев XIV.
Коли ділимось, їжі стає достатньо
Очікуючи на нашу відповідь, Ісус дає свою: «Він взяв хліб, подякував і роздав тим, що сиділи, так само зробив і з рибою, скільки вони хотіли». За словами Папи, «серйозна проблема вирішується тим, що благословляється ота невелика кількість їжі, яка є, і поділяється між усіма, хто голодний».
«Помноження хлібів і риб відбувається у спільній трапезі: ось це і є чудо! Хліба вистачить для всіх, якщо його роздати всім. Хліба вистачить для всіх, якщо його брати не рукою, що хапає, а рукою, що дарує», — наголосив Папа Лев, вказуючи на жест Ісуса: «Коли Син Божий бере хліб і рибу, Він насамперед дякує. Він вдячний Отцеві за добро, яке стає даром і благословенням для всього народу».
«Таким чином їжі стає достатньо: її не нормують через надзвичайну ситуацію, її не крадуть через суперечки, її не марнують ті, хто об’їдається на очах у тих, хто не має що їсти. Переходячи з рук Христа до рук Його учнів, їжа збільшується для всіх, ба навіть її вистачає з надлишком», — нагадав Лев XIV.
А приймаючи захоплені вигуки людей — «Це справді пророк!», — Ісус «не використовує ці слова для особистого успіху: Він не хоче стати царем, бо прийшов, щоби служити з любов’ю, а не панувати».
Дбати про поживу для душі
Єпископ Рима підкреслив, що «чудо, яке звершив Христос, є знаком цієї любові: воно дозволяє нам побачити не лише те, як Бог годує людство хлібом життя, а й те, як ми можемо нести цю поживу всім чоловікам і жінкам, які, як і ми, прагнуть миру, свободи і справедливості». Кожний жест солідарності й прощення, кожна добра справа, сказав Папа, це «шматочок хліба для людства, яке потребує піклування».
Однак цього замало. «До їжі, що насичує тіло, треба з такою самою любов’ю додати поживу для душі — яка оживляє нашу совість, підтримує нас у темну годину страху, серед темряви страждання. Ця пожива — це Христос, який завжди насичує свою Церкву і зміцнює нас на шляху своїм Тілом». Далі Папа підкреслив, що Свята Меса саме «тому стає джерелом оновленої віри, що Ісус присутній серед нас». Таїнство Євхаристії «не оживляє давній спомин, а творить спільноту, яка нас перемінює, бо освячує».
Євхаристійна трапеза «стає звіщенням надії серед випробувань історії та несправедливостей, які бачимо довкола. Вона стає знаком Божої любові, яка у Христі запрошує нас ділитися тим, що маємо, щоб це примножилось у церковній братерській спільноті».
Не піддаватися відчаю та зневірі
Господь «огортає небо і землю, знає наші серця та всі ситуації — радісні чи сумні, — які ми переживаємо. Ставши людиною, щоби нас спасти, Він захотів розділити потреби людства, починаючи з найпростіших і найбуденніших. Тому голод виявляє не лише нашу вбогість, а насамперед Його любов: пам’ятаймо про це щоразу, коли зустрічаємося поглядом із братом чи сестрою, яким бракує найнеобхіднішого».
Звертаючись до молоді, Папа наголосив, що вони є «улюбленими дітьми африканської землі» та заохотив «примножувати свої таланти вірою, наполегливістю і дружбою, які їх надихають».
«Будьте першими обличчями та руками, що несуть ближньому хліб життя: їжу мудрості ц визволення від усього, що нас не насичує, а навпаки, заплутує наші добрі бажання і краде нашу гідність», — закликав Лев XIV. Далі він зазначив, що у «такій родючій країні, як Камерун, багато хто страждає від бідності — як матеріальної, так і духовної». Папа закликав не піддаватися відчаю та зневірі: «Відкидайте будь-які прояви свавілля й насильства, які вводять в оману обіцянками легких заробітків, але озлоблюють серце і роблять його байдужим. Не забувайте, що ваш народ іще багатший за цю землю, бо його скарбом є його цінності: віра, сім’я, гостинність, праця».
Папа запросив молодих людей бути «будівничими майбутнього, відповідаючи на покликання, яке Бог дарує кожному, не піддаючись спокусам, що марнують сили і не служать розвиткові суспільства»; заохотив вірних проповідувати Євангеліє, виконуючи місію кожного християнина. «Станьте Доброю Новиною для вашої країни — як, наприклад, блаженний Флорибер Бвана Чуї для конголезького народу», — побажав він.
Залишати сліди справедливості
Вкінці Папа підкреслив, що «проповідувати Воскреслого Ісуса означає залишати сліди справедливості на стражденній і пригнобленій землі, сліди миру серед ворожнечі й корупції, сліди віри, що звільняють нас від забобонів і байдужості». Саме так «християнська проповідь перемінює нашу історію, перемінюючи розум і серця».
Єпископ Рима зазначив: розділяючи Євхаристійний Хліб, який насичує нас для вічного життя, «з радісною вірою просімо Господа примножити серед нас Його дар, заради спільного блага».
фінансово.
Щиро дякуємо!
