Звернення єпископа Леона Дубравського з нагоди святкування свята Матері Божої Летичівської 6 липня 2014 року Божого
«Мати і Пані наша Летичівська, вже кілька століть приходять люди до Твого обличчя. Приходять з болем в серці, а відходять втішені…»
Дорогі священики, монахи і монахині, любі брати та сестри у Христі!
Усе в цьому світі, ціле наше християнське життя, спрямоване на прославу Бога. Для нас, людей, остаточна мета полягає у тому, щоб ми цілком володіли нашими душами за посередництвом безконечної любові, тому що Господь хоче панувати в нас через Свою любов. Ісус говорить: "Дух Божий живе у вас" (Рим. 8,9), і Він прагне, щоб те, що є нашим внутрішнім єством, належало Йому, і щоб належало аж до найглибших основ. Тому Господь хоче здобути нас через наше серце, через любов, та через нашу віру. Таким чином будемо дійсно щасливі.
Сьогодні, коли ми переживаємо нелегкий для нас усіх час, хочемо наново оживити той дух, який ми отримали від нашого Господа, вдивляючись в приклад Пресвятої Діви Марії, Матері Церкви та нашої Матері. Її Серце було є і завжди буди з нами, Вона чуває над нашою вірою і допомагає нам щоденно слідувати за голосом Її Сина, Ісуса Христа.
Ми з року в рік вирушаємо в паломництво, через яке прагнемо виразити свою віру в Богу, де прагнемо вчитися йти шляхом, щоб ще більше єднатися зі своїм Творцем. Приходимо, щоб віддати належну шану Тобі, Маріє в чудотворному образі Матері Божої Летичівської. Ти була, є і залишаєшся символом любові, Материнської теплоти та великої віри. Ти завжди є присутня серед своїх дітей, так була присутня в усіх подіях, які Твій Син, а наш Господь здійснив заради Спасіння та Відкуплення людського роду. З давніх-давен,Тебе Маріє вшановують люди на нашій землі. Бо Ти о Маріє є Утіхою скорботних, Захистом в небезпеках, Милосердною Царицею, Матір’ю кожного з нас, де Ти обрала собі трон в цій святині, з 1606 – 2014рр. і далі, Ти не перестаєш випрошувати у Свого Сина благодаті для нас та нашої Батьківщини. Ми приходимо сьогодні до Тебе, щоб знову віддатися Тобі. Не можливо перелічити всі ласки, які спливають на людство через руки Марії. Скільки душ завдячують Марії своїм спасінням? Скільки душ потягнула Вона прикладом свого життя до наслідування і до високої святості, і чинить це неустанно. Над грішним світом, що був занурений у темряві гріха, перший раз засяяла ясна зоря – Діва Марія, через Яку прийшов у цей світ Ісус Христос, Спаситель. Вона стає Матір'ю і Заступницею світу і кожного з нас. Вона бажає прийти до душі кожної людини і принести їй мир та благословення від Бога. Пречиста Діва Марія є нашою Матір’ю, яка завжди поспішає туди, де ми маємо якісь потреби, Вона не забуває про Своїх дітей. А коли Її діти зазнають труднощів, мають якісь потреби і Її призивають, Вона приходить з поспіхом.
На сучасному етапі своєї мандрівки Церква намагається віднайти втрачену протягом історії єдність тих, що сповідують віру у Христа, щоб виявити послух своєму Господові, який за ту єдність молився напередодні своїх страждань. Марія постійно присутня в цій мандрівці Божого народу до світла. Доказом цього є те, що вже протягом 400 років в Санктуаріумі в Летичеві Ти, Маріє залишаєшся вірною служителька благодатей, ми прагнемо в своїй пам'яті з року в рік приходячи до Тебе, відновити дух віри наших батьків, їхню ревність в її визнаванні, часом навіть до мучеництва. Пригадуємо також їхню надію, яку вони покладали на Тебе. В єдності з ними прагнемо просити Тебе про заступництво перед Богом, Отцем нашим за кожного з нас, за наші родини, за нашу Батьківщину, яка зазнає сьогодні болю та терпіння. Кожен з нас приходить, щоб принести сюди свій маленький дар любові, щоб подарувати його Тобі, нашій Небесній Матері.
Маріє Ти навчаєш нас міцної та непохитної віри в Бога, Ти перша пройшла цей шлях, Твоє життя є паломництвом віри,яке стало проходженням за Своїм Сином: Він, Ісус, є шляхом, Він є стежиною! Зростати у вірі, простувати вперед у цьому духовному паломництві, означає не що інше, як слідувати за Ісусом,слухати Його, керуватися Його словами,дивитися, як Він поводиться, і йти Його стопами, відчувати і вести себе як Він. На цьому шляху, якого ми вчимося від Тебе, Маріє – ми знаходимо:смирення, милосердя, близькість до всіх, але також тверду відмову від лицемірства, подвійності, та забобонності. Ми непохитно віримо і переконані, що життя згідне з Заповідями Божими є основою суспільного ладу, безпеки, миру та гарантом всебічного розвитку людини. Загроза миру є для кожного, хто наслідує Ісуса Христа свого роду закликом до того, щоб навертатися до Бога.
Святіший Отець, Папа Франциск, в одній із своїх промов говорив: «Шлях Ісуса − це шлях любові, вірної до кінця, до жертви життям, це шлях хреста. Тому шлях віри проходить через хрест, і Марія зрозуміла це з самого початку, коли Ірод хотів вбити новонародженого Ісуса. Але потім досвід цього хреста став ще глибшим, коли Ісус був знедолений: Марія завжди була з Сином, Вона слідувала за Ним серед народу і чула пересуди про Нього, відчувала ненависть тих, хто не любив Господа. І Вона несла цей хрест! Віра Марії зіткнулася тоді з нерозумінням і презирством. Коли настав «час Ісуса», тобто година Страстей, віра Марії стала лампадою в ночі, хоч і маленька, але яскрава, горіла до зорі Воскресіння; і коли Вона почула, що гріб порожній, в Її серце розлилася радість віри у воскресіння Ісуса Христа. Тому що віра завжди веде нас до радості».
Маріє, нехай зворушить Тебе страждання стількох людей. Ми усвідомлюємо, що воно спричинене гріхом. Люд землі Української страждав невимовно через численні гріхи інших людей та через свої власні. Також і нині зло та гріх, здається, панують у серцях стількох сучасників, і на нашій землі теж. Гріхи абортів, пияцтва, корупції, розлучень, ненависті, брехні, насильства, жадоби, розпусти, несправедливості, легковаження слабкими та бідними — вони такі численні! Багато людей відкинули Бога або живуть так, ніби Його немає, ніби Він не є Любов. Також і на нас самих лежить провина і гріх. Не відмовляй у своїй опіці невіруючим і тим усім, хто перебуває у тіні смертній. Вчини, аби й для них зійшло сонце істини! Зроби так, щоби разом із нами вони повторювали перед єдиним Спасителем ці слова: Слава во вишніх Богу, а на землі мир людям доброї волі! Випроси для нас відвагу проголошувати всім Євангеліє Твого Божественного Сина. Обдаруй святу Церкву Божу миром і свободою; стримай хвилі нового поганства і матеріалізму; зміцни у серцях віруючих любов до чистоти, практикування християнського життя і апостольську ревність, аби могло зростати число слуг Божих та примножувалися їхні заслуги.
Для християнина, який знає свою віру і практикує її, абсолютно зрозумілим є той факт, що Бог є Царем Всесвіту, саме Він керує долею народів і тільки в Його Всеможній руці лежать ключі до перемоги, яка настає через молитву.
З пастирським благословенням
Єпископ Леон Дубравський
Ординарій Кам’янець-Подільської Дієцезії
фінансово.
Щиро дякуємо!
