Львів – Лише раз на рік, у Страсну П’ятницю і Велику Суботу, вірні Церкви Христової можуть приклонитись до святої плащаниці. В Україні звичай пошанування плащаниці утвердився наприкінці XVII – початку XVIII століття, хоча малювали плащаниці ще задовго до цього. Вперше 28 відреставрованих зразків українських плащаниць ХVІІ – початку ХІХ століть представлені у Львові в Національному музеї імені Андрея Шептицького на виставці «Від тайної вечері до Воскресіння».
Близько 120 сакральних творів – це відтворені на полотні Євангельські події Страсного тижня: тайна вечеря, розп’яття, покладення Христа до гробу і тріумф Воскресіння. Ці давні пам’ятки зібрані митрополитом УГКЦ Андреєм Шептицьким і першим директором музею Іларіоном Свенціцьким упродовж 1907–1920 років. Більшість цих сакральних творів львівські музейники виставили вперше.
Одна з 5 виставкових експозицій присвячена євхаристійній композиції «Спас-виноградар». Власне, на початку XVIII століття дуже популярним було зображення алегоричного Воскреслого Христа, який сидить на саркофазі, а з його пробитого ребра виростає виноградна галузка, з якої у чашу капає кров Спасителя. Це наочне представлення таїнства євхаристії, складна символічна богословська композиція, яка була характерна для епохи бароко, а потім відійшла.
У Львові найбільша колекція українських плащаниць
Найбільший розділ Великодньої виставки – унікальні 28 Плащаниць, які дають повне уявлення про іконографічні особливості українських плащаниць трьох століть. Загалом у фондах Національного музею зберігається 73 плащаниці, і це найбільша колекція в Україні. До того ж вони найдавніші, розповіла мистецтвознавець Роксолана Косів. Найстарша мальована у XV столітті.
«Цікаво те, що західноукраїнські плащаниці того часу переважно були мальовані на полотні, тканині, шовку. Іконографія плащаниць – однофігурні і багатофігурні. У нас домінували однофігурні. Кольори плащаниць стримані. Для старших плащаниць характерно те, що тло – це просто полотно, а це нагадує те полотно звичайне, в яке було загорнуте тіло Христа. Обов’язково напис довкола тропаря, який читається у Велику п’ятницю і кожної літургії», – розповідає фахівець.
Історія виготовлення окремої тканини плащаниці починається з XIII століття, коли її виносили на утреню у Велику Суботу, а уже згодом – для поклоніння вірних. У кожному українському храмі плащаниця була уже на початку XVIII століття. Раніше замість плащаниці використовувався «воздух» – тканина, якою на Літургії накривають святі дари. Однак сьогодні навіть складно собі уявити страсний тиждень без важливого церковного атрибуту – плащаниці.
Кожна плащаниця різна
Іконографія плащаниці змінювалась кожного століття, і це можна побачити на виставці у Львові. Давніше були плащаниці зі сценою оплакування Христа, із зображенням Богородиці, ангелів. Пізніше, від XVII–XVIII століття, відтворювали різні епізоди євангельської історії похорону Христа.
Кожна плащаниця відрізняється деталями, композицією, історичними персонажами. У перших сакральних пам’ятках зображували Богородицю біля лику Христа, а згодом у центрі за саркофагом. Кольорова гама спокійна і різна.
Реставрація 28 давніх українських плащаниць тривала три роки. Це була складна робота, оскільки плащаниці перебували у не найкращому стані. Адже до них поклонялись люди, та й час зробив своє.
Українці з великою шаною ставляться до святої плащаниці. У Велику п’ятницю християни зберігають строгий піст і так приступають до плащаниці. Для кожної віруючої людини поклонитись плащаниці є ще однією нагодою осмислити свою віру і любов, осмислити те, що з любові до людей і заради спасіння людства Христос помер на хресті.
фінансово.
Щиро дякуємо!
