Поставмося серйозно до наших дітей, вони насправді своїм плачем хочуть передати нам важливу інформацію.
Гадаю, кожен із нас хоч раз був свідком або учасником такої сцени: дитина, що плаче, і доброзичливий радник, який підказує батькам не звертати уваги, бо «не можна дати сісти собі на голову», «якщо візьмеш на руки, то звикне і тоді буде…», «він швидше за все тобою маніпулює», «це малий вимагач». І одна з моїх «улюблених» фраз — «малий терорист». Таких визначень і добрих порад ціла купа. А як вони стосуються реальності?
Межа чутливості
Коли дитина маленька — більш-менш до півроку чи кількох місяців, — то на її плач звертають увагу миттю. Бо якщо плаче, то щось діється, — отже, шукаємо причини: може, голодна; може, їй холодно; може, хоче, щоб її притулили; може, їй мокро… Однак із часом межа емпатії щодо дитини дивно пересувається, й у відповідь на плач не раз можна почути коментар із моїх «улюблених» — тих, що вище. Чи, коли дитина старша і плаче, то їй уже нічого не треба?
На кожному етапі розвитку дитина потребує нашої підтримки, уваги та розуміння. Часто плач — це єдиний спосіб комунікації з боку дитини. І зараз, увага: навіть якщо вона вже багато говорить, то часто не розуміє своїх емоцій і через свою незрілість не може назвати своїх потреб, тому плаче. Я сама нерідко «ловлю себе» на тому, що моя донька вже все говорить, але коли їй погано, то часто виражає це тільки плачем.
Як загасити пожежу?
Не раз було так, що моя донька плакала невідомо чому.
«Стара школа» каже: залишити і дати виплакатися. Перестане. Ну, перестане, але чи це вирішить проблему? Варто перетерпіти цей час, дати виплакатися, але постаратися назвати те, що діється з дитиною. Бути біля неї, дати почуття безпеки та прийняття її емоцій. Вона має право плакати!
Є багато причин дитячих істерик. Я сама вже чимало пережила і знаю, що значить дратуватися в такі моменти; знаю, що значить нетерпеливість; але, на щастя, знаю й те, що значить «знайти винуватця», принаймні, не в особі дитини. Ми з чоловіком після такої «акції» часто ділимося зворотною інформацією, оцінюючи з боку, — чи наша підтримка була відповідною.
Іноді ця зворотна інформація не дуже приємна, але ми постійно пізнаємо наших дітей і вчимося їх підтримувати. Тільки тепер я розумію, що означає вираз «батьківство — це справжній урок терпеливості». Прекрасно це розумію! Адже я знаю і глибоко в вірю в те, що за істеричним плачем моєї дитини стоїть якась велика для неї справа.
Тому допитуюся: «Тобі прикро, бо ти не змогла надіти блузку?», «Ти втомилася?», «Ти голодний?», «Хочеш, щоб я тебе обняла?», «Ти сумувала за мною і зараз хочеш, щоб я побула з тобою?»
Ціла серія запитань… аж під кінець чую таке ствердне: «уууу», або «так». Тоді я переходжу до дії. Я вже знаю причину плачу, тому можу з цим щось зробити.
Маніпулює чи ні?
Коли молодим батькам кажуть, що малюк ними маніпулює, можна насправді пережити роздвоєння особистості й засумніватися в своїй компетентності. Бо, з одного боку, все в нас кричить: «допоможи їй, підтримай, обійми», а з іншого — чуємо, що маніпулює. Кожні батьки знають свою дитину найкраще. Я, наприклад, ловлю себе на тому, що вже знаю: цей плач, крик, гримаса означають те й те.
На думку науковців, малі діти не знають, не розуміють, як, і не можуть навмисно маніпулювати.
За кожною поведінкою стоїть якась причина, найчастіше — незаспокоєна потреба. Подивімося, як ми, дорослі, поводимося, коли невиспані, втомлені чи голодні: ми роздратовані, розчаровані тощо, бо наші потреби не заспокоєні.
Так само діти, з тією різницею, що вони ще емоційно незрілі, тому їхні реакції можуть бути надзвичайно складними і більш експресивними. Хоча ми, дорослі, часто поводимося так само.
Нещодавно інтернетом гуляв чудовий мем на відому пісню: ліворуч була зображена дитина, що плаче, з хмарками: «Лаааааааааа», «Лееееееееее», «Уууууууууууу». Фото називалося: «Що чути назовні». Праворуч — фото тата з хмарками: «Не питай», «Притули», «будь зі мною, будь тут». Як ви вже здогадалися, друге фото називалося: «Що насправді каже дитина».
Для мене слово «насправді» — тут ключове. Поставмося серйозно до наших дітей у таких ситуаціях, вони насправді своїм плачем хочуть передати нам важливу інформацію. Я багато разів переконалася, що моя дитина не маніпулює, вона потребує.
фінансово.
Щиро дякуємо!
