Майбутнє базиліки бенедиктинців у Долині полеглих викликає тривогу. Ситуація пов’язана з Законом про демократичну пам’ять, який іспанський уряд ухвалив позаминулого тижня.
Документ викликає занепокоєння багатьох кіл, зокрема, Церкви. На думку опозиції, це замах на демократію; натомість група прокурорів вважає текст незрозумілим, двозначним і навіть суперечливим. Закон скерований, зокрема, на таке символічне місце, як базиліка Святого Хреста в Долині полеглих поблизу Мадрида, де похований генерал Франсіско Франко.
Під загрозою опинилося майбутнє базиліки та бенедиктинців, які опікуються нею з 1958р. Лівацький уряд хоче десакралізувати храм і надати іншого змісту самій Долині полеглих, через що бенедиктинці мали би покинути абатство.
Тому постає запитання щодо 152-метрового хреста — найвищого у світі, — який видно за 50 кілометрів. Ліві угрупування вже давно вимагають його знести, як і в кількох інших місцях, де хрести вже ліквідовано.
Єпископат не реагує. Бенедиктинці залишені напризволяще?
На захист бенедиктинців і хреста мобілізувалися вірні. «Ми точно не знаємо, що уряд планує зробити в Долині полеглих, але маємо пам’ятати про те, що Церква, зокрема бенедиктинці, завжди молилися за примирення та за всіх жертв громадянської війни. Хрест — це символ любові й жертовності», — написав у Твіттері кардинал Карлос Осоро з Мадрида.
Але вірні очікують також конкретних кроків від єпископату, оскільки вважають, що бенедиктинці залишаться сам-на-сам із цією проблемою, як і під час ексгумації останків генерала Франко 2019р.
Це продовження процесу дефранкізації. Суворі покарання за невиконання закону
Зконопроєкт про демократичну пам’ять — це продовження процесу дефранкізації, який розпочав 2007р. прем’єр-міністр Хосе Луїс Сапатеро. Проєкт закону передбачає, зокрема, пошуки республіканців, які загинули під час громадянської війни в Іспанії та пізніше, заборону будь-яких спроб виправдання або прослави франкістської диктатури (1936-1975) та ліквідацію Фонду Франсіско Франко.
Окрім того, закон закликає формувати учнів і вчителів, «вивчаючи історію та іспанську демократичну пам’ять, а також пізнаючи цінності демократичної свободи». За невиконання закону передбачено покарання, яке може сягати 150 тис. євро.
З історії конфлікту
Нагадаємо, що базиліка опинилася в центрі полеміки через конфлікт, коли 24 серпня 2018р. соціалістичний уряд Педро Санчеса ухвалив рішення усунути останки колишнього прем’єр-міністра Іспанії з мавзолею в Долині полеглих. Генерал Франко був похований у меморіалі як герой війни проти російсько-комуністичних сил, що розв’язали громадянську війну в Іспанії 1936-1939рр. Керівна в Іспанії ліва партія вимагала перенести останки генерала на муніципальне кладовище і десакралізувати храм.
Генерал Франко 1940р. наказав побудувати Храм національного примирення. В базиліці зберігаються понад 33 тис. урн із прахом учасників громадянської війни в Іспанії — як прихильників, так і противників генерала Франко. Крім того, там розміщені могили Франсіско Франко і Хосе Антоніо Прімо де Рівери. Попри часто висловлювану думку, Франко не вибирав базиліку для поховання. Це зробила тодішня влада.
17 липня 1958 року до Вальє-де-лос-Каїдос прибули двадцятеро бенедиктинців, щоби піклуватися про базиліку. У річницю свого прибуття, після урочистої Меси, бенедиктинці доручили абатство опіці Богородиці.
Тодішній уряд 24 серпня 2018р. оголосив, що перенесе останки генерала Франко на звичайне кладовище, а в базиліці створить центр досліджень історичної пам’яті. Посткомуністичні об’єднані ліві вимагали також знесення 150-метрового хреста і всіх релігійних символів. На їхню думку, хрест не вписується в демократичну державу. Соціалісти, які керують Іспанією з червня 2018-го, визнали це одним із пріоритетів свого правління. Однак для багатьох іспанців генерал Франко — це національний герой, який урятував їхню батьківщину.
Згідно із законом, сім’я генерала заперечувала проти ексгумації та подала позов проти уряду Санчеса, звинувачуючи соціалістичний кабінет у перевищенні компетенції уряду.
Керівництво Мадридської архідієцезії звернулося до сторін конфлікту з проханням знайти «полюбовне» розв’язання для справи перенесення останків генерала Франсіско Франко.
Прихильники Франсіско Франко звернулися з листом до Святішого Отця, застерігаючи перед негативними наслідками, які може мати для католиків Іспанії ексгумація тіла померлого 46 років тому генерала.
Єпископат Іспанії видав заяву, в якій розкритикував уряд Педро Санчеса за прагнення усунути останки генерала Франко. Ієрархи вказали, що це дії, які мають ідеологічний характер і політичну мотивацію. Єпископи критично оцінили дії, не схвалені родиною померлого.
Апостольський Престол повністю шанує суверенність іспанської держави та її правової системи — такою була відповідь Ватикана.
24 вересня 2019р. в Мадриді відбувся новий суд у справі перенесення останків генерала. Судді дозволили «негайну» ексгумацію останків Франко та перенесення могили на цвинтар під Мадридом. У листі на ім’я Папи Франциска противники оголошеного судового рішення стверджували, що це ворожий крок проти всієї Католицької Церкви в Іспанії й просили Папу про втручання. За оцінкою прихильників генерала, поступливість католицької ієрархії в питанні ексгумації могла роззухвалити соціалістичний уряд Педро Санчеса і заохотити до подальших кроків, скерованих на виключення католицизму з суспільного простору Іспанії.
2 жовтня 2019р. онуки Франсіско Франко заявили, що опротестують вердикт Верховного суду і подадуть позов до Конституційного трибуналу Іспанії та до Європейського суду з прав людини в Страсбурзі, «оскільки це рішення порушує Основний Закон».
фінансово.
Щиро дякуємо!
