«Щоб були одно, як ми!» — благав Ісус Отця в Архієрейський молитві.
Ірина Сашко, доктор богослов’я, дає кілька порад, як плекати справжню єдність між братами і сестрами різних конфесій — і не лише в Тиждень молитов про єдність християн.
1.Єдність
Єдність нам дана і задана. Її треба постійно плекати. Лише вона є запорукою віри у світі. У своїй Архієрейській молитві Ісус просив Отця, «щоб і вони були в нас об’єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав» (Йн 17,21). Якщо не буде єдності найперше в нас самих: у тому, що ми думаємо, відчуваємо, говоримо і робимо; якщо цієї єдності не буде в наших сім’ях, на роботі, в парафіях, а також у монастичних чи молитовних спільнотах, — то годі її шукати на міжконфесійному рівні. Без цієї єдності ми не будемо автентичними, а тому ніхто нам не повірить.
2.Повага
В Академічному тлумачному словнику української мови можемо прочитати, що повага — це «прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось». Люди заслуговують на повагу, без огляду на те, до якої деномінації вони належать, у що вірують, що визнають. Поважати — це підкреслювати гідність іншої людини. А тицяти одне в одного пальцями, обзиваючи «штундами», — це, як мінімум, некультурно.
3.Любов
Інший — не означає гірший. Бог створив нас дуже різними, тобто унікальними, неповторними, єдиними у своєму роді. Сам Бог є абсолютно іншим стосовно людини, але Він постійно запрошує її до єдності з собою. Тому любити ближнього — це дозволити йому бути іншим, навіть, якщо ця іншість не збігається з нашими переконаннями.
4.Відкритість
Закритість не має нічого спільного з Євангельським посланням. Можна бути дуже побожним і разом із тим дуже закритим. Такими були фарисеї. А Ісус таким не був. Ісус постійно перебував у товаристві людей, якими нехтувало суспільство. Цим Він показував, що без відкритості до інших, елементарної доброзичливості та гостинності серця наші релігійні практики не матимуть жодного значення.
5.Діалог
Слово «діалог» походить від грецьких слів dia — через і logos — слово. Добре було б, якби ми вміли зустрічатися у Слові Божому і через Слово Боже. Тоді б ми більше шукали того, що спільне, а не відмінне, і не засмучували Святого Духа (див. Еф 4,30).
6.Правда
Правда — особистісна. Немає іншої Правди, крім Ісуса Христа і Його науки. Це має бути основою всіх наших розмов чи дискусій. Ніщо так не шкодить екуменізму, як фальшивий іренізм, тобто відновлення єдності шляхом взаємних доктринальних поступок. Утім, не можна теж забувати і про ієрархію істин віри. Якщо усі християнські конфесії об’єднує тринітарна та христологічна догми, то не треба відразу з’ясовувати, хто тут вірить у Богородицю, а хто — ні.
7.Пробачення
Цікаво, що слово «шизофренія» і «схизма» походять від грецького слова schizein, тобто розколоти. Можемо, отже, дійти висновку, що будь-яке розділення, відокремлення, атомізація — це велике безумство, наслідком якого є дисфункція сопричастя. У цій дисфункції винні усі: і ми, і вони, і ті, що відкололися, і ті, від яких відкололися. І ліками на все це може бути лише постійне взаємне пробачення.
8.Спільна діяльність
У світі стільки проблем, що роботи у нас — непочатий край. Якби ми свою енергію спрямували на те, щоб навколо нас стало бодай на краплю більше добра, замість того, щоб витрачати її на безглузді суперечки, то видима і реальна єдність усіх християн стала би на крок ближчою. Допомогти ВПО, купити автівку для ЗСУ чи позбирати сміття над озером — це той мінімум, який можемо зробити разом. І культ ікон тут — не перешкода.
9.Молитва
Треба молитися з іншими і за інших. Бажано — палко і багато. Так робив Ісус. Прохання про єдність — це Його найважливіша молитовна інтенція перед смертю (див. Йн 17). Якщо нас не «болить», що до Причастя разом із нами не можуть приступати наші брати й сестри з інших конфесій, то щось із нашим християнством не так.
10.Читання
Читати корисно. Це розвиває мислення і формує світогляд. А читати документи Церкви — поготів. Вартує прочитати бодай декрет Другого Ватиканського Собору про екуменізм «Unitatis Redintegratio» та енцикліку папи Йоана Павла ІІ «Ut unum sint». Це поширить наші горизонти й дозволить змінити статус «диванного експерта» на «свідомого католика».
фінансово.
Щиро дякуємо!
